ІІІ-й етап

ІІ-й етап

Наростання визвольної боротьби та її невдачі. Облога повстанцями Збаража (червнь-липень 1649р.); розгром королівських військ під Зборовим і підписання миру (5 – 6 серпня 1649 р.); похід в Молдавію (серпень 1650р.). Поразка військ Б.Хмельницького під Берестечком (червень 1651р.), укладення Білоцерківського миру (вересень 1651 р.). Невдача Тимоша Хмельницького в Валахії і його смерть (1653р.) Перемога під Жванцем (вересень-грудень 1653 р.); Переяславська рада і Березневі статті – (1654 р.)

Завершення національно-визвольної боротьби за незалежність молодої держави (1654-1660 рр.). Воєнні успіхи українсько-російських військ (весна 1654р.– осінь 1655р.). Зміна російської політики щодо України. Пошуки Хмельницьким нових союзників. Сепаратне Віленське перемир’я Росії і Польщі (листопад 1656 р.). Смерть Б.Хмельницького. Гетьманство І.Виговського і Юрія Хмельницького. Розкол України на дві частини. Україна вступила в новий історичний період розвитку, який отримав в історії назву “Руїна”.Свого апогею Руїна досягла за часів гетьманування на Правобережній Україні гетьмана П.Дорошенка.

Масштабність народних виступів, їх сила та глибина обумовили еволюцію поглядів Б.Хмельницького на кінцеві цілі очолюваного ним протистояння. Спочатку Хмельницький виступав як ватажок козацько-селянського повстання, що мав на меті відновити права та привілеї козацтва. Після воєнних перемог 1648 р. Хмельницький висловив прагнення повністю звільнити Україну від польсько-шляхетського панування і створити незалежну державу. В ході революції це завдання було частково здійснено. Гетьман на переговорах з поляками в лютому 1649 р. окреслив територію української держави – йшлося про всі землі, заселені українцями. Підставою для цього було те, що в минулому на ці землі поширювалася влада руських князів. Отже, Б.Хмельницький прагнув зберегти наступність в державотворчій традиції українського народу. Зрозумівши, що власними силами звільнитися від влади Речі Посполитої український народ не зможе, гетьман наполегливо шукав союзників (угоди з Кримським ханством, Османською імперією, Молдавією і, нарешті, з Росією). 8(18) січня 1654 р. у Переяславі відбулася рада, яка схвалила рішення про союз з Московським царством. Складаючи присягу на вірність царю, українці щиро вірили в те, що при дотриманні обома сторонами умов договору Україна збереже завоювання національно-визвольної революції і забезпечить незалежність держави.

У березні 1654 р. козацька делегація передала на розгляд російського уряду проект договору із 23 пунктів. В скороченій редакції більшість статей були затверджені царем. Це були так звані “Березневі статті”, які затвердили державний статус України.

Дата добавления: 2015-05-22