Показники результативності МТВ

1. Сальдо торговельного балансу - різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів однієї країни. Якщо експорт більший за імпорт, то сальдо позитивне, а якщо імпорт перевищує експорт, то сальдо буде від'ємним.

2. Сальдо балансу послуг - це різниця між вартістю послуг, які надано державою, і послуг, які вона імпортує. Розрізняють позитивне і від'ємне сальдо балансу послуг.

3. Сальдо некомерційних операцій - це різниця між доходами від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових коштів у спадок, при вирішенні сімейних проблем. За кожним напрямком руху грошових коштів складають баланс і розраховують сальдо.

4. Сальдо балансу поточних операцій - це сума сальдо торговельного балансу, балансу послуг і некомерційних операцій.

5. Експорт на душу населення:

де Ед.н. - обсяг експорту на душу населення у звітному році Ез.р. - обсяг експорту у звітному році 6. Імпорт на душу населення:

де ід.н. - обсяг імпорту на душу населення у звітному році із.р. - обсяг імпорту у звітному році 7. Зовнішньоторговельний обіг на душу населення:

де ЗТОдн - обсяг зовнішньоторговельного обігу на душу населення у звітному році

ЗТОзрр - обсяг зовнішньоторговельного обігу у звітному році 8. Експортна квота:

де Екв - експортна квота,

ЕаР - обсяг експорту у звітному році, ВНП - валовий національний продукт. 9. Імпортна квота:

де Ікв - імпортна квота,

ІаР - обсяг імпорту у звітному році, ВНП - валовий національний продукт. 10. Квота зовнішньоторговельного обігу:

де ЗТОКВ - квота зовнішньоторговельного обігу,

ЗТОЗ^ - обсяг зовнішньоторговельного обігу звітному році, ВНП - валовий національний продукт.

Показники динаміки розвитку МТВ - це будь-який показник, зміни якого розглядають на протязі часу.

Показники зіставлення - це будь-який показник, який порівнюють з аналогічним показником іншої країни (регіону).

орми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання. В основу систематизації форм міжнародної торгівлі за критерієм специфіки регулювання покладено наявність відповідних міждержавних і багатосторонніх угод, які визначають тип торговельного режиму даної країни з кожною окремою країною партнером. За цим критерієм виокремлюється звичайна торгівля, торгівля за режимом найбільшого сприйняття, периферійна, прикордонна та дискримінаційна торгівля.

Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання є віддзеркаленням державно-політичного підходу уряду певної країни до торгівельно-економічних відносин з іншими країнами.

Звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торгово-економічних угод і домовленостей між країнами. За умов звичайної торгівлі застосовуються і жорсткіші інструменти регулювання товарних потоків – кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна система оподаткування імпортних товарів тощо.

Торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави які домовляються на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів. А також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Режим найбільшого сприяння є одним із головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ – Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. При цьому особи, фірми і організації країн – членів ГАТТ користуються митними податковими та всіма іншими привілеями, які мають у країні партнера фізичні та юридичні особи третьої країни.

Переференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку піль у торговельному режимі.

Подібні торговельні преференції застосовуються у всіх сферах торговельного та економічного регулювання. Преференції надаються на підставі участі в митних та економічних союзах, міжнародних організаціях, у результаті багатосторонніх домовленостей та угод.

Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються відносно країн, що розвиваються. Такі преференції надаються найрозвинутішим країнам в односторонньому порядку, але рішення щодо їх застосування розробляються на багатосторонній основі. Так, в ЄС існує загальна система преференцій як сукупність митно тарифних пільг, що надаються державами ЄС країнам, що розвиваються. Ці пільги переважно стосуються готових виробів і напівфабрикатів.

Дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера.

Дискримінація у зовнішній торгівлі є відходом від принципу однакового режиму для всіх торговельних партнерів – принципу недискримінації. Згідно з цим принципом, прийнятим ООН та ГАТТ-СОТ, жодна з країн не може бути дискримінована в процесі міжнародної торгівлі та інших форм міжнародних економічних відносин. Однак на практиці дискримінація у зовнішній торгівлі зустрічається доволі часто, а застосування таких заходів, як ембарго, бойкот і блокада, дозволяється ООН як метод торговельно-політичного тиску на країну, що порушує норми міжнародного права.

Дата добавления: 2015-05-22