ІІІ. Природа нормальної науки

II. Шлях до нормальної науки

Как это уже сделано в отношении религии

Наука есть одна из форм идеологии

и она должна быть отделена от государства,

Томас КУН

Відскановано: Томас Кун. Структура наукових революцій. – К.: Port-Royal, 2001, с. 23-24, 37, 66-67, 97, 124, 171

У пропонованому нарисі термін «нормальна наука» означає дослідження, яке міцно спирається на одне або кілька колиш­ніх наукових досягнень — досягнень, які протягом якогось часу певне наукове співтовариство визнає основою для роз­витку його подальшої практичної діяльності. У наш час такі досягнення викладають, хоча й рідко в їхній первісній формі, підручники — елементарні або підвищеного типу. Ці підруч­ники роз'яснюють суттєвість прийнятої теорії, ілюструють численні або всі її вдалі застосування і порівнюють ці засто­сування з типовими спостереженнями і експериментами. До того як подібні підручники стали загальнопоширеними, що відбулося на початку XIX ст. (а для нових наук навіть пізніше), аналогічну функцію виконували відомі класичні праці вчених: «Фізика» Аристотеля, «Альмагест» Птолемея, «Начала» і «Оп­тика» Ньютона, «Електрика» Франкліна, «Хімія» Лавуазьє, «Геологія» Лайєля та багато інших. Тривалий час вони неявно визначали доцільність проблем і методів дослідження кожної галузі науки для наступних генерацій вчених. Це було можливо завдяки двом істотним особливостям цих праць, їхнє ство­рення було досить безпрецедентним, щоб надовго відвернути вчених від конкуруючих моделей наукових досліджень. Вод­ночас вони були достатньо відкритими, щоб у їхніх рамках нові генерації учених могли знайти для себе будь-які невирішені проблеми.

Досягнення у межах цих характеристик я називатиму далі «парадигмами» терміном, тісно пов'язаним із поняттям «нор­мальної науки». Запроваджуючи цей термін, я мав на увазі, що деякі узвичаєні приклади фактичної практики наукових дослід­жень — приклади, що включають закон, теорію, їхнє практичне застосування і необхідне обладнання, — в сукупності дають нам моделі, з яких виникають конкретні традиції наукового дослідження, традиції, що їх історики науки описують під рубриками «астрономія Птолемея (або Коперніка)», «аристотелівська (або ньютоніанська) динаміка», «корпускулярна (або хвильова) опти­ка» і так далі.

...Мета нормальної науки в жодному разі не вимагає передбачень нових видів явищ; явищ, які не вміщуються в цю коробку, часто, насправді, взагалі не помічають. У річищі нор­мальної науки вчені не ставлять собі за мету створення нових теорій, до того ж вони звичайно нетерпимі і до створення таких теорій іншим. Навпаки, дослідження в нормальній науці спря­моване на розробку тих явищ і теорій, існування яких пара­дигма заздалегідь припускає.

Дата добавления: 2015-05-22