Тема 12. Проблеми розвитку міжнародної економіки

12.1. Глобальні проблеми міжнародної економіки.

12.2. Економічні аспекти безпеки міжнародної
економіки.

12.1. Глобальні проблеми міжнародної економіки

Виникнення глобальних проблем пов'язано як з конкрет­ною сферою життєдіяльності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним середовищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей. Глобалістика, як самостійна сфе­ра знань шю найбільш загальні, планетарні проблеми сучасно­го та майбутнього розвитку людства, перебуває у процесі ста­новлення.

Проблеми взаємовідносин людини та суспільства з приро­дою і власне суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо вони:

• мають загальносвітовий характер;

• невирішення їх викликає загрозу всьому людству;

• вимагають невідкладних і рішучих дій на основі колек­
тивних і скоординованих дій світового співтовариства.

Поняття «глобальність» означає, що подібні проблеми сто--суються усіх верств населення, усіх країн і народів планети, впливають на усі сфери суспільного життя та позначаються тим або іншим чином на стані справ у всіх регіонах планети. За такими ознаками глобальні проблеми можна поділити на: 1) проблеми, що виникають у процесі взаємодії природи та суспільства (надійне забезпечення людства продовольством, си­ровиною, енергією тощо, збереження природного довкілля, ос­воєння ресурсів Світового океану, космічного простору). Особ­ливості перетворення таких проблем у глобаль-ні полягають у тому, що сьогодні, як ніколи, споживання відновлюваних та невідновлюваних ресурсів досягло величезних обсягів і харак­теризується подальшим зростанням. Склалася ситуація, коли з найбільшою гостротою виявилася суперечність між потреба­ми суспільства у природних джерелах та можливостями приро­ди задовольняти такі потреби. Відносна обмеженість природ­них ресурсів спричинює пошук подальших радикальних рішень проблем у світовому масштабі;

2) проблеми суспільних взаємовідносин, а саме: відносини
між державами з різним економічним устроєм, подолання еко­
номічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіональні
та міжнародні кризи тощо. На передній план з-поміж них вий­
шла проблема регіональних конфліктів, у тому числі і в транс­
формаційних країнах;

3) проблема розвитку людини, забезпечення її майбутнього.
Вона охоплює, насамперед, питання пристосування сучасної
людини до умов, що змінюються під впливом науково-технічного
прогресу природного та соціального середовища, питання су­
часної урбанізації, боротьби з епідеміями та тяжкими захво­
рюваннями (серцево-судинними, онкологічними, СНІДом).
Проблему людини та її майбутнього науковці розглядають як
глобальну проблему, в якій концентруються та посилюються
всі інші проблеми людського співіснування.

Кожна глобальна проблема об'єктивна за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації госпо­дарського життя, науки, культури та політики визначають по­силення взаємозв'язку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і, таким чином, становлять основу для можливостей глобалізації окремих складових сучасної цивілізації. За умови наявності суперечностей між світовим економічним розвитком та соціальним прогресом людства ви­никають об'єктивні причини для перетворення можливості глобалізації в її реальність, тобто появи глобальних проблем.

Оптимальне вирішення глобальних проблем вимагає поєд­нання науково-технічних і соціально-політичних чинників у єдиний механізм, основу якого складатимуть колективні дії усіх держав. Координація зусиль сторін, які беруть участь у вирішенні глобальних проблем, ґрунтується на визначенні посильного внеску кожної з країн та вимог до участі у цьому процесі незалежно від рівня її економічного розвитку та соці­ального устрою.

З-поміж глобальних проблем, які сьогодні постають перед людством, збереження миру — найгостріша, і вона вимагає невідкладного вирішення. Цивілізація людства дійшла такого стану, коли локальні національні конфлікти без ефективних запобіжних заходів можуть перетворитися на глобальні і ста­новити загрозу для життя на Землі. Гонка озброєнь у XX ст. до­сягла нечуваних масштабів.

Гонка озброєнь безпосередньо впливає на величину націо­нального багатства, на рівень життя населення. Утримання

сучасних збройних сил та забезпечення їхніх потреб завдають великої шкоди світовому господарству, посилюють диспро­порції в його структурі, загострюють інші глобальні проблеми.

Гонка озброєнь — це також чинник забруднення природно­го довкілля, головними носіями якого виступають виробницт­во та випробування зброї масового знищення — ядерної, хіміч­ної, бактеріологічної.

