Типологія характеру Г. Хейманса - Р. ЛеСенна

Голландські психологи Хейманса, Є. Вірсма і Р. ЛеСенн в основу своєї типології поклали три психологічні характеристики, звані основними елементами характеру:

1) Активність - пасивність характеризує прояви діяльності у всіх сферах життя, а також манеру виконувати завдання негайно або відкладати їх виконання Активність - це потреба в дії, в прагненні побудувати план і здійснити його.

2) Емоційність - беземоційність відображає частоту і силу емоційних реакцій у відповідь на події, що відбуваються, здатність людини переживати все, що відбувається з ним або стає відомим йому. Хтось легко відгукується на всі події, хтось, навпаки, залишається байдужим.

3) Первинність - вторинність представляє темпорально-енергетичну реакцію людини, відображають як би «в'язкість» психічного стану і одночасно спосіб людини структурувати свій час. «Первинні» безперестану розряджають свої емоції, але ефект і слід реакції швидко зникає. Вони живуть сьогоденням, здатні на велике, але не тривалий зусилля, люблять несподіванки і не здатні до побудови довготривалих планів. «Вторинні» ж видають першу слабку реакцію, але потім вона як би «доганяє» подразник, сила реагування наростає, і ефект зберігається більш тривалий час.

58. Загальне уявлення про здібності.Проблема походження здібностей.Задатки та здібності.

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які забезпечують успіх діяльності, можливість та ефективність оволодіння нею.

Природними передумовами здібностей є задатки – вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, функціонування мозку, які становлять природну основу розвитку здібностей (за Тепловим Б.М.). Задатки обумовлюють рівні та шляхи формування здібностей, впливають на швидкість розвитку здібностей і на рівень досягнень. Задатки характеризують такі рівні прояву здібностей, як талант та геніальність. Талант – високий рівень розвитку здібностей, перш за все спеціальних. Геніальність – високий рівень розвитку здібностей, як загальних, так і спеціальних. Про наявність геніальності говорять тоді, коли особистість зробила значний вклад в історію та культуру людства.

Із визначенням наявності задатків в психології тісно пов’язана проблема обдарованості (як правило, по відношенню до дітей). Показники обдарованості: темп та легкість засвоєння матеріалу; широта переносу (можливість переносити набуті знання на інші види діяльності); час прояву (чим раніше проявляються, тим більше шансів значно розвинути); співвідношення результатів діяльності з умовами, в яких людина їй навчалась чи оволодівала цією діяльністю.

59-60. Види та рівні здібностей. Структура здібностей.

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які забезпечують успіх діяльності, можливість та ефективність оволодіння нею.

Розрізняють два рівні здібностей: репродуктивний (забезпечує вміння засвоювати відомі знання, оволодівати типовими видами діяльності), творчий (забезпечує створення нового, оригінального, неповторного).

Види здібностей: загальні здібності (забезпечують відносну легкість та продуктивність в оволодінні знаннями та здійсненні різних видів діяльності. Такі загальні здібності визначають інтелект), спеціальні здібності (допомагають досягнути високих результатів в окремих областях чи сферах діяльності, наприклад, музичні, математичні, психологічні, комунікативні).

Кожна здібність має таку структуру: 1) провідні здібності, які є базовими та необхідними для виконання певного виду діяльності; 2) допоміжні здібності, які не є обов’язковими, але їх наявність забезпечить більшу ефективність виконуваної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-22