Промислового зразка

Основним немайновим правом автора об'єкта промислової власнос­ті є право авторства. Сам факт видачі патенту закріплює визнання осо­би творцем конкретного об'єкта. Право авторства є невід'ємним особи­стим правом і охороняється безстроково. Воно визнається за фізичною особою, творчою працею якої створено об'єкт промислової власності. У випадку створення об'єкта спільно кількома фізичними особами усі вони вважаються його авторами і користуються належними їм права­ми за згодою між собою. Не визнаються авторами фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску в створення об'єкта промислової власності, а надали лише технічну, організаційну чи матеріальну до­помогу або лише сприяли оформленню прав на нього.

Право на одержання патенту — це також право винахідника (або автора промислового зразка), так само як і право на передачу патен­ту іншим фізичним чи юридичним особам.

¹ Андрощук Г. О. Правове регулювання службових винаходів // Інтелектуальна вла­сність в Україні: проблеми теорії і практики. — К., 2002. — С. 45-47.

Основним майновим правом автора службового винаходу, корис­ної моделі, промислового зразка, який не є патентовласником, є право на винагороду. Автор має право на винагороду, пропорційну тій вигоді, що отримана роботодавцем чи могла б бути ним отрима­на при належному використанні об'єкта промислової власності, у випадках одержання роботодавцем патенту, передачі роботодав­цем права на одержання патенту іншій особі, прийняття роботодав­цем рішення про збереження відповідного об'єкта в таємниці чи не­отримання патенту за даною роботодавцем заявкою з причин, що за­лежать від роботодавця.

У разі використання роботодавцем службового об'єкта промисло­вої власності, патент на який одержав автор об'єкта, останній за до­говором з роботодавцем має право одержати компенсацію.

Виключне право на використання об'єкта промислової власності належить патентовласнику. Однак таке використання не повинне порушувати прав інших патентовласників. Патентовласник має право заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, крім випадків, коли використання відповідно до закону не є пору­шенням прав патентовласника, зокрема це право попереднього ко­ристування.

Право попереднього користування полягає в тому, що будь-яка фізична чи юридична особа, яка до дати пріоритету винаходу, ко­рисної моделі, промислового зразка сумлінно використовувала ство­рене незалежно від його автора тотожне рішення чи зробила необ­хідні до цього приготування, зберігає право на подальше його без­оплатне використання. При цьому право попереднього користування може бути передано іншим особам лише разом з підприємством, на якому мало місце застосування тотожного рішення чи виконано не­обхідну підготовчу роботу.

Закон не визнає порушенням виключного права патентовласни­ка проведення наукового дослідження чи експерименту над засо­бом, що містить винахід, корисну модель чи промисловий зразок, захищені патентами; застосування засобу, що містить об'єкт про­мислової власності, в особистих цілях без одержання прибутку або при надзвичайних обставинах (стихійних лихах, катастрофах, ве­ликих аваріях) з наступною виплатою патентовласнику відповідної компенсації, а також застосування даних засобів, якщо вони введе­ні в господарський оборот законним шляхом.

Взаємини щодо використання об'єкта промислової власності патен­ту, що належить кільком особам, визначається угодою між ними.

Патентовласник не лише має право, а й зобов'язаний використо­вувати об'єкт промислової власності. При невикористанні чи не-

Розділ V. ПРАБО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони

достатньому використанні патентовласником винаходу чи промис­лового зразка протягом чотирьох років, а корисної моделі — протя­гом трьох років з дати видачі патенту будь-яка особа, яка бажає і го­това використовувати даний об'єкт промислової власності, має право клопотати про надання йому примусової невиключної ліцензії.

Оформлення прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок

Права на винахід, корисну модель і промисловий зразок охоро­няє закон, підтверджує патент на винахід та промисловий зразок і на корисну модель. Патент слід розцінювати як: 1) визнання і під­твердження з боку держави того, що надана пропозиція є винахо­дом, корисною моделлю чи промисловим зразком; 2) надання сус­пільству інформації про наявність винаходу і його охорону держа­вою; 3) визначення пріоритету та авторства його створювачів. Патент закріплює також і права та обов'язки автора, патентовлас-ника та інших суб'єктів патентних відносин¹. Отже, патент засвід­чує пріоритет, авторство винаходу, корисної чи моделі промислово­го зразка і виключне право на їх використання.

