Тема 8. Особистість як об'єкт і суб'скт професійної діяльності

Поняття психічних станів людини, їх класифікація. Психічна напруженість, емоційна напруженість. Стрес. Хвилювання. Тривожність. Страх. Фрустрація. Афект. Агресія. Депресія. Специфічні стани психіки (біль, ейфорія, медитація). Професійні стани (придатності, зацікавленості, творчого натхнення, готовності).

Психічні стани — психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Психічні стани тісно пов'язані з психічними процесами та психічними властивостями особистості. Стан як філософська категорія охоплює суперечливість змін та відображення цієї суперечливості. У психології це поняття пов'язується із суперечливістю психічного відображення - сталістю та змінністю. Під психічним станом розуміється не стан організму, а "стан душі", різноманітні її відгуки на відчуття та уявлення. Ще І. Павлов зазначав, що психологія - це наука лише про психічні стани. Психічні стани можуть позитивно впливати на діяльність людини (трудову, навчальну, службову), а можуть її дезорганізовувати. Стан фіксує певний психічний момент у характеристиці психічного? Психічні стани можуть бути класифіковані як особистісні та ситуативні; інтелектуальні, вольові, емоційні; глибокі, поверхові; короткочасні, довгочасні; позитивні та негативні, стенічні та астенічні; стани більш чи менш усвідомлені. Окремо можна виділити патологічні та специфічні стани (гіпноз, ейфорія, сновидіння, лунатизм, летаргічний сон).

Настрій - емоційне забарвлення поведінки і діяльності; це стан, який відзначається різною мірою тривалості, вияву, усвідомлення. Настрій завжди має причину (природа, події, люди, стан здоров'я). Настрій відбивається на поведінці, стимулює або пригнічує активність особистості (стан бадьорості, пригніченості, зацікавленості тощо).

Афективний стан проявляється в постійно зростаючому емоційному напруженні, він динамічний і яскраво виражений, завжди має певне завершення.

У надзвичайно напруженій ситуації може завершитися афектом. Афект -короткочасна, бурхлива, емоційна реакція. У стані афекту змінюється звичайна поведінка людини, звужується обсяг свідомості (бурхливе переживання гніву, безутішного горя, радості); існують афекти, які мають позитивний характер (радість футбольних уболівальників). До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування.

Страх - емоційна реакція людини на справжню чи уявну небезпеку, характеризується широким діапазоном емоцій (від легкого переляку до жаху), а також депресивними психічними станами - неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуації.

Фрустрація (від лат. - марне сподівання, невдача) - психічний стан зростаючого емоційно-вольового напруження, викликає агресію, переоцінку цілей та бажань.

Агресія - психічна реакція на фрустрацію, загроза, задиристість, злісність.

Депресія - 1) фрустрація, що виявляється у формі блокування цілеспрямованої поведінки (входить наче "в себе"); 2) (від лат. - пригнічення) -придушення, відчуття песимізму, занепаду духовних сил.

Тривога - психічний емоційний стан, яким позначається стан, пов'язаний з непередбачуваними ситуаціями, можливими неприємностями (хвилювання, побоювання, порушення спокою). Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що знижує ефективність інтелектуальної діяльності, працездатності, сприяє виникненню невпевненості у своїх здібностях.

Стрес - емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією. Стрес - від англ. - напруження. Поняття стресу було запроваджене в 50-ті роки XX ст. канадським ученим Г. Сельє. Реагування людини на екстремальний вплив має три стадії: 1) фаза шоку (різке падіння опору організму); 2) фаза резистентності (мобілізація адаптаційних можливостей організму); 3) фаза виснаження (стійке зниження резервів організму). Р. Лазарус, розвиваючи вчення про стрес, висунув думку, згідно з якою розмежовуються поняття фізіологічного стресу та психічного, емоційного. Завдяки цьому емоційний стрес може бути доцільним. Стрес існує завжди. Розрізняють типи особистостей, схильних до стресів та стійких до дії стресогенних факторів. Поведінка пожежника в стресовій ситуації багато в чому залежить від особистіших особливостей - умінь швидко оцінювати ситуацію, навичок миттєвої орієнтації, вольової зібраності, витримки, наявного досвіду.

Професійні стани - стан професійної придатності, стан усвідомленої значимості своєї професії, стан радості від успіхів у роботі, стан вольової активності, стан професійної зацікавленості, стан творчого натхнення, стан психічної готовності до діяльності, стан рішучості, стан втоми.

Стан професійної придатності характеризується можливостями людини стосовно оволодіння якої-небудь професійної діяльності, забезпечує успішність оволодіння професійними обов'язками.

Стан професійної зацікавленості характеризується глибоким інтересом до професійної діяльності, концентрацією уваги на об'єктах, пов'язаних із професійною діяльністю. Цей стан успішно проходить на фоні спрямованості людини на професію.

Стан творчого натхнення являє собою комплекс інтелектуальних і емоційних компонентів. Він відображається у творчому підйомі, розвитку здібностей, вияві думок, легкості знаходження суттєвого, у повній зосередженості та зростанні фізичної енергії.

Стан працездатності характеризується оптимізацією робочої діяльності людини, мобілізацією всіх резервів організму. Рівні працездатності: фаза мобілізації, фаза спрацьованості, фаза компенсації, фаза кінцевого пориву.

Стан втомленості визначається як тимчасове зниження працездатності під впливом тривалих навантажень. М.Д. Левітов виділяє такі компоненти втоми (почуття невпевненості у правильності дій; розлади уваги, сенсорних процесів; порушення рухових функцій, функцій пам'яті, мислення; трансформація мотивів діяльності; послаблення волі; сонливість) [55, 57, 70].

Психічні стани працівників пожежно - рятувальної служби викликаються впливом різних факторів. Серед яких виділяємо: умови діяльності: кліматичні умови, наявність небезпеки, складність, непередбачуваність ситуацій, усвідомлення особистої відповідальності, мотиви діяльності й таке інше.

О.П.Самонов вивчав стрес у рятівників у екстремальних умовах діяльності (на заняттях, пожежах, аваріях, на промислових виробництвах).

Причинами нервово-психічного напруження у пожежних є небезпека, яка створює загрозу житло, відповідальність за виконання бойового завдання, дефіцит часу, особливі умови діяльності (висока температура, задимленість, загазованість, шум тощо), психологічна непідготовленість, надійність техніки, засобів гасіння пожежі, засобів індивідуального захисту, надмірна емоційність, тривожність тощо.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під психічними станами?

2. Дайте характеристику афективному стану та афекту.

3. Дайте характеристику стресовому стану.

4. Визначте основні ознаки професійних станів (втоми, зацікавленості, готовності).

Література

1. Психологія / За ред Ю. Л.Трофімова. - К., 1999.

2. Самонов А.П. Психология для пожарных. - Пермь, 2000.

3. Ведение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1996.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. - К., 1999.

Дата добавления: 2015-05-22