Тема 7. Психічні стани людини. Професійні стани

Емоції та почуття. Природа емоцій. Переживання. Вплив емоцій на ефективність розв'язання професійних завдань рятівників. Воля. Витоки волі. Боротьба мотивів і вольовий акт. Вольові якості. Формування та розвиток вольових процесів в умовах професійної діяльності.

Емоція (від лат. - збуджувати, хвилювати) - це гнів, агресія, страх, радість тощо, так звані прості почуття. Емоції мають ситуативний характер, переважно бувають короткочасними, виникають як реакція на щось, не потребують підготовки і навчання. Окрім того, вони вроджені. Така характеристика емоцій властива як людям, так і тваринам.

Завдання емоцій - розподіляти все те, що нас оточує, за критеріями біологічних потреб організму. Емоції завжди суб'єктивні, вони переживаються людиною по-своєму.

Емоції - клас психічних процесів і станів, пов'язаних із інстинктами, потребами, мотивами, що відображуються у формі переживань (страх, задоволення тощо).

Почуття - стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності; найвищий продукт розвитку емоцій людини. Одне почуття може реалізуватися в різних емоціях. Так почуття любові породжує спектр емоцій: суму, радості, гніву, ніжності тощо.

З-поміж інших джерел емоцій і почуттів виділяють фізіологічні потреби (сон, харчування, пиття, біль), що викликають почуття роздратування, злості, неспокою, тривоги, страху і змінюються почуттями радості, задоволення та іншими позитивними почуттями в разі задоволення потреб або подолання труднощів. Контакт з людьми: для психічного розвитку немовляти велике значення має контакт із матір'ю. Вдовольняючи його потреби в безпеці, любові, близькості, вона стає джерелом позитивних переживань. Відсутність контакту викликає в немовляти страх, який виявляється в плачі, крику. Мова має великий вплив на виникнення почуттів. Одне слово може стати джерелом позитивних і негативних почуттів. Пізнання світу - виникнення почуттів, пов'язане з уявою, мисленням, пам'яттю. Самопізнання пробуджує невдоволення собою, прикрі почуття, гордість, радість. Спогади про минуле - корисні спогади призводять до повторного переживання приємних почуттів, негативні - пов'язані з переживанням страху тощо. Планування майбутнього, мрії - забігання думками в майбутнє - суттєва обставина, що породжує емоційні переживання.

Фізіологічні аспекти почуттєвого життя. Емоційний процес виникає в центральній нервовій системі, призводить до активізації ділянок вегетативної нервової системи і залоз внутрішньої секреції. Керівну й контролюючу функції виконує кора півкуль головного мозку. Серед різноманітних змін в організмі під час виникнення почуттів та емоцій можуть виникати зміни в системі кровообігу (серцебиття, почервоніння обличчя й очей або блідість шкіри обличчя тощо): зміни дихання (перехоплює подих, зростає швидкість дихання або воно стає нерегулярним); зміна ширини зіниць, "гусяча шкіра", розлад функції шлунку й кишечнику, напруження м'язів та їх тремтіння.

Риси почуттів. Протилежність. Позитивність - негативність. Корисність - шкідливість. Інтенсивність — дика радість, або бурхливий вияв, або усмішка. Тривалість, глибина.

Класифікація почуттів. Почуття, пов'язані з природою (радість, захоплення або страх перед небезпекою). Суспільні почуття виникають під час контактів з оточуючими людьми (подружня любов, симпатія, приязнь, вірність, заздрість, подив). У ситуаціях співпраці виникають почуття неприязні, злості, агресії, гніву, ненависті. Моральні почуття - зустрічаючись зі світом цінностей і пов'язаними з ними моральними нормами, людина переживає почуття обов'язку, відповідальності, вини і сорому, кривди, несправедливості. Естетичні почуття -переживання краси природи, артистизму, культури, почуття краси, захоплення. Інтелектуальні почуття пов'язані з пізнанням і пошуком істини (радості, задоволення, винагородження, тріумфу, гіркоти, розчарування від помилок та інтелектуальної обмеженості).

Емоції та почуття поділяються на стенічні й астенічні почуття. Стенічні почуття (від лат. - сила) мобілізують людину на виконання дій, додають їй сили. Астенічні почуття (від лат. - слабкість, безсилля) - людина впадає в апатію, зникає точність рухів, з'являється паралізованість дій, відчай.

Воля - свідома саморегуляція людиною своєї поведінки та діяльності, регулююча функція мозку, що полягає в здатності активно домагатися свідомо поставленої мети і переборювати зовнішні та внутрішні перешкоди. Воля виникла в трудовій діяльності людини, вона забезпечує виконання двох взаємопов'язаних функцій, спонукальної та гальмівної, і в них себе виявляє. Спонукальна функція забезпечується активністю людини. Гальмівна -виявляється у забороні небажаних виявів активності.

Вольовий акт включає: намір, усвідомлення мети, боротьбу мотивів, прийняття рішення, вибір методів.

Здійснення прийнятого рішення. Одним із найбільш характерних виявів волі виступає поведінка людини в умовах ризику. Ризик - це характеристика діяльності за невизначеності для суб'єкта її наслідків і наявності передбачень про можливі негативні наслідки на випадок неуспіху (покарання, біль, травма тощо). Розрізняють виправданий і невиправданий ризик. Виправданий ризик передбачає зважування всіх "за" і "проти". Ризик буває ситуативний (ризик на виграш - величина виграшу на випадок успіху перевищує величину втрат на випадок неуспіху) та надситуативний (безкорисливий, або "ризик заради ризику"). Вольові якості - рішучість, сміливість, наполегливість, самостійність; витримка, або самовладання, витривалість, терпіння, дисциплінованість, організованість, підтягнутість, точність.

Шляхи виховання вищих почуттів:

- формування свідомості - ідейної основи вищих почуттів;

- яскраве і образне проведення навчально-виховних заходів;

- зустрічі з ветеранами війни і праці, діячами науки, літератури і мистецтва;

- створення складних навчальних обставин у ході навчального процесу;

- накопичення емоційного досвіду з урахуванням своєї спеціальності.

Шляхи формування вольових якостей:

- озброєння розумінням суті і значення волі в умовах служби і екстремальної діяльності;

- систематичне накопичення досвіду вольової поведінки;

- створення у процесі повсякденного навчання та служби складної навчальної обстановки з поступовим ускладненням вирішуваних задач;

- регулярні вправи з переборюванням складних та небезпечних ситуацій; залучення до активної спортивної роботи;

- критичний аналіз навчання та служби;

Питання для самоконтролю

1. У чому суть емоцій та почуттів?

2. Розкрийте загальні властивості емоцій та почуттів.

3. Визначте вихідні ознаки вольової поведінки.

4. Назвіть основні етапи вольової дії.

5. Поясніть, що таке ризик?

Література

1. Психологія / Заред Ю.Л.Трофімова. - К., 1999.

2. Самонов А.П. Психология для пожарных. - Пермь, 2000.

3. Ведение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1996.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. - К., 1999.

Зміст понять "психічні стани", "психічні реакції". Професійні стани (придатності, зацікавленості, творчого натхнення, готовності).

Дата добавления: 2015-05-22