Навчальна програма курсу

Вступ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для магістрів усіх напрямків підготовки університету

Херсон – 2013

Розглянуто на засіданні кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук (протокол № 2 від 03 жовтня 2013 р.)

Схвалено науково-методичною радою ХДУ (протокол № 2 від 08 листопада 2013 р.)

Рекомендовано до видання Вченою Радою Херсонського державного університету (протокол № 4 від 26 листопада 2013 р.)

Укладачі:

Поліщук І. Є. – кандидат філософських наук, доцент.

Галіченко М. В. – викладач кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук.

Рецензенти:

Недзельський К. К. – кандидат філософських наук, доцент.

Задорожня Н. О. – кандидат філософських наук, доцент.

Поліщук І. Є., Галіченко М. В.

«Філософія та методологія науки»: Навчально-методичний посібник. – Херсон: Айлант, 2013. – 85 с.

Для магістрів усіх напрямів підготовки університету.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ………………………………..5

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……………………..9

АНОТАЦІЇ ЛЕКЦІЙ………………………………………………………….12

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ………………………………………..15

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………………………………..25

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ……………..46

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ…………………………………………………………………………32

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ..…………………………………………………….70

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК………………………….72

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..44

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ МАГІСТРІВ……………………………………………………………………56

Курс «Філософія та методологія науки» спрямований на засвоєння студентами, що навчаються за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», основних розділів філософії науки. У процесі вивчення даної дисципліни особлива увага повинна приділятися методологічним питанням, які мають велике значення для різноманітних галузей наукової діяльності. Дисципліна включає розділи, які присвячені науці як соціокультурному утворенню. Етапом розвитку філософії науки, специфіці емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, філософським засадам наукової картини світу, науковій раціональності та методології наукового дослідження. Курс «Філософія та методологія науки» повинен забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення світу, сприяти формуванню високої світоглядно-методологічної культури магістрантів. Він має і практичне спрямування, передбачає використання сучасних методологічних принципів у наукових дослідженнях (природничих, технічних або соціально-гуманітарних). Вивчення сучасних методологічних програм повинно сприяти розвитку теоретичних настанов щодо інтеграції наукового знання, формуванню універсалізму дослідника, що працює в сучасних міждисциплінарних наукових галузях.

1. Філософія науки як напрям сучасної філософії

Історія науки. Виникнення передумов наукових знань у стародавньому світі. Зародження і розвиток класичної науки. Некласична наука. Постнекласична наука. Наука і практика.

Наука і суспільство. Багатоманітність форм знання. Наукове і позанаукове знання. Наукове знання як система, його особливості і структура. Класифікація наук і проблема періодизації історії науки. Спадковість, єдність кількісних і якісних змін у розвитку науки.

Диференціація та інтеграція наук, взаємодія наук та їх методів. Посилення математизації, теоретизації та діалектизації науки. Динаміка наукового знання.

Наука як соціокультурний феномен. Наука, людина, повсякденність. Наука як відповідь на людські потреби. Етика науки. Філософський портрет вченого. Професійна і соціальна відповідальність вченого.

Філософія науки. Співвідношення філософії і науки. Предметна сфера філософії науки. Виникнення філософії науки як напряму сучасної філософії. Етапи розвитку філософії науки. Позитивізм. Емпіріокритицизм. Неопозитивізм. Постпозитивізм. Особливості філософії науки кінця ХХ – початку ХХІ століття.

2. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Особливості емпіричного дослідження. Емпіризм і схоластичне теоретизування. Прийоми і засоби емпіричного дослідження: опис, порівняння, вимірювання, спостереження, експеримент, аналіз, індукція. Факт як найважливіший елемент емпіричного дослідження. Фактуалізм і теоретизм у розумінні природи факту. Емпіричні узагальнення.

Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Співвідношення раціональної та ірраціональної, інтуїтивної та дискурсивної (логічної) сторін пізнання. Структурні компоненти теоретичного пізнання: проблема, гіпотеза, теорія, закон.

Структура і функції наукової теорії. Основні елементи структури теорії: вихідні основи (фундаментальні поняття, принципи, закони, рівняння, аксіоми), ідеалізований об’єкт, логіка теорії, філософські настанови, соціокультурні та ціннісні фактори, сукупність законів і тверджень, виведених як наслідки з основоположень. Основні типи теорій. Специфічна структура теорій соціально-гуманітарних наук.

Закон як ключовий елемент наукової теорії. Класифікація законів.

Єдність емпіричного і теоретичного, теорії та практики.

Проблема матеріалізації (об’єктивації) теорії. Умови матеріалізації теорії.

3. Філософські засади наукової картини світу

Дата добавления: 2015-05-22