Методи організації виробництва

Методи організації виробництва – це спосіб здійснення виробничого процесу, який являє собою сукупність засобів і прийомів його реалізації і характеризується рядом принципів, головним з яких є взаємозв’язок послідовність виконання операцій технологічного процесу з порядком розміщення обладнання і ступінь безперервності виробничого процесу. Є три методи організації виробництва: непотоковий, потоковий та автоматичний.

Непотоковому виробництву властиві такі ознаки: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування; робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій, наприклад групи токарних, фрезерних, свердлильних та інших верстатів; предмети праці переміщуються у процесі обробки складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями. Після окремих операцій предмети часто поступають на проміжні склади і чекають пня робочого місця для виконання наступної операції. і стоковий метод застосовується переважно у тому і серійному виробництвах. Причому залежно від широти номенклатури виробів і їх кількості він має. модифікації. В умовах одиничного виробництва непотоковий метод здійснюється переважно у формі одинично-технологічного, коли окремі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються, проходять обробку згідно з ознаками, наведеними вище. У серійному виробництві цей метод приймає форми партіонно-технологічного або предметно-групового.

Партіонно-технологічний метод відрізняється від одинично-технологічного тим, що предмети праці проходять обробку партіями, які періодично повторюються. Партія предметів праці є важливим календарно-плановим нормативом організації партіонного виробництва і її величина істотно впливає на його ефективність. Причому цей вплив не однозначний. З одного боку, збільшення величини партії предметів призводить до зменшення кількості переналагоджувань устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання, зменшуються витрати на підготовчо-заключні роботи (переналагоджування, одержання і здача роботи, знайомство з технічною документацією і т. п.). Крім цього, спрощується оперативне планування і облік виробництва. З іншого боку, обробка предметів великими партіями збільшує обсяг незавершеного виробництва, потребує більших складських приміщень, а це призводить до додаткових витрат. Ці обставини вимагають встановлення оптимальної партії. Оптимальною є така величина партії предметів, за якої загальні витрати на їх виготовлення будуть мінімальними. Вона обчислюється у процесі оперативного управління виробництвом.

Одиничне- і партіонно-технологічні методи виробництва організаційно є досить складними щодо дотримання принципів раціональної організації виробничого процесу, їх недоліки дещо усуває застосування предметно-групового методу. Суть останнього полягає в тому, що вся сукупність предметів праці розподіляється на технологічно подібні групи. Обробка предметів кожної групи здійснюється приблизно за однією технологією і потребує однакового устаткування. Це дозволяє створювати для обробки предметів групи предметно-спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації і автоматизації виробництва. Предметно групові методи створюють передумови для переходу до потокового виробництва.

Кількість устаткування у непотоковому виробництві обчислюється окремо у кожній групі однотипних, технологічно взаємозамінних верстатів.

де М — кількість верстатів (машин) у технологічній групі;

n — кількість найменувань предметів, які обробляються на даному устаткуванні;

Ni — кількість предметів і-го найменування, які обробляються за розрахунковий період (звичайно рік);

ti — норма часу на обробку і-го предмету, год.;

Tp — плановий фонд часу роботи одиниці устаткування і-год;

kH - коефіцієнт виконання норм часу у непотоковому виробництві переважно робітники - універсали високої кваліфікації.

З спеціалізації устаткування, як зазначалося, при застосуванні предметно-групових методів, оскільки за певною предметно-спеціалізованою дільницею закріпляється менша кількість предметооперацій. Для непотокових методів характерне послідовне і рідко — послідовно-паралельне поєднання операцій, що поряд із складними маршрутами обробки спричиняє тривалий виробничий цикл. Разом з цим непотокове виробництво має свою сферу застосування, воно широко застосовується у промислових дискретних процесах. При невеликих обсягах виготовлення окремих виробів непотоковий метод дозволяє краще використовувати устаткування, повніше його завантажувати у часі та по потужності, оскільки обробку предметів можна розподіляти між верстатами групи з урахуванням їх параметрів.

Потокове виробництво - високоефективний метод організа­ції виробничого процесу. В умовах потоку виробничий процес здійснюється у максимальній відповідності до принципів його раціональної організації. Потокове виробництво має такі ознаки:

§ за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;

§ робочі місця розташовуються послідовно за ходом технологічного процесу;

§ технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або декілька подібних операцій;

§ предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високу ступінь паралельності та неперервності процесу. Широко застосовується спеціальний міжопераційний транспорт (конвеєри), який виконує не тільки функції переміщення предметів, але й підтримання ритму роботи.

