Закріплення вивченого матеріалу. 1. Дати відповідь на питання:

1. Дати відповідь на питання:

1. На які періоди поділяється Друга світова війна?

2. Назвіти причини війни.

3. Визначте зміст договору Про дружбу і кордони, коли і ким він був підписаний? Яка подія сталася 1 жовтня 1939 р. у Бресті?

4. Коли і за яких умов Прибалтійські країни було долучено до складу СРСР?

5. Чому Радянський Союз напав на Фінляндію? Яких втрат зазнав СРСР у цій війні?

6. Поясніть термін «дивна війна».

7. Чому Гітлер обрав напрямом свого удару на Заході Бельгію та Люксембург?

8. Коли і за яких умов було підписано капітуляцію Франції?

9. Які цілі переслідували агресивні держави, розпочинаючи війну на Балканах?

2. Вміти аналізувати:

Проаналізуйте причини Другої світової війни, визначте, хто несе відповідальність за її розв'язання.

Висловіть своє ставлення до прилучення Західної України до складу СРСР.

3. Підготувати доповіді: «Зовнішня політика СРСР у 1939 – 1940 рр.»,

«Захоплення Німеччиною європейських країн»

Література

Основна:

Бердичевський Я.М. та ін.: Всесвітня історія 11- Прем¢єр, 2003

Великая Отечественная война 1941 -1945: Словарь-справочник/Н. Г. Андроников, А. С. Галицан и др.; Под общ. ред. М. М. Кирьяна.- 2-е изд., доп.- М.: Политиздат, 1988

Ладиченко Т.В.: Всесвітня історія 11 - А.С.К., 2002

Трубайчук А. Ф. Друга світова війна: Коротка історія. - К.: Наук. думка, 1995.

Додаткова:

Великая Отечественная война Советского Союза 1941 -1945: Краткая история.- 3-е изд., испр. и дои.- М.: Воениздат, 1984

Україна в полум'ї війни 1941-1945 / П.П. Панченко (голова ред.кол.). - К.: Україна, 2005

Тема: Велика вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.)

Основні поняття: «блискавична війна», капітуляція, окупація, партизанський рух.

План:

1. Напад Німеччини на СРСР. План «Барбаросса». Воєнні дії влітку – восени 1941 року. Причини поразок Червоної армії.

2. Московська битва: хід, наслідки, значення.

3. Сталінградська битва: хід, наслідки, значення.

4. Курська битва: хід, наслідки, значення.

5. Визволення території СРСР від німецько – фашистських загарбників.

6. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну і Східну Європу

7. Наслідки війни для СРСР. Внесок українського народу у перемогу.

1. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Союзниками Німеччини виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія та Італія. 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву про воєнні дії проти СРСР - «Барбаросса» (блискавична війна). Німецькі війська складали групи армій «Північ», «Центр» і «Південь». Група армій «Північ» (генерал-фельдмаршал В. Леєб) наступала зі Східної Пруссії в напрямку на Даугавпілс, Псков, Ленінград із метою знищити радянські війська у Прибалтиці, захопити порти на Балтійському морі. Група армій «Центр» (генерал-фельдмаршал Ф. Бок) - Мінськ і наступ на Москву. Група армій «Південь» (генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт) - Харків, Донбас і Крим.

Гітлерівське командування зосередло проти СРСР до 5,5 млн солдатів і офіцерів, їх підтримувало чотири з п'яти німецьких повітряних флотів. Радянські війська, зосереджені в західних прикордонних округах налічували близько 2,7 млн бійців. Радянські дивізії не були повністю укомплектовані людьми, озброєнням, військовою технікою.

Просування німецьких військ було швидким: липень – вересень 1941 р. – Смоленська битва, 7 липня розпочалася оборона Києва, що тривала до 19 вересня 1941 р., оборона Одеси з 5 серпня по 16 жовтня 1941 р., Севастополя - 30 жовтня 194І р. - 1 липня 1942 р., у вересні розпочалася блокада Ленінграда, яка тривала 900 днів.

За перші п'ять місяців війни Німеччина та її союзники окупували Прибалтику, Білорусь, Молдову, майже всю Україну, а також західні області Росії. До кінця літа 1941 р. в німецький полон потрапило близько 4 мли солдатів і офіцерів Червоної армії.

Головні причини втрат були:

- прорахунки у визначені часу нападу та напрямку головного удару;

- репресії 30х років – знищення командного складу;

- зруйнування укріплень по старому кордону;

- низький моральний дух радянських солдат.

Напад Німеччини на СРСР започаткував формування антигітлерівської коаліції, спочатку мова йшла про надання допомоги воєнною продукціею і відмову від миру з Німеччиною, а тільки у 1942 р. домовились про військове співробітництво.

