Основні етапи та стадії інноваційного процесу

Інноваційна діяльність складається з виконання цілого ряду заходів, об’єднаних в один логічний ланцюг. Кожне кільце цього ланцюга, кожна стадія цієї діяльності підкоряється своїй логіці розвитку, має власні закономірності і зміст. З’єднуючись воєдино, наукові дослідження, дослідно-конструкторські та технологічні розробки, інвестиційно-фінансові, комерційні і виробничі заходи підкоряються головній меті – створенню нововведення. Тому інноваційну діяльність неможна звести ні до жодної з її складових; вона характеризується фронтальністю, високим рівнем невизначеності і ризику, важкістю прогнозування результатів.

Кожна інновація реалізується за схемою, яка називається інноваційним циклом, який включає різні етапи – від ідеї до комерціалізації нововведення. Узагальнена схема інноваційного циклу може бути представлена таким чином:

ФД – ПД – Р – Пр – Б – ОС –ПВ – М – З,

де ФД – фундаментальні (теоретичні) дослідження;

ПД – прикладні дослідження (які обов’язково включають маркетингові, патентно-інформаційні дослідження і техніко-економічне обґрунтування);

Р – розробки;

Пр – проектування;

Б – будівництво;

ОС – освоєння;

ПВ – промислове виробництво;

М – маркетинг;

З – збут.

Стадії проектування (Пр) і будівництва (Б) не є обов’язковими.

Первинним етапом нововведення є творчий акт створення ідеї, що має імовірнісний характер. Етап народження нової ідеї пов’язаний з виникненням концепції нововведення. Цей творчий акт важко планується і прогнозується, він заснований на чергуванні накопичення знань і миттєвих озарінь, тісній взаємодії розумових процесів з інтуїтивними здогадами. За етапом народження ідеї йде етап винаходу або розробки предметної форми нововведення, тобто надання ідеї матеріальної субстанції та форми. Результатом винаходу є інформаційний продукт: конструкція виробу, технологічна схема процесу і т.п. На цьому етапі доводиться науково – технічна можливість реалізації ідеї нововведення. Наступним етапом є створення нововведення, що полягає в матеріалізації ідеї, інформації, закладеної у наукових дослідженнях і конструкторських розробках. Етап нововведення складається з первинного етапу нововведення з його наступним тиражуванням.

Якщо первинний інноваційний акт достатньо суб’єктивний та автономний, то на наступних стадіях матеріалізації ідеї вторинні інноваційні акти характеризуються чіткими взаємозв’язками між суб’єктом і об’єктом процесу. Саме на стадії створення зразків нововведень важливо мати інформацію про конкуруючі напрямки НДДКР, про зарубіжні зразки аналогічних новинок, про наявність попиту, про технічну та технологічну реалізуємість та економічну доцільність. На цьому етапі створюються серії зразків нововведень або пакети інновацій, які доповнюють один одного у рамках однієї й тієї ж моделі, виробу або технологічного принципу. Це необхідно для вибору економічно вигідного рішення. На цьому етапі інноваційної діяльності критерієм вибору вже слугують технологічна здійсненність та ефективність.

Створення нової технології розробки включає проведення лабораторних досліджень, проектування технологічних схем, складання технологічної документації (технологічних регламентів, карт, рецептур, інструкцій, креслень, інструменту, оснащення і т.п.). У цьому випадку необхідна відробка нової технології на експериментальних установках або у дослідному виробництві.

Таким чином, зміст науково - технічного етапу складають наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки, лабораторні та технологічні дослідження нових зразків, пусконаладжувальні роботи, технічна допомога, консультації та авторський нагляд за нововведеннями.

Наступний етап передбачає освоєнню нової продукції або нової технології у виробництві.

Саме на цьому етапі здійснюється первинне впровадження зразка у виробництво. Запропонована біологами назва “ інвазія ” (від англ. іnvasion), що визначає первинне впровадження у будь - який процес, точно підходить до назви цього інноваційного акту. Тут суб’єкт інновації впроваджується у нове технологічне та економічне середовище.

Інвазія нововведення потребує нових технологічних режимів і нового типу обладнання; вона буває лише при симбіозі старих і нових принципів і структур. Інвазія призводить до виникнення нових явищ, які потребують передислокації персоналу, переналагодження технічних систем. Це викликає необхідність зміни організаційних структур і підгонки всіх попередньо розрізнених факторів у струнку систему. Інвазія є імпульсом до проведення системи інноваційних заходів з матеріалізації нововведення. При цьому всі зміни, які відбуваються на виробництві, є наслідком інвазії первинного зразка нововведення.