Строк дїі патенту

На відміну від функцій патенту, термін його дії розрізняється за­лежно від об'єкта промислової власності. Так, патент на винахід діє протягом 20 років, деклараційний патент — протягом шести років. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, за­сіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує до­зволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

Строк дії патенту на корисну модель діє 5 років, а за клопотан­ням власника його чинність може бути продовжена, але не більш як на 3 роки. В аналогічному порядку на 5 років продовжується чин­ність дії патенту на промисловий зразок, який діє протягом 10 років від дати подання заявки до Установи.

Дія патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути достроково припинена повністю або частково. Підставою для цьо­го може бути бажання власника патенту і його відповідна заява, а та­кож несвоєчасна сплата річного збору за підтримання чинності патен­ту. Також патент може бути визнано недійсним повністю або частково у випадках, коли буде встановлено невідповідність запатентованого об'єкта умовам патентоздатності, наявності у формулі винаходу чи

¹ Юридична енциклопедія: У 6 т. / За ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 2002. — Т. 4. — С. 453.

корисної моделі, ознак яких не було у поданій заявці, порушення порядку зарубіжного патентування. Щодо визнання недійсності па­тенту промислового зразка це може відбуватися за наявності сукуп­ності суттєвих ознак промислового зразка, яких не було у поданій заявці, і в разі порушення порядку патентування за рубежем.

Обсяг правової охорони, наданої патентом на винахід і корисну модель, визначається їх формулою, а патентом на промисловий зра­зок — сукупністю його істотних ознак, відображених на фотогра­фіях виробу (макета, малюнка). Правова охорона не надається вина­ходам, корисним моделям, промисловим зразкам, визнаним держа­вою секретними. Патентовласнику належить виключне право на використання охоронюваних патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка на свій розсуд, якщо при цьому не порушують­ся права інших патентовласників, включаючи заборону викорис­тання цих об'єктів іншими особами.

Заявка на видачу патенту. Для одержання патенту (деклара­ційного патенту) автор, роботодавець чи їх правонаступники пода­ють заявку до Установи. Вимоги до документів заявок на об'єкти промислової власності передбачені Установою. Функції прийому за­явок, проведення їх експертизи і встановлення відповідності заяв­лених об'єктів промислової власності умовам здійснює Український інститут промислової власності при Установі. Заявка на видачу па­тенту України на винахід і корисну модель має відповідати спе­ціальним Правилам, що детально регламентують процедурні питан­ня щодо дій заявника й оформлення документів для отримання па­тенту¹. Те саме стосується і заявки на промисловий зразок².

Експертиза заявки. Заявка має пройти перш за все формальну експертизу, а для винаходів і промислових зразків ще й безпосеред­ню експертизу. При експертизі заявки на корисну модель перевірка відповідності умовам патентоздатності не здійснюється.

Формальна експертиза заявки передбачає перевірку наявності необхідних документів, дотримання встановлених вимог до них і розглядає питання про відношення заявленої пропозиції до об'єк­тів, яким надається правова охорона, а також оцінюються додаткові матеріали, які може надавати заявник.

Експертиза заявки передбачає перевірку патентоздатності вина­ходу лише за клопотаннями заявника або третіх осіб, що можуть

Правила складання, подання заявки на видачу патенту України на винахід і кори­сну модель. Наказ Держпатенту України від 17 листопада 1994 р. № 132 // Інно­вація. — 1995. — № 10-13.

Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на промисло­вий зразок. Наказ Держпатенту від 15 січня 1995 р. — № 12.

Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

подаватися до Установи у будь-який час протягом трьох років з дати надходження заявки. Внаслідок експертизи заявки встановлюється факт того, що винахід, суть якого виражено у запропонованій заяв­ником формулі, відповідає або не відповідає умовам патентоздатно-сті, і виноситься відповідне рішення про видачу патенту або про від­мову у його видачі.

На відміну від винаходу, рішення про видачу патенту на корисну модель приймається, якщо внаслідок формальної експертизи буде встановлено, що заявка подана на патентоздатний об'єкт і правиль­но оформлена. Відомості про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені установи, після чого будь-яка особа має право ознайомитися з мате­ріалами заявки.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту на вина­хід, корисну модель чи промисловий зразок Установа здійснює їх державну реєстрацію. Для цього до відповідного державного реєст­ру України вносяться відомості про патент. Тільки після цього у місячний строк патент видають особі, яка має право на його одер­жання. При наявності співавторів їм видається один патент. За одержання патенту та підтримання його чинності необхідно сплачу­вати спеціальний збір, розмір і порядок сплати якого встановлю­ються Кабінетом Міністрів України. Захист патентних прав

Будь-яке посягання на права власника патенту вважається пору­шенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника па­тенту таке порушення має бути припинено, а порушник зобов'яза­ний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати по­новлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним догово­ром. Спори, пов'язані з порушенням прав та інтересів патентовлас-ників, розв'язуються судом, господарським або третейським судом у порядку, встановленому чинним законодавством України. Так, суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:

• авторство на промисловий зразок;

• встановлення власника патенту;

• порушення майнових прав власника патенту;

• укладання та виконання ліцензійних договорів;

• право попереднього користування;

• винагороду автору;

• компенсації.

Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони

Патентування об'єкта промислової власності в іноземних державах

Патент на об'єкт промислової власності діє лише в межах Украї­ни. Для забезпечення його охорони за межами нашої держави у ко­мерційних цілях необхідно запатентувати об'єкт в інших країнах. Це потрібно для забезпечення патентної чистоти експорту продукції, що містить запатентовані об'єкти, продаж ліцензій за кордон при ство­ренні спільних підприємств з іноземними партнерами за межами України.

Патентна чистота — це юридична властивість об'єкта тех­ніки (машини, приладу, технології), що дає можливість його віль­ного використання в даній країні без загрози порушення діючих на її території патентів, які належать третім особам.

За кордоном об'єкти промислової власності можуть бути запатен­товані як в окремій країні, так і в групі країн, насамперед у країнах СНД та інших країнах-учасницях Євразійської патентної конвенції. Відповідно до норм даної Конвенції і прийнятих на її основі інших актів на винахід може бути отриманий один євразійський патент, що охороняє винахід у всіх державах-учасницях Конвенції. Патен­тування винаходів за кордоном дає можливість одержання за допо­могою одного патенту охорону винаходу в країнах Західної Європи, у тому числі в країнах Європейського Союзу, відповідно до Мюнхен­ської конвенції про видачу європейського патенту (1973 р.)¹.

§ 4. Правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг

1. Правова охорона комерційного (фірмового) найменування Поняття та ознаки комерційного (фірмового) найменування

В умовах ринкової економіки, зростання конкуренції важливого значення набуває ідентифікація суб'єктів господарювання. Одним із засобів ідентифікації є комерційне (фірмове) найменування.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа, яка є суб'єк­том підприємництва, може мати комерційне (фірмове) найменуван­ня. У ст. 489 ЦК України зазначається, що правова охорона нада­ється комерційному (фірмовому) найменуванню (далі — комерційне найменування), якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

¹ Детальну інформацію про Мюнхенську конвенцію про видачу європейського патен­ту можна знайти в Інтернеті за адресою: http://www.european-patent-office.org.

28 3-285

Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони

Думка фахівців єдина в тому, що під комерційним (фірмовим) найменуванням слід розуміти найменування, під яким особа діє у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників¹.

Істинність комерційного найменування. Комерційне найме­нування має правдиво відображати правове становище суб'єкта під­приємницької діяльності. Це означає, що воно має містити справж­нє зазначення організаційно-правової форми юридичної особи (това­риство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство тощо), її типу (державна, приватна тощо), виду діяльності (виробнича, нау­кова, комерційна), особи власника.

Виключність комерційного найменування. Комерційне най­менування може мати особливі ознаки, які не допускали б змішу­вання одного комерційного найменування з іншим. Воно має бути новим і відмінним від уже існуючих комерційних найменувань. Закон не допускає використання тотожних комерційних наймену­вань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, як­що юридичні особи мають різну організаційно-правову форму, відображену в комерційному найменуванні, та діють у зовсім різ­них сферах, вони можуть виступати в цивільному обороті під ана­логічним комерційним найменуванням. Комерційне найменуван­ня юридичної особи не може збігатися також зі знаками для това­рів і послуг та зазначеннями походження товарів, власниками прав на які є інші особи.

Постійність комерційного найменування. Комерційне найме­нування має залишатися незмінним, поки юридична особа зберігає свій організаційно-правовий статус. Його чинність припиняється у разі припинення юридичної особи. Будь-яка зміна організаційно-правової форми юридичної особи обов'язково має відобразитися у комерційному найменуванні.

Дата добавления: 2015-05-10