2. Наступ на Москву розпочався ЗО вересня 1941р. (операція «Тайфун»). 19 жовтня,у Москві було запроваджено стан облоги. Командувачем призначено Г. Жукова. 15 листопада 1941 р. розпочався новий наступ німців на Москву, вони наблизилися на відстань 25-30 км до міста. 5-6 грудня 1941 р'. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено Калінін, Калугу, Клин. Контрнаступ радянських військ тривав до квітня 1942 р. Загалом німецькі частини було відкинуто на 100-250 км від Москви. Перемога Червоної армії під Москвою мала велике стратегічне значення:

- провал плану «блискавичної війни»;

- піднесення морального духу радянських солдат.

Були зроблені спроби перейти в наступ по всій лінії фронту, але вони закінчились поразкою.

3. Навесні 1942 р. противник розпочав наступ на півдні. 23 серпня німецькі війська вийшли до р. Волги. З 12 вересня бої точилися вже у самому Сталінграді. Оборонний період у перебігу Сталінградської битви тривав до 18 листопада 1942 р. 19 листопада 1942 р. війська Червоної армії, з'єднавшись у районі с. Совстського, оточили 330-тисячне угруповання ворога на чолі з генерал-фельдмаршалом фон Паулюсом. і до 2 лютого повністю ліквідовано. Противника було відкинуто на 600—700 км.

Сталінградська битва 17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р. започаткувала докорінний злам у перебігу другої світової війни. Значення цієї битви:

- збройні сили СРСР захопили стратегічну ініціативу і не втрачали її до повного розгрому Німеччини;

- Сталінградська битва створила сприятливі умови для розгортання наступу всіх фронтів;

- розгром румунських та італійських армій зініціював внутрішньополітичну кризу в цих країнах;

- перемога під Сталінградом активізувала рух Опору у країнах Європи;

- Туреччина, та Японія не наважилися розпочинати воєнні дії проти СРСР;

- зріс міжнародний авторитет СРСР, зміцніла антигітлерівська коаліція.

4. Після поразки у Стапікградській битві гітлерівське командування, плануючи кампанію 1943 р., вирішило проаест» великий наступ на радянсько-німецькому фронті з метою повернення втраченої стратегічної ініціативи. Для наступу противник обрав Курський виступ. Тут німці зосередили до 50 дивізій, до 10 тис. гармат і мінометів, майже 2,7 тис. танків, понад 2 тис. літаків. Крім того, до флангів ударних угруповувань прилягало майже 20 дивізій (операція «Цитадель»).

Наступ німецьких військ розпочався 5 липня. Поблизу с. Прохорівка відбулася найбільша танкова битва другої світової війни. З 12 липня наступали радянські війська. 5 серпня 1943 р. було визволено міста Орел і Бєлгород, а 25 серпня — Харків. Курська битва знаменувала завершення докорінного зламу в перебігу Другої світової війни, німецькі війська змушені були перейти до оборони.

У серпні 1943 р. контрнаступ радянських військ переріс у загальний наступ. Ворог змушений був відходити за Дніпро. Тут німецьке командування створило «Східний вал». Внаслідок героїчного форсування Дніпра радянські війська визволили Запоріжжя (14 жовтня), Дніпропетровськ (25 жовтня), а 6 листопада - Київ.

5. Перед початком 1944 р. Ставка поставила завдання повністю очистити від німецьких військ територію СРСР: 27 січня 1944 р. завершилася битва за Ленінград, Корсунь-Шевченківська операція по взволенню Правобережної України (січень – лютий 1944 р.), 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією, 12 травня 1944 р. визволено Крим,19 вересня підписано угоду про перемир'я з Фінляндією, 23 червня 1944 р., почалась операція «Багратіон» по визволенню Білорусії, З липня 1944 р. Визволено Мінськ. На кінець липня землі Білорусі було повністю визволено від окупантів, в середині вересня 1944 р. завершилося визволення Прибалтики.

6. У 1944 р. розпочався завершальний етап у визволенні Європи.

12 вересня 1944 р. Румунія підписала перемир'я з союзниками, підтвердивши передання СРСР територій Бессарабії та Північної Буковини.

5 вересня СРСР оголосив війну Болгарії. 9 вересня 1944 р. партизанські загони разом з армійськими частинами, що до них приєдналися, захопили столицю Софію.

В Югославії вела активні бойові дії Народно-визвольна армія Югославії під командуванням Й. Броз Тито. 20 вересня 1944 р. внаслідок спільних дій радянсько-югославських частин столицю Югославії Белград було визволено.

У квітні 1945 р. капітулював останній союзник Німеччини в Європі — Угорщина.

13 квітня 1945 р. було визволено від окупації Відень.

Територію Польщі було визволено в ході Вісло-Одерської операції. 17 січня 1945 р. частини Радянської армії вступили до Варшави, а в лютому більшу частину Польщі було звільнено.

5 травня 1945 р. почалось повстання у Празі. 9 травня 1945 р. до міста увійшли частини Радянської армії.

Дата добавления: 2015-05-22