Потокові методи застосовуються в умовах виготовлення продукції у значних обсягах і протягом тривалого часу, що властиво для масового і багатосерійного виробництва.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія — технологічно і організаційно відокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або декілька подібних типорозмірів виробів згідно з ознаками потокового виробництва. Потокові лінії бувають різні, тому їх класифікують за певними ознаками.

За номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на одно- і багатопредметні. Однопредметною називається лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру протягом тривалого часу. Для переходу на виготовлення виробу іншого типорозміру потрібна перебудова лінії (перестановка устаткування, його заміна тощо). Застосовуються ці лінії у масовому виробництві. Багатопредметною є потокова лінія, на якій одночасно або послідовно виготовляється декілька типорозмірів виробів, подібних за конструкцією і технологією виробництва. Їх сфера застосування — серійне і виробництво.

За ступенем безперервності процесу потокові лінії поділяються на безперервні та перервні. Безперервною є лінія, на якій предмети праці переміщуються по операціях безперервно, тобто без міжопераційного чекання (паралельне поєднання операцій). Перервною, або прямоточною, вважається лінія, що не може забезпечити безперервну обробку предметів внаслідок несинхронності операцій. Між операціями з різною продуктивністю предмети праці чекають своєї черги на обробку, утворюючи періодично оборотні запаси.

За способом підтримання ритму відрізняють лінії з регламентованим і вільним ритмом. На лінії з регламентованим ритмом предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час, тобто з заданим ритмом, який підтримується за допомогою спеціальних засобів (переважно конвеєра). Регламентований ритм застосовується на безперервних лініях. На лініях з вільним ритмом предмети з операції на операцію можуть передаватися з відхиленням від розрахункового ритму. Загальний ритм у цьому випадку забезпечується стабільною продуктивністю робітника на першій операції лінії або ритмічною сигналізацією (звуковою, світловою).

Залежно від місця виконання операції лінії поділяють на лінії з робочим конвеєром і конвеєром із зняттям предметів для їх обробки. Робочий конвеєр крім транспортування і підтримки ритму є безпосереднім місцем виконання операцій. Це передусім складальні конвеєри. Конвеєри із зняттям предметів характерні для процесів операції яких виконуються на технологічному устаткуванні.

За способом переміщення відрізняють конвеєри з безперервним і пульсуючим рухом. Конвеєр 3. безперервним рухом має постійну швидкість і під час роботи не зупиняється. Конвеєр 3 пульсуючим рухом під час виконання операцій стоїть нерухомо. Він приводиться в дію періодично через проміжок часу, рівний такту лінії. Такі конвеєри застосовуються у тих випадках, коли за умовами технології виконання операцій потребує нерухомості предмета праці.

Переміщати предмети по робочих місцях не завжди можливо і доцільно (наприклад, при складанні великогабаритних машин).У цих випадках організується так званий стаціонарний потік, на якому вироби встановлюються нерухомо на складальних стендах, а переміщуються спеціалізовані групи (бригади) робітників, які виконують певні операції. Кількість груп (бригад) робітників дорівнює кількості стендів.

Особливості організації і параметри потокових ліній. Впровадження потокового виробництва потребує певних умов. Основні з них такі:

- достатній за обсягом і тривалістю випуск продукції;

- висока стабільність і технологічність конструкції виробу;

- можливість раціонального розташування робочих місць і чітка організація їх обслуговування;

- застосування прогресивної технології, механізація і автоматизація процесів.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу і можливостей його удосконалення, маси та габаритів виробу вибирається певний різновид потокової лінії й обчислюються основні її параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочих зон, швидкість руху конвеєра.

Такт потокової лінії — це інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що слідують один за одним.

де r — такт потокової лінії, хв.;

Tр - плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період, хв.;

N — обсяг виробництва продукції за той же період у натуральному вимірі.

При обчисленні часу роботи безперервних потокових ліній передбачаються короткочасні перерви у роботі конвеєра для відпочинку робітників.

Істотним недоліком потокового виробництва є примітивізація праці робітників, зведення її до виконання елементарних механічних операцій, що є наслідком високої диференціації технологічного процесу. Це робить працю на потоковій лінії малозмістовною, суперечить загальній тенденції підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня працівників. Крім того, непривабливі для людини жорсткий ритм роботи на потокових лініях, відсутність реалізації індивідуальних можливостей. Цей недолік потокового виробництва усувається його автоматизацією і створенням автоматичних потокових ліній, на яких усі технологічні операції і транспортування предметів праці здійснюються автоматично. Автоматичні лінії широко застосовуються у масовому виробництві.

