Тема 8. Предмет та завдання сучасної педагогіки. Теорія виховання

Тема 7. Спілкування

Спілкування — складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що породжується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією, сприймання й розуміння іншої людини, вироблення єдиної стратегії взаємодії.

Визначають основні функції спілкування:

Ø комунікативна функція — це обмін інформацією між особами, що спілкуються;

Ø перцептивна функція означає процес сприймання один одного партнерами по спілкуванню та встановлення на цій основі взаєморозуміння

Ø інтерактивна функція полягає в організації взаємодії між партнерами, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, а й діями, вчинками.

В сучасних умовах провідним є мовне спілкування або вербальна комунікація, що реалізується за допомогою мови. Але комунікативний процес не може бути повним, якщо суб'єкт не використовує невербальні його засоби. Невербальне спілкування цінне тим, що воно виявляється, як правило, підсвідомо та мимовільно.

Невербальні засоби спілкування складаються з: 1) паралінгвістичних та екстралінгвістичних знаків; 2) оптикокінетичних знаків: 3) міжособистісного простору; 4) візуального контакту; 5) мимовільних проявів фізіологічних реакцій.

Найбільшою мірою сприймання та розуміння іншої людини залежить від чинників, що мають соціально-психологічну природу. Виділяють такі механізми розуміння іншої людини:

1. Фізіогномічна редукція — судження про внутрішні, психологічні особливості на основі зовнішнього вигляду (виразу обличчя, статури, ходи, постави тощо).

2.Соціальна категоризація та порівняння — це розподіл людей за певними категоріями, тобто визначення їх соціального статусу та порівняння зі своїм статусом.

3. Стереотипізація — розуміння іншої людини шляхом віднесення її до певної соціальної групи та автоматичного пе­ренесення на неї типових для даної групи характеристик.

4.Атрибуція — розуміння іншої людини шляхом приписування їй тих чи інших причин поведінки з позицій власного життєвого досвіду та здорового глузду.

5.Емпатія — розуміння іншої людини без слів, на чуттєвому рівні, завдяки проникненню в її внутрішній світ.

6.Особистісна ідентифікація — розуміння іншої людини шляхом ототожнення себе з нею.

Література:[ 5, 12, 15, 20, 22, 24]

Педагогіка (від грец. paidos – дитя та ago - веду) вивчає та вирішує проблеми виховання, навчання, освіти та розвитку людини, що виникають на різних етапах її життя в різних умовах соціально-економічного та науково-технічного розвитку суспільства, яке постійно ставить нові завдання у сфері виховання та освіти.

Предмет педагогіки – цілісний гуманістичний процес виховання та освіти, розвитку соціально активної особистості, підготовки її до життя та праці, суспільної діяльності з урахуванням суспільно-економічної ситуації в країні.

Об’єкт вивчення і дослідження у педагогіці – реальний процес передачі новому поколінню соціально-історичного досвіду та культури людства, гуманістичне виховання, освіта та виховання людини на різних етапах її життя, формування суспільних та міжособистісних стосунків.

Дата добавления: 2015-05-22