По рівню ж розвитку мови вони відстають від глухих із ЗПР, іноді навіть відповідають глухим розумово відсталим

Ще одну групу з складними порушеннями складають діти, що мають окрім порушення слуху ще поразка мовних зон кори головного мозку. При енцефалографічному дослідженні у таких дітей, як правило, наголошуються порушення нормальної діяльності в скроневій і передньо-центральній областях кори головного мозку. У групі глухих дітей такі діти складають близько 5 %. Особливість цих дітей в шкільному віці — різкі відмінності в рівні розвитку наочно-практичної діяльності, процесів сприйняття, наочного мислення, образної пам'яті, з одного боку, і мови і що формуються на її основі словесно-логічного мислення, словесній пам'яті з іншою. По рівню розвитку наочних форм пізнавальних процесів і практичної діяльності вони близькі до основної групи глухих.

У момент вступу до школи глухі діти з ДЦП зазвичай зовсім не володіють мовою і мають істотне відставання в розвитку всіх психічних процесів. Але при глибоко індивідуальному підході, що враховує потенційні можливості кожної дитини, глухі діти з ДЦП можуть засвоювати в більш розтягнуті терміни програму початкової і основної школи для глухих дітей. Для найбільш здатних дітей з ДЦП ці терміни можуть співпадати з термінами навчання глухих дітей із ЗПР. Серед глухих дітей з ДЦП зустрічаються розумово відсталі (з ще обширнішою поразкою мозкової діяльності, чим тільки при ДЦП). Їх необхідно своєчасно діагностувати. Вони відстають у всьому психофізичному розвитку, і значно більше чим глухі тільки з ДЦП.

Психофізичний розвиток цих дітей протікає з глибокою своєрідністю. Вони зазнають труднощі в зоровому сприйнятті предметів, оскільки через насильницькі рухи шиї і голови не можуть спокійно оглядати предмети. Окрім цього, у них нерідко спостерігаються порушення рухів очей, порушення акомодації і косоокість. Не менш складна для дітей наочно-практична діяльність, оскільки насилу вони можуть здійснювати точні дії з предметами. Особливо складним є формування мови у тих, що не чують з ДЦП. За наявності нав'язливих рухів в області рота і нерідко спостережуваною дізартрії украй важко формувати у таких дітей вміння розмовляти. Із-за порушень рухів рук їм важко опанувати мовою і письмом, що є важливою ланкою у формуванні мови глухих дітей.

Серед глухих є діти з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Їх не так багато: вони складають 3 — 3,5 %. Ті діти, які можуть ходити самостійно і навчаються в школі, мають дуже своєрідну несиметричну ходу, скорчену позу тіла, насильницькі рухи рук і ніг.

Дата добавления: 2015-05-08