На виробничій стадії здійснюється весь комплекс робіт по впровадженню нової продукції, виготовленню перших партій, а потім відбувається масового випуску нового продукту. Одночасно з підготовкою та освоєнням нової продукції вирішується задача підбору, навчання персоналу та освоєння нових видів обладнання, необхідного для матеріалізації нововведень. Виробничий етап створення нововведення складають:

- інвестиційні заходи, пов’язані з організацією виробництва нової продукції або застосуванням нової технології, придбанням та монтажем нового обладнання;

- перекваліфікація, підбір та навчання персоналу;

- випуск дослідних партій продукції, серійне, а потім масове виробництво нової продукції;

- розширення масштабів виробництва і дифузії нововведення;

- вихід нововведення на ринок і його комерціалізація.

Внаслідок особливостей фармацевтичного сектору модель інноваційного процесу стосовно до нього має певні відмінності. При цьому відрізняються моделі інноваційного процесу розробки і впровадження оригінального лікарського засобу (ОЛЗ) і генеричного лікарського засобу (ГЛЗ).

Модель розробки і впровадження оригінального препарату може бути представлена таким чином:

НД – Р – ОС – ПВ – М – З – ПМ,

де НД – наукові дослідження;

Р – стадія розробки, яка включає в себе етапи:

- попередня розробка;

- технологічні і біофармацевтичні дослідження;

- докліничні дослідження;

- кліничні дослідження (І, ІІ, ІІІ фаза);

ПМ – постмаркетингові дослідження (IV фаза клінічних досліджень).

Модель розробки і впровадження генеричного лікарського засобу має вигляд:

Р – ОС – ПВ – М – З,

де Р – стадія розробки, яка передбачає такі етапи:

- технологічні і біофармацевтичні дослідження;

- спрощені доклінічні дослідження;

- обмежені клінічні дослідження (або доведення біоеквівалентності).

Структура кожного з етапів розробки і впровадження ОЛЗ і ГЛЗ представлені відповідно на рис. 18.4 та 18.5.

Практика свідчить, що середня тривалість розробки і впровадження на ринок ОЛЗ в сучасних умовах в Україні оцінюється на рівні 3,8-5,8 років. Достатньо суттєві коливання щодо термінів створення ОЛЗ, в першу чергу, обумовлені особливостями фармакологічної групи, до якої він належить, і необхідним обсягом досліджень, що у зв’язку з цим проводяться. Наприклад, тривалість проведення досліджень зі специфічної токсичності перевищує тривалість аналізу хронічної токсичності приблизно в 5-6 разів.

За даними російських експертів тривалість періоду розробки ОЛЗ на сьогодні оцінюється на рівні 3-7 років.

Метою інноваційного процесу може бути досягнення наступних видів ефектів:

- наукового;

- науково-технічного;

- технічного;

- економічного;

- соціального (покращання якості життя).

Рис. 18.4. Алгоритм розробки і виводу на ринок ОЛЗ

Рис. 18.5. Алгоритм розробки і виводу на ринок ГЛЗ

Науковий ефект (Ен) – це ефект, одержаний в наслідок створення наукової продукції в процесі наукової праці і пов’язаний з приростом наукової інформації.

Науково-технічний ефект (Ент) відбивається в нарощенні науково-технічної інформації і його найважливішими рисами є новизна, теоретичний рівень і можливість реалізації.

Технічний ефект (Ет) – це ефект, який пов’язаний із розвитком ви–робництва на базі впровадження дослідно-конструкторських розробок (ДКВ).

Взаємозв’язок видів ефектів, що обумовлені певними стадіями інноваційного процесу, та їх зв’язок з різними видами економічного ефекту (Ее) наведено на рис. 18.6.

Види ефекту

Стадії інноваційного

процесу

Масштаб використання 100% 15% 85% 100% 30% 70%

ресурсів Ее

Види економічного ефекту

Рис. 18.6. Взаємозв’язок ефектів, пов’язаних з інноваційним процесом

Як видно з наведеного рисунку, науковий ефект, який є результатом ФД та ПД, може бути оцінений через потенційний економічний ефект. Науково-технічний ефект, який є результатом ПД і ДКР може в головному бути оцінений через очікуваний ефект. Практика свідчить, що 15% результатів прикладних досліджень характеризуються потенційним економічним ефектом і 85% - очікуваним. Технічний ефект, що обумовлений результатом впровадження у виробництво ДКР, може бути оцінений завдяки фактичному економічному ефекту. За статистикою результати освоєння виробництва інноваційних продуктів на 70% визначаються фактичними ефектом і на 30% - очікуваним

Дата добавления: 2015-05-22