Світогляд і картина світу. Різні форми існування картин світу

Проблема сенсу історії і сучасна соціальна стратегія.

Проблема знання та мови в філософії ХХ ст.

Мова – є однією з найбільш адекватних форм опредметненя, яка завдяки цьому виступає спосом організації та виразу думки

Марк: мова – перетворює ідеальність у дійсність

Мова – це спосіб вияву ідеального змісту свідомості.

Мова – система знаків, що служать способом люд.мислення, спілкування, закріплення та передачі будь-якої інф-ї та культурного досвіду. Вона матереалізує свідомість, це ті смисли та значення, що виражаються в мові. Мова 20 ст. – це феномен. Попер: мову виділяє як 3 світ, як специфічне буття, яке стверджує свої закони на межі практичної діяльності та свідомості. Завдяки мові відбувається прилучення до закономірностей практичного буття людини. Мова одночасно поєднує діяльність з людиною та закріплює цю систему. Кожна мова має свою логіку, свій смисл (структуралізм: виділяє мову та мовлення). Мова – це складна система, що включає природну та штучну мову до мови науки, мистецтва, вербальна та невербальна мова.

Функції мови:

· Позначає предмет, явище чи дію, виділяючи їх з тотальності сущого.

· Є засобом мислення івираженню предметного змісту знань

· Засіб об’єктивації ідеальної сутності свідомості

· Засіб спілкування

· Засіб накопичення, передачі соціокультурного досвіду людства

· Як засіб маніпуляції (правління) поведінкою людей (словом можна “вбити”)

Історія виступає як самовиявлення та само осмислення люд.властивостей, що надає людині реальні масштаби і вияви її життєдіяльності. У сучасному розумінні домінуючого є концепція багатоваріантного розвитку історії в якому поєднується закони системного-циклічного розвитку і асиметрично-лінійного х-ру, саме вони дозволяєть поєднувати просторовий і часовий вимір історії.

Проблема сенсу історії

1. В історії є сенс, який наперед заданий (релігійна, марксистко-ленінська концепція)

2. Розуміння божественного задуму для людини і дій людей щодо його здійснення (релігійна)

3. Звільнення людства, досягнення творчих можливостей людини (марксистка)

4. Історичний смисл породжуєтьсяі твориться суб’єктами історичного життя (історичний смисл=людському буттю:Франк, Ясперс)

5. Смисл історії присутній в теперішньому, як частина цілого, смисл історії розгортається через пошук нових метафізичних підстав буття.

Сучасна соціальна стратегія – це ціле напрямлений розвиток суспільства……

Історичний імператив: Живи так, щоб виправдовувати себе перд предками, сучасниками та нащадками.

Наукова картина світу Наука - форма суспільної свідомості й людської діяльності, спрямована на пізнання й перетворення об'єктивного світу, найвища форма пізнання.

Риси: 1. Закони ж науки є відображенням законів об'єктивної дійсності. Закони дійсності існують і діють незалежно від того, пізнали ми їх чи ні. Але керуватися ними, людина може лише після того, як закони ці відкриті, й сформульовані. 2. Розвинута наукова теорія - ланцюг взаємопов'язаних законів науки. 3. Роль науки в житті людства безперервно зростають, вона прискорює процес пізнання. 4. Методи: форма виникнення теорії – гіпотеза, спостереження, експеримент, аналіз, синтез, індукція (перехід від емпіричного до теоретичного, від конкретного до заг), дедукція, моделювання, логістика. 5. Універсального (абсолютного) знання немає.

20-25 років тому у науці відбулися суттєві зрушення, які називаються науковою революцією (вакум, старіння протона, великий вибух). Виникають нові науки комплексного характеру – нерівноважена динаміка, фізика живого, синергетика – теорія самоорганізації. В межах цих наук здобуто нові знання, які вплинули на сучасну картину світу і спосіб її сприйняття.

Нелінійне мислення – новий стиль мислення, пов’язаний з сучасною картиною, світ розглядається як складно зорганізований і такий, що неустановлений, а установлюється. Світ складається взаємопов’язаних систем, які знаходяться у взаємо обміні інформацією, речовиною, енергією з із середовищем. Кожна система піддається тиску з боку середовища, здатність витримувати цей тиск вказує на її внутрішню організацію, чим менше вона структурована тим менше можливості витримати тиск; чим більше структурована – більше можливостей для самоорганізації.

Головна ідея синергетики – у процесі перетворення, у формуванні нового здійснюється відповідна реакція на тиск середовища, що призводить до збільшення структурованості світу, зростає багатоманітність. Цей процес не є прямолінійним, включає точки повороту в процесі змін, саме в цей момент є нестійким і відкриваються нові можливості розвитку. Велику роль відіграє чинник випадковості, що вказує що система не запрограмована. Розвиток – зміна змін.

Релігійна кпртина сівту: базується на релігійному світогляді, основним способом здійснення

якого є віра, опертість на Біблію, істинна буттєвість є таємницею. Ставлення до теперішнього через призму спрямування людини до спасіння душі.

Філософська кпртина сівту: сформована на формування картини сівту на кожному етапі людської історії, прагнучи осмислити сівт та визначити місце людини в ньому. Вона поєднує всі картини світу. Вона характеризується: упорядкованістю, узагальненістю, теоретичністю, залишається відкритою до світу, до долі людини, має свободу вибору.

Дата добавления: 2015-05-08