Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Більша ефективність досягається тоді, коли результати зростають, а витрати, навпаки, скорочуються




5.

4.

3.

2.

1.

Лекція з економіки

Тема: «Взаємозв’язки економічних процесів і явищ»

План:

1. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб

2. Суб’єкти і об’єкти економічних відносин

3. Виробничі ресурси. Власність на виробничі ресурси

4. Виробництво та продукт (результат) економічної діяльності

5. Економічна ефективність

6. Розподіл, обмін та споживання як взаємопов’язані процеси

7. Економічний кругообіг

Економічна наука вивчає господарське (економічне) життя людей, об'єднаних у суспільство. Вияви цього життя ми бачимо повсякчас, часто беручи в ньому безпосередню участь.

Наприклад, вулицями міста проїжджають машини, що везуть це­мент, залізобетонні конструкції, вікна тощо для новобудов. Це - вияв виробничої діяльності (виробництва) у сфері будівництва.

Майже щодня кожен з нас відвідує крамниці різних торговельних мереж - «Сільпо», «ОЦ», «Фокстрот» тощо. Купуючи там товари, ми стаємо учасниками обміну грошей на продукти та послуги.

Щороку у Верховній Раді України - Парламенті - ухвалюється Дер­жавний бюджет. Парламентарі обговорюють питання про те, скільки коштів виділити на освіту, медицину, заклади культури, армію, суди тощо. У цьому разі ми спостерігаємо відносини розподілу доходів, зібраних у державному бюджеті.

Коли родина кладе гроші на банківський депозит, маємо приклад використання раніше одержаних доходів як заощаджень.

У кожному з чотирьох розглянутих випадків ішлося про окремі вияви господарського життя, яке передбачає наявність економічних ресурсів - матеріалів, виробничих потужностей, грошових коштів то­що. При цьому зазначимо, що всі економічні ресурси є обмеженими. Адже коли будівельні матеріали використовуються на одній ново­будові, то вони не можуть бути використані на іншій. Або, якщо гроші витрачаються покупцем на придбання прального порошку в крамниці «ОЦ», то вони вже не можуть бути витраченими на купівлю тістечок у «Сільпо». А парламентарі, ухвалюючи рішення, скажімо, про збільшен­ня видатків бюджету на заклади освіти, мусять визначити, які інші статті видатків державного бюджету мають при цьому зменшитися. Нарешті, якщо родина заощаджує кошти, поклавши їх на банківський депозит, то це означає, що вона свідомо обмежує своє споживання.

Оскільки всі економічні ресурси обмежені, то найважливішою проблемою господарського (економічного) життя є розподіл їх у такий спосіб, щоб якнайліпше, найповніше задовольнити потреби.

Економічна наука якраз і допомагає вирішувати проблему розпо­ділу обмежених ресурсів. Принагідно зауважимо, що потреби людей безмежні - вони змінюються і зростають. Їхня безмежність спричи­няється невгамовним бажанням людей поліпшувати споживання, ро­бити різноманітнішим і змістовнішим власне життя.

Отже, предметом економічної науки є обґрунтування способів розподілу обмежених ресурсів, завдяки якому забезпечується най­ліпше, найповніше задоволення потреб. При цьому наука пояснює, як має функціонувати економіка, якими є її основні закони, якими пра­вилами повинні керуватися люди в господарській діяльності, що таке раціональна поведінка, як розв'язувати економічні проблеми.

Економічні знання потрібні кожній людині і суспільству в цілому. Основні результати застосування економічних знань у житті людини та суспільства подані на схемі 1.1.

Учасників економічних відносин називають економічними су­б'єктами. У чотирьох прикладах, раніше наведених нами, такими су­б'єктами були:

· виробники (будівельні організації) і споживачі (замовники житла);

· продавці (крамниці різних мереж торгівлі) і покупці продукції;

· урядовці, що розподіляють бюджет, і громадяни, які користу­ються бюджетними коштами;

· власники грошей і фінансові установи - банки, які приймають гроші на депозитні рахунки.

· Крім того, суб'єктами економічних відносин можуть бути:

· домашні господарства (родини) - власники виробничих ресурсів і підприємці - користувачі цих ресурсів;

· працедавці, що наймають на роботу, і наймані працівники;

· власники землі, нерухомості та орендарі, що беруть землю та нерухомість у користування;

· платники податків та органи фінансової влади;

· кредитори та боржники тощо.

