Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічні ефекти прямих закордонних інвестицій




 

Наслідки міжнародної міграції капіталу для країн-експортерів та країн-імпортерів прямих закордонних інвестицій (ПЗІ) різноманітні та суперечливі. Для аналізу цих наслідків скористаємось схемою, зображеною на рис.1, та зробимо наступні припущення:

1. головною та єдиною причиною міжнародного руху капіталу є різна прибутковість його вкладення у різних країнах;

2. у світі існує дві країни: країна 1, яка має у своєму розпорядженні відносно надлишковий капітал у розмірі О1К та відносно малопривабливі внутрішні інвестиційні можливості; країна 2, яка має у своєму розпорядженні недостатній капітал у розмірі О2К та численні можливості для прибуткового вкладення капіталу (наприклад, у нові технології, багаті природні ресурси);

3. криві граничної продуктивності капіталу S1 та S2 показують зространня вартісного обсягу виробництва в залежності від обсягів вкладення капіталу, відповідно, у країні 1 та країні 2;

4. якщо міжнародного руху капіталу не існує, то країна 1 інвестує весь наявний в неї капітал всередині країни і отримує доход на капітал (наприклад, процент, девідент тощо) у розмірі О1А1, а країна 2, інвестуючи весь свій капітал у себе, отримує від цього доход у розмірі О2А2;

5. у цілому країни мають у розпорядженні капітал у розмірі О1О2.

 

Рис.1. Економічні ефекти ПЗІ.

 

Розглянемо спочатку ситуацію, коли з яких-небудь причин міжнародна міграція капіталу неможлива, тобто усе інвестування здійснюється у національних межах. Інвестори у країні 1 повинні погодитись на низьку прибутковість вкладання капіталу, через те, що пропозиція реальних активів дотримується кривій граничної продуктивності капіталу S1, яка знижується. При цьому конкуренція змушує інвесторів у країні 1 приймати низьку процентну ставку О1А1 у точці С. У той же час нестача коштів у країні 2 не дозволяє здійснювати які-небудь реалії капіталовкладення ліворуч точки D, оскільки вона має капітал у розмірі О2К. Конкуренція за право використання капіталу в обмежених рамках О2К підштовхує рівень реального проценту до О2А2 у точці D.

Обсяг національного продукту, який вироблений у країні 1 за рахунок використання національних капіталовкладень О1К, становить суму сегментів a+b+c+d+e+f, при чому прибуток власників капіталу становить a+f, а решта - доход власників інших факторів виробництва (наприклад, землі, праці, технології). Обсяг національного продукту, який продукується у країні 2 за рахунок використання своїх вітчизняних інвестицій О2К, становить суму сегментів і+h+g, причому прибуток власників капіталу становить i+h, а решта - доход власників інших факторів виробництва. Відповідно світовий продукт (обсяг випуску продукції обидвох країн) визначається кривими граничної продуктивності капіталу (S1 та S2) та рівнем прибутковості в кожній з них (точка С на кривій S1 та точка D на кривій S2). Те, що О1А1 < О2А2, означає, що прибутковість вкладення капіталу у країні 1 нижче, ніж у країні 2.

Тепер припустимо, що усі обмеження на рух капіталу між країнами 1 та 2 повністю ліквідовані. Оскільки прибутковість інвестицій у країні 2 вища за таку у країні 1, інвестори із країни 1 будуть вкладати свій капітал у країну 2. Рух капіталу із країни 1 до країни 2 буде продовжуватись під впливом механізму попиту та пропозиції на ринках обидвох держав доти, доки прибутковість інвестицій в них не збалансується на рівні ЕR. У цій ситуації із країни 1 до країни 2 мігрує капітал у розмірі ЕК. В наслідок додаткових капіталовкладень в економіку країни 2, які здійснюються на більш вигідних умовах, ніж у країні 1, відбувається максимізація світового продукту. Сукупний продукт, на виробництво якого затрачений той самий обсяг капіталу О1О2, збільшується з (a+b+c+d+e+f) + (i+h+g) до (a+b+c+d) + (e+f+k+j+i+h+g), тобто на розмір суми сегментів (k+j), з яких k належить країні 1 та виникає завдяки більш ефективному використанню капіталу країни 1 в результаті його інвестування у країну 2, а j належить країні 2 та виникає внаслідок зростання обсягу капіталу завдяки його припливу з країни 1.

Вигоди між двома країнами розподіляться таким чином:

1) національний продукт країни 1 дорівнює площі (a+b+c+d), яка утворюється за рахунок інвестицій всередині країни, плюс площа (k+e+f), яка утворюється за рахунок ПЗІ у країну 2. Отже, внаслідок більш ефективного використання капіталу за рахунок його інвестування у країну 2 (це позначилось на зрості прибутковості його вкладення з О1А1 до О1В=ЕR) сукупний продукт, отриманий за допомогою того самого обсягу капіталу, виявляється більшим, ніж у попередній ситуації, на величину сегмента k. Доход власників капіталу зросте до (a+b+d+e+f+k), а доходність решти факторів виробництва скоротиться до сегмента С;

2) національний продукт країни 2 дорівнює площі (j+i+h+g), яка утворилась за рахунок власного капіталу, плюс площа (k+e+f), яка утворилась за рахунок ПЗІ з країни 1. Але, оскільки сегменти (k+e+f) - це продукт ПЗІ, то його слід віддати у вигляді прибутку іноземним інвесторам з країни 1. Отже, чисте зростання внутрішнього виробництва становить лише сегмент j. Через падіння прибутковості вкладення капіталу з О2А2 до O2B=ER доходи власників капіталу скоротяться з i+h до і, а доходи власників інших факторів виробництва зростуть з g до g+j+h.

Таким чином, структура вигод та втрат від міжнародної міграції капіталу ідентична структурі виграшу та втрат, які мають місце при міжнародному руху товарів та міжнародній міграції робочої сили: усунення бар’єрів приносить виграш світу у цілому та тим групам, для яких свобода переміщення означає додаткові можливості, але завдає шкоди групам, для яких свобода означає більш жорстку конкуренцію.

Крім розглянутого прямого ефекту ПЗІ може виникати вторинний (непрямий) ефект, який виявляється у розвитку супровідних виробництв. Розмір цього ефекту може у декілька разів перевищувати розміри прямого ефекту. Суттєвий додатковий виграш країн-експортерів капіталу може виявитися у створенні нових ринків збуту, гарантованому забезпеченні своїх підприємств дешевою сировиною, можливості обійти тарифні та нетарифні бар’єри.

Для країн-імпортерів капіталу вторинний ефект має багато проявів та при цьому часто суперечливий. Імпорт капіталу супроводжується виникненням чисельних внутрішніх та зовнішніх проблем. На нього впливають структура та спеціалізація виробництва, стан фінінсових ринків, рівень конкуренції, стан у соціальній сфері, рух курсу національної валюти. В залежності від цих факторів імпорт капіталу може призводити до більш тісного співробітництва та виступати однією з його форм або загострювати існуючі економічні суперечності між державами, особливо тими, що знаходяться на різних ступенях економічного розвитку. Тому ефективне використання ПЗІ залежить від відповіді на такі принципові запитання:

1.В яких масштабах доцільно використовувати ПЗІ?

2.В які галузі та у яких формах залучати іноземні фірми?

3.Як спрямувати діяльність цих фірм на розв’язок внутрішніх соціальних проблем?

4.Як оптимально сполучати форми економічного та соціального регулювання?

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1577; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.