Закон спадної граничної корисності - якщо споживач послідовно споживає певну кількість благ, то корисність кожного наступного блага він за­звичай оцінює нижче від попереднього

Пояснити поведінку раціонального споживача законом спадної граничної корисності можна за двох умов:

1) коли події відбуваються в добре організованому, або, як кажуть, стабільному, суспільстві;

2) коли оцінюється корисність звичайних речей.

В історії різних країн, у тому числі в українській новітній історії, знаходимо приклади того, що в нестабільних суспільствах, де люди весь час очікують зникнення товарів або зростання цін, формуються надмірні запаси речей. Тобто для споживачів кожне наступне спо­живче благо, яке вони купують, щоб захистити себе від несподіванок, є не менш цінним, ніж попереднє.

У разі коли йдеться про особливі речі, приміром художні цінності, предмети колекціонування, музейні експонати тощо, спостерігається зростання корисності.

Засобом задоволення потреб є благо. Блага — це все, що здатне задовольняти потреби людей. Блага, призначені для задоволення особистих потреб, називаються споживчими.

Усі блага поділяються на економічні й неекономічні. Економічні блага — блага, що є об’єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад автомобіль, хліб, одяг). Неекономічні блага (дарові) надаються людині в готовому вигляді природою (повітря, вода, гриби в лісі). Найбільш поширений розподіл благ на матеріальні та нематеріальні. Матеріальні блага — блага, що мають матеріальну форму чи природу (земля, повітря, будинки, продукти). Нематеріальні блага матеріальної форми не мають, впливають на розвиток здібностей, творчості людини і створюються в невиробничій сфері (мистецтво, музеї, театр).

Як і потреби, блага класифікують за різними ознаками.

Класифікація благ
За шляхами надходження	За співвідно­шенням	За доступністю	За конкурентністю	За призна­ченням
вільні (споживаються без обмежень) економічні (товари та послуги — результат економічної діяльності)	взаємозамінні (субститути) взаємодоповнюючі (комп­лемент)	винятково доступні загальнодоступні	конку­рентнінеконкурентні	споживчі суспільні інвестиційні

До суспільних благ насамперед належить національна обо­рона, регулювання повеней, боротьба зі стихійними лихами тощо. Інвестиційні товари виготовляються за рахунок інвестиційного ка­піталу і мають на меті замінювати, оновлювати, якісно покращу­вати основні засоби виробництва.

Структура споживчих благ:

§ Товари особистого споживання безпосередньо задовольняють базові потреби (у їжі, одязі, житлі, меблях) або ж роблять життя людей змістовнішим і багатшим (особисті транспортні засоби, побутова техніка тощо).

§ Товари виробничого призначення не беруть безпосередньої участі у задоволенні потреб споживачів, але вони роблять це опосередковано, тобто стають частиною виробничих ресурсів. Це товари у вигляді сировини та матеріалів, машин та устаткування, будівель заводів і офісів, обладнання і електростанцій тощо.

§ Особисті послуги мають задовольняти потреби людини безпосередньо і спрямовуватися на кожного споживача окремо. Такі послуги людина отримує від лікаря і вчителя, адвоката і перукаря.

§ Послуги виробничого (комерційного) призначення є невід'ємною частиною сучасного виробництва. Це — інформаційне забезпечення і банківські послуги, послуги транспорту, торгівлі, страхування виробничого ризику та прибутків і засобів виробництва.

Дата добавления: 2015-05-22