За таких умов вихід може бути лише один: спільне, від­повідно організоване ядерне роззброєння, яке сприятиме зміц­ненню міжнародної безпеки, вивільненню потрібних для вирішення інших глобальних проблем матеріальних, фінансо­вих, людських та інших ресурсів. У зв'язку з цим особливого значення набуває проблема збереження існуючої системи про­тиракетної оборони, яка не віддає переваг жодній країні.

Виникнення екологічної проблеми, як і виникнення інших глобальних проблем у сфері взаємовідносин суспільства з при­родою, пов'язано з прискоренням науково-технічного прогре­су, яке створює можливості для посилення впливу людини на довкілля. За даними Всесвітньої комісії ООН з довкілля та роз­витку, у наш час щорічно перетворюється на пустелю 6 млн га родючих земель, на 11 млн га скорочуються площі тропічних лісів, 31 млн га лісів втрачено через забруднення та кислотні дощі. Інтенсивна хімізація сільського господарства та промис­лові викиди шкідливих речовин спричинюють непоправні наслідки. Генофонд тваринного і рослинного світу України та­кож перебуває під загрозою.

Значно шкодить природі та суспільству підвищення концент­рації вуглекислого газу в атмосфері, утворюваного під час спа­лювання вугілля, нафти, газу тощо. Науковці передбачають, що його накопичення до 2050 року може підвищити середню температуру на поверхні землі на 1,5-4,5 градусів, що викли­че танення криги в морях, океанах, горах та призведе до підви­щення рівня Світового океану до 2100 року на 1,4-2,2 м, унаслідок чого будуть затоплені берегові зони, що негативно позначиться на економіці багатьох країн. Важкими наслідка­ми загрожують людству ерозія та знищення озонового шару, який захищає Землю від сонячного радіоактивного випромі­нювання.

На сьогоднішній день людство не має єдиної програми вирі­шення екологічної проблеми. Зусилля науковців та суб'єктів гос­подарювання зосереджені на: розроблянні нових технологій (пе­рехід на ресурсозберігаючі та безвідходні технології); пошукові

засобів для фінансування заходів зі збереження довкілля; роз­роблянні національних програм раціонального природокорис­тування.

Національні програми охорони довкілля будуть ефективни­ми лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним потребам.

Гостро стоїть проблема забезпечення людства сировиною та. енергією. Сутність проблеми полягає у: відсутності на сучасному етапі нової, адекватної НТР, бази постачання суспільного виробни­цтва енергією та сировиною; затримці в освоєнні альтернативних енергоносіїв; наявності диспропорцій у світовому енергобалансі; переважанні традиційних енергоносіїв; залежності енергозабез­печення багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.

Щоб запобігти загостренню проблеми, слід зосередитись на пошуках альтернативних джерел енергії. На це і спрямовані зусилля багатьох науковців із різних країн.

Останнім часом набуло ознак глобальної проблеми і осво­єння Світового океану. Світовий океан надає людству біоресур-си та мінеральну сировину. Розвідані запаси нафти на конти­нентальному шельфі становлять чверть світових розвіданих запасів.

Проблема економічного відставання країн, що розвивають­ся, є однією з найбільш глобальних проблем соціально-еконо­мічного характеру. Вона належить до групи глобальних проб­лем, пов'язаних із взаємовідносинами між державами. Рис глобальності їй надає те, що вона може бути подолана виключ­но глобальним справедливим регулюванням у межах світового товариства, яке, у свою чергу, гарантувало б економічну безпе­ку всіх країн і народів, сприяло б стабільному та гармонійному розвиткові міжнародної економіки. Одним із проявів цієї проб­леми є криза заборгованості.

Нині перед людством постала інша глобальна проблема світогосподарського розвитку — проблема країн, що перехо­дять від командно-адміністративної системи до ринкової, яка полягає в потребі подолання їхнього кризового стану та залу­ченні їх на рівноправній основі у світову економіку. Це є комп­лексною проблемою, що пов'язана із суспільними взаємовідно­синами та вимагає для свого вирішення активного здійснення даними країнами ринкової трансформації для підвищення ефективності господарювання в інтересах широких верств на­селення.

Особливого значення набуває проблема конверсії військо­вого виробництва, демілітаризація економіки країн, мирної

співпраці між ними. Відмова від гонки озброєнь створила б спри­ятливі умови для економічного розвитку всієї світової спільноти. Наскрізним економічним аспектом роззброєння є проблема конверсії військового виробництва. Конверсія є ланкою проце­су «роззброєння — розвиток» і засобом вивільнення матеріаль­них, фінансових, людських та наукових ресурсів, а також спрямування їх на розвиток цивільного сектора економіки.

Дата добавления: 2015-05-22