Тема 11. Міжнародна економіка та Україна

і і.і. інтеграція України у світове і осподарство. 11.2. Відносини України з міжнародними еконо­мічними організаціями.

11.1. Інтеграція України у світове господарство

Розбудова незалежної України об'єктивно вимагає її вхо­дження у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин, на принципах рівності і взаємної вигоди у співробітництві.

Об'єктивна потреба інтеграції України у світове госпо­дарство і розвитку ії міжнародних економічних відносин без­посередньо випливає, передусім, із потреб використання в на­ціональній системі відтворення міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ринкової економіки з метою роз­витку країни і зростання багатства суспільства. Така потреба спрямована на формування ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв'язки у процесі інтеграції Укра­їни у світове господарство охоплюють також комплекс розв'я­зуваних спільними зусиллями екологічних проблем. Розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можли­вості для створення належних умов з тим, щоб задовольнити життєві потреби народу України.

Об'єктивні можливості України щодо інтеграційних про­цесів у світове господарство:

— економічний потенціал нашої країни, що дає підставу для участі в міжнародному поділі праці;

— вироблення механізму зовнішньоекономічних зв'язків
на макро- (загальнодержавному) і мікрорівні;

— на глобальному і регіональному рівнях шляхом участі
у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних
організаціях ООН і регіональних економічних об'єднаннях ти­
пу ЄС, у певних структурах СНД, зони вільної торгівлі між
Грузією, Україною, Узбекистаном, Азербайджаном і Молдо­
вою (ГУУАМ), Чорноморської зони співробітництва тощо.

Поєднання об'єктивної потреби та об'єктивних можливос­тей входження України у світове господарство робить цей про­цес закономірним.

В умовах формування сучасної моделі міжнародного поділу праці (МПП), основу якої має складати якісно оновлена техно-ттпгтття бя.зя виробництва, України повинна поступово, ціле­спрямовано вирішувати проблеми ефективної участі в МПП, використовуючи зовнішньоекономічні зв'язки для задоволен­ня національних економічних інтересів.

Україна має як природні, історичні, так і техніко-еконо-мічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП. Вар­то зазначити, що в геологічному і гідрогеологічному аспектах територія України мало вивчена, зокрема, її глибинна структу­ра досліджена лише на 10% території.

Організаційно-економічні чинники включення України у систему сучасного МПП за своїм змістом відображають ступінь розвитку процесів концентрації, спеціалізації, коопе­рації та комбінування виробництва (за участі української сто­рони) на рівні міжнародних економічних зв'язків.

Створення виробництв із випуску нових видів продукції не завжди доцільне в межах однієї країни. Одними з найважливі­ших критеріїв реалізації економічних інтересів країни — су­б'єкта МПП є забезпечення високої економічної ефективності галузей її національної економіки, мінімізація витрат суспіль­ної праці. Спеціалізація і кооперація виробництва, його кон­центрація характеризують економічно доцільну і раціональну організацію (територіальну, регіональну, галузеву тощо) су­спільних продуктивних сил.

Разом з тим, є певні обмеження в розвитку процесів кон­центрації та спеціалізації. Надмірна концентрація зусиль на розвиткові орієнтованих на експорт однієї-двох галузей зумов­лює вразливість національної економіки та її залежність як від світового ринку, так і від конкретної країни-партнера.

Складність і розмаїтість соціально-економічних чинників включення України у систему світових господарських зв'язків детермінована перехідними економічними виробничими від­носинами з властивими їм формами і методами ведення госпо­дарства. На міжнародному рівні вплив соціально-економічних чинників країн-партнерів визначають їхньою адекватністю і від­повідністю загальносвітовим тенденціям.

У сучасному взаємозалежному світі розвиток соціально-еко­номічних чинників МПП нівелює їх розходження в окремих національних господарствах, і цей факт дослідники пов'язують із формуванням однотипної за своїм соціально-економічним змістом системи світового господарства. Затверджуються рин­кові методи господарювання, активізується державне регулю­вання визначених напрямів розвитку економіки, виявляється її соціальна спрямованість тощо. Такі процеси зумовлюють, по-перше, подібність змісту економічних базисів більшості країн, які беруть участь у МПП; по-друге, природний поділ праці між країнами з урахуванням не тільки їхніх національних еко­номічних інтересів, але й інтересів світового співробітництва загалом.

Нерозвиненість ринкових відносин і форм господарювання в Україні підсилює потребу значного підвищення рівня еконо­мічної культури населення і ділової етики підприємців, ово­лодіння принципово новою культурою ринку, високим профе­сіоналізмом поряд із такими поняттями, як честь, гідність, порядність, що знадобляться Україні для визнання її як рів­ноправного партнера розвинутими країнами.

Дата добавления: 2015-05-22