Другим недоліком потокового виробництва у його традиційній вузькоспеціалізованій формі є суперечливість між його тяжінням до конструктивно-технологічної стабільності, тобто консервативністю, і вимогою динамічності виробництва, поновлення продукції внаслідок науково-технічного прогресу 5 потреб ринку. Вузька спеціалізація робочих місць, їх розміщення за ходом технологічного процесу створюють труднощі при переході на випуск нової продукції. Виникає необхідність у заміні. переміщенні устаткування, створенні нового оснащення, підготовці робітників, що пов'язано з великими витратами часу і коштів. Ця негативна сторона потокового виробництва поступово нейтралізується підвищенням гнучкості технологічних систем, застосуванням машин з числовим програмним керуванням (ЧПК), впровадженням автоматичних багатофункціональних маніпуляторів-роботів.

Об'єднання верстатів з ЧПК, роботів, автоматичних транспортних засобів і складів загальним керуванням ЕОМ дає можливість створювати гнучкі автоматизовані системи (ГАС) з подальшим залученням до них автоматизованого проектування продукції. Такі системи поєднують переваги потокового (висока продуктивність) і непотокового (гнучкість) виробництва, можуть застосовуватись в усіх його типах, і особливо ефективні у серійному виробництві. Вони швидко і без істотних витрат часу і коштів переналагоджуються на випуск продукції (в межах технічних можливостей). Для цього потрібно змінити програму виробничого процесу, записану на машинному носії. Гнучкі автоматизовані системи — це стратегічний напрямок розвитку техніки і організації виробництва.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть та охарактеризуйте основні елементи виробничого процесу.

2. Поділ процесів за призначенням.

3. Назвіть основні принципи виробничого процесу.

4. Розкрийте суть принципу безперервності.

5. Характеристика виробництва за ознаками типу.

6. Розкрийте суть поняття серія.

7. Технологічний процес, формула обчислювання.

8. Ознаки непотокового виробництва.

9. Чим відрізняється партіонно-технологічний метод від одинично-технологічного?

10. Ознаки потокового виробництва.

Тести:

1. Виробничий процес починається з аналізу і закінчується:

а) групуванням;

б) аналітичною обробкою інформації;

в) ним же.

2. Потокове виробництво має:

а) 3 ознаки;

б) 4;

в) 5.

3. Що не входить до умов впровадження потокового виробництва.

а) достатній за обсягом і тривалістю випуск продукції;

б) висока стабільність конструкції виробу;

в) висока поопераційна діяльність.

4. Основні параметри потокової лінії:

а) такт, ритм, Q-робочих місць;

б) Q-робочих місць, частота, Q-предметів у партії;

в) ритм, довжина робочих зон, тривалість обробки одного предмету.

5. До ресурсів виробничого процесу не входить:

а) засоби праці;

б) продукція;

в) персонал.

6. Основною структурною ланкою потового виробництва є:

а) потокова лінія;

б) розрахунковий ритм;

в) загальний ритм.

7. За способом підтримання ритму відрізняють лінії:

а) з вільним ритмом;

б) з фіксованим ритмом;

в) з розрахунковим ритмом.

8. Потокова лінія розраховується за формулою:

а) r = Tp\Q

б) r = N\Tp

в) r = Tp\N

9. Скільки недоліків має потокове виробництво:

а) 4;

б) 3;

в) 2.

10. Гнучкі автоматизовані системи - це

а) стратегічний напрямок розвитку техніки і організації виробництва;

б) сукупність дій по зміні значенню стану предмета;

в) система безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства.

11. Що з переліченого є умовою впровадження потокового виробництва:

достатній за обсягом і тривалістю випуск продукції;

висока стабільність і технологічність конструкції виробу;

всі відповіді є вірними

12. Назвіть істотну характерну рису потокового виробництва:

примітивізація праці робітників,

велика трудомісткість;

фінансова стабільність.

13. Яку назву має технологічно і організаційно відокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або декілька подібних типорозмірів виробів згідно з ознаками потокового виробництва:

основа амортизації

потокові лінії

основні фонди

14. На якій лінії предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час:

лінії з вільним ритмом;

лінії з регламентованим ритмом;

всі відповіді вірні

15. Яку назву має лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру протягом тривалого часу

Однопредметна лінія

Багатопