КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Глосарій
Агресія – індивідуальна або групова поведінка, спрямована на нанесення фізичного або психологічного збитку іншій людині або соціальній групі. Альтернативи рішень – нові, оригінальні варіанти рішення проблеми, яка лежить в основі конфлікту, що відрізняються від раніше запропонованих сторонами конфлікту підходів. Антагонізм – непримиренна суперечка. Арбітр – третя сторона в конфлікті. Асиметричне рішення – рішення проблеми, що повністю або практично повністю реалізує інтереси лише однієї сторони. Аутоагресія – агресивні дії, спрямовані на самого себе (наприклад, суїцид). Блеф – тактичний прийом конфліктного протистояння; демонстрація реально не існуючих сил і засобів з метою залякування опонента. Відхід – стратегія поведінки в конфлікті, характеризується прагненням уникнути конфлікту шляхом сприйняття предмету конфлікту як несуттєвого як для себе, так і для суперника. Вирішення конфлікту – вид діяльності суб’єкта управління, що пов’язана із завершенням конфлікту. Внутрішня установка – суб’єктивне сприйняття людиною свого статусу в групі. Внутрішньоособистісний конфлікт – конфлікт усередині психічного світу людини, зіткнення її протилежно спрямованих мотивів. Групові конфлікти – конфлікти, що виникають в системах соціальної взаємодії: “особистість – група” або “група – група”. Групові норми – правила регуляції поведінки членів групи, вироблені в результаті спільної групової діяльності і спілкування. Діагностика конфлікту – дослідження конфлікту з метою визначення його основних характеристик. Динаміка конфлікту – процес розвитку конфлікту по етапах і фазах. Захист психологічний – спеціальна регулятивна система стабілізації особистості, спрямована на усунення або зведення до мінімуму відчуття тривожності, яке пов’язано з усвідомленням внутрішньоособистісного конфлікту. Інституціоналізация конфлікту – встановлення чітких норм і правил конфліктної взаємодії, визначення робочих груп і комісій по управлінню конфліктом. Інцидент – 1) зовнішнє відкрите протистояння сторін, що виникло вперше; 2) збіг обставин, що є приводом для конфлікту. Компроміс – стратегія поведінки суб’єктів в конфлікті, орієнтована на певні взаємні поступки. Конкуренція – 1) у широкому розумінні – один із видів соціальної взаємодії; 2) у більш вузькому розумінні – суперництво, активне змагання між окремими суб’єктами (конкурентами) у певній галузі, які зацікавлені у досягненні однієї мети. Конфлікт – стосунки суб’єктів соціальної взаємодії, що характеризується їх протистоянням на основі протилежно спрямованих мотивів або думок. Конфліктна ситуація – суперечності суб’єктів соціальної взаємодії, які об’єктивно створюють ґрунт для реального протистояння. Конфліктологія – міждисциплінарна галузь наукового дослідження конфлікту. Її об’єктом є конфлікти різного рівня: зооконфлікти, внутрішньоособистісні та соціальні конфлікти (міжособистісні, міжгрупові, міждержавні), предметом – загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення конфліктів, а також загальні принципи управління конфліктом. Конфліктогени – слова, дії (або відсутність дій), які викликають обурення, злість і інші негативні емоційні стани і можуть призвести до конфлікту. Конформізм – пристосування, прийняття чужої точки зору, поступка в конфлікті. Лідер – член групи, що суттєво впливає на свідомість і поведінку членів групи завдяки особистісному авторитету (неформальний лідер) або посаді (формальний лідер). Медіатор – професійний посередник в переговорах по вирішенню конфлікту. Медіація – переговорний процес по вирішенню конфлікту за участю посередника медіатора. Міжособистісні конфлікти – протистояння людей в процесі соціальної взаємодії, що базується на протилежно спрямованих мотивах, думках або особистих антипатіях. Мотиви конфлікту – внутрішні спонукальні сили, що підштовхують суб’єктів соціальної взаємодії до конфлікту. Невроз – нервово-психічний розлад, який базується на непродуктивній або нераціональній суперечці між особистістю і значущими для неї сторонами дійсності. Необхідні і достатні умови конфлікту – наявність протилежно спрямованих мотивів, думок або особистих антипатій між суб’єктами соціальної взаємодії, а також стану протистояння між ними. Об’єкт конфлікту – конкретна матеріальна (ресурс), соціальна (влада), або духовна (ідея, принцип, норма) цінність, якою намагаються володіти і користуватись опоненти конфлікту. Образ конфліктної ситуації – суб’єктивне віддзеркалення предмету конфлікту в свідомості суб’єктів конфлікту. Переговори – механізм вирішення (регулювання) конфлікту; сумісна діяльність опонентів у пошуку взаємоприйнятного рішення проблеми. Переговори проводяться за участю третьої сторони. Позиція – те, про що заявляють суб’єкти конфлікту. Посередник – третя сторона в переговорному процесі з приводу конфлікту, яка забезпечує конструктивне обговорення проблеми. Поступка – стратегія поведінки в конфлікті, яка характеризується прагненням уникнути конфлікту шляхом сприйняття предмету конфлікту як несуттєвого для себе і значущого для суперника. Попередження конфлікту – діяльність суб’єкту конфлікту з метою не допустити виникнення конфлікту. Попередження конфлікту може здійснюватися у вимушеній і превентивній формі. Предмет конфлікту – те, через що виник конфлікт. Прогнозування конфлікту – вид діяльності суб’єкта управління з метою виявлення причин конфлікту в його прихованому розвитку. Проекція – усвідомлене або несвідоме перенесення суб’єктом власних думок, спонукань і якостей на інших. Регресія – реакція на відповідальні ситуації “поверненням” до дитячих типів поведінки, які на тій стадії були успішними. Регулювання конфлікту – вид діяльності суб’єкта управління з метою ослаблення і обмеження конфлікту, забезпечення його розвитку в сторону вирішення. Роль – нормативно заданий або колективно схвалений зразок поведінки людини в групі. Соціальна напруженість – психологічний стан людей (індивідів або груп), причинами якого є незадоволення від існуючого стану речей або ходу розвитку подій. Співпраця – стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням опонентів спільними зусиллями вирішити існуючу проблему. Статус – реальне положення людини в системі внутрішньогрупових стосунків, ступінь його авторитетності. Статус може бути високим, середнім або низьким. Структура конфлікту – сукупність стійких елементів конфлікту, які створюють цілісну систему. Суперництво – стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником. Толерантність – терпимість до чужого способу життя, думки, поведінки, цінностей і таке інше. Управління конфліктом – цілеспрямований, обумовлений об’єктивними законами вплив на динаміку конфлікту на користь розвитку або руйнування соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт. Установка – готовність, схильність суб’єкта до певної ситуації, певної поведінки, дії.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 383; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |