Правила переносу слів і словосполучень. Термін

Мовні кліше: функції в мові правника, види, особливості перекладу.

Особливості синтаксису (словосполучення, речення, текст) у мові правника.

§ Висока частотність у використанні і повторюванні стійких словосполучень – кліше;

§ Невикористання зайвих слів;

§ Використання значної кількості однорідних членів речення (однорідний ряд повний, без використання слів тощо, і т. ін.);

§ Наявність дієприслівникових зворотів (як правило, знаходяться на початку речення);

§ Перевага віддається простим реченням, в яких зберігається прямий порядок слів: підмет йде перед присудком, означення – перед означуваним словом тощо;

§ Використання серед складних речень складнопідрядних речень із однією підрядною частиною;

§ Вживання у складнопідрядних реченнях сполучників щоб, де, унаслідок того щоб, якщо, який, за умови;

§ Якщо дію виконує особа, то присудок (дієслово) матиме форму активного стану;

§ Речення і текст мають розповідний характер, в письмових текстах питальні й окличні речення майже не використовують;

§ Письмовий текст має, як правило, форму монологу;

§ Закріпленість у письмових текстах частин за певним місцем на аркуші і виділення їх особливими засобами (абзац, відступ, шрифт, параграф);

§ Розділові знаки – загальноприйняті.

Кліше – це усталені словесні формули, закріплені за певними ситуаціями.

Мовні кліше – це мовні одиниці (словосполучення чи слово з прийменником), яким властиві постійний склад компонентів і їх порядок, звичність звучання, відтворюваність готових блоків: встановити контроль, організована злочинність, у зв’язку з.

Види кліше:

· Прості, що складаються із двох слів: мати на увазі;

· Ускладнені. Що мають більше двох слів: брати участь у заходах;

· Складні, що практично мають у своїй структурі два простих кліше, які поєднані в один блок: відділ боротьби з незаконним обігом наркотиків.

---- Часто в діловому спілкуванні спостерігається помилки у використанні кліше.

Орфографічні правила:

• Частини слів переносяться за складами;
• Не можна розривати дж і дз. Які позначають один звук (як правило, в корені слова);
• Апостроф, знак пом’якшення не відокремлюють від попередньої літери;
• Одну літеру (навіть якщо це окремий склад) не залишають у попередньому рядку й не переносять на наступний;
• У переносі складних слів не можна відривати початкову літеру другої основи, якщо вона не становить складу;
• Не можна розривати буквені і звукові абревіатури, а також комбіновані, до складу яких входять цифри.

Технічні правила:

• Не можна відривати від прізвища ініціали або інші скорочення, що до нього належать;
• Не можна відривати від цілого слова скорочення, з яким слово становить одну назву;
• Не можна відривати скорочені позначення мір від цифр, до яких вони належать;
• Не можна переносити граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс;
• Не можна розривати графічні скорочення;
• Не можна переносити на наступний рядок розділові знаки, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або лапки).

Дата добавления: 2015-05-08