Наскільки складним є економічне життя суспільства, настільки різ­ні економічні суб'єкти-учасники цього життя, що вступають в еконо­мічні відносини.

Те, з приводу чого виникають економічні відносини, називають об'єктами економічних відносин. У наведених нами прикладах та­кими об'єктами були:

· готові продукти (житло, товари в мережах роздрібної торгівлі);

· доходи державного бюджету або окремої родини.

Крім того, об'єктами економічних відносин можуть бути:

· матеріальні виробничі ресурси (земля, машини, устаткування, обладнання);

· фінансові ресурси (банківські кредити, кошти інвестиційних, страхових, пенсійних фондів);

· прибутки підприємців тощо.

У сучасній економіці створюються десятки мільйонів різних видів і (шарів - продуктів та послуг. Тому й кількість використовуваних ресурсів має бути не меншою. Але для того щоб зрозуміти, як працює економіка, усі ресурси об'єднують у великі групи. Вони наведені на схемі 1.2.

Оскільки економічні ресурси є обмеженими, то принциповим стає питання про власність - про те, кому належать ресурси. Належність ресурсів визначає місце економічних суб'єктів у господарському житті суспільства.

Якщо людині належить тільки праця - здатність створювати певні товари та послуги, то вона може виконувати роль найманого пра­цівника. Якщо найманий працівник до того ж володіє особливими, не доступними іншим, знаннями та інформацією, то його професійний статус і роль у господарському житті значно підвищуються.

Той, хто володіє матеріальним або фінансовим капіталом, може виконувати функції підприємця.

Держава є власником стратегічних виробничих ресурсів. До страте­гічних ресурсів належать земля, її надра, водойми, автомобільні шляхи, залізниці, аеропорти. Володіння такими ресурсами визначає роль дер­жави як гаранта економічної стабільності та національної безпеки.

Повна власність на ресурс передбачає, що економічний суб'єкт володіє, розпоряджається та користується ресурсом, керуючись власними економічними інтересами. У першу чергу такі інтереси пов'язані з одержанням максимального доходу.

Виробництво - це діяльність людей, спрямована на створення про­дуктів, речей і послуг для задоволення потреб. Ця діяльність перед­бачає поєднання певних елементів виробництва. Коли немає хоча б одного з них, то виробництво стає неможливим. Логіка виробничого процесу та його елементи проілюстровані схемою 1.3.

Для ілюстрації елементів виробництва звернімося до прикладу гончарного виробництва. Ця діяльність здійснюється на теренах нашої країни щонайменше 5-7 тисяч років - з часів трипільської культури.

Праця гончара - це особлива діяльність, яка передбачає не тіл фізичні зусилля, але й художні здібності. Вона спрямована на ство­рення таких речей домашнього вжитку, які забезпечують комфорт прикрашають житло. Засобами праці в гончарному виробництв, особливий верстат - гончарне коло - та піч, в якій вироби зазнаю термічної обробки.

Основним предметом праці гончара є глина, з якої створюють роби - глечики, келихи, миски тощо.

У наведеному нами прикладі гончарного виробництва йшлося про найпростішу технологію, яка називається ремісничою. З використанням ремісничої технології працює ювелір, що створює каблучки та ланцюжки, годинникар, який ремонтує годинники, тощо. Реміснича технологія була провідною до промислової революції на межі ХУІІІ - XIX століть. Сьогодні вона є, скоріше, винятком, аніж правилом для економік розвинених країн.

З XIX до середини XX століття панівною стає технологія машинного виробництва. Суспільство, що послуговується такою технологією, називають індустріальним.

Із середини XX століття вирішальна роль поступово переходить д технологій автоматизованого виробництва. Суспільства з переважанням технології автоматизованого виробництва називають постіндустріальними.

Усі виробничі ресурси обмежені. Деякі ресурси: земля, нафта, газ, руди металів, вугілля - взагалі не відтворюються. Тому вкрай потрібно використовувати ресурси ефективно.

У найширшому розумінні ефективність - це співвідношення ре­зультатів і витрат.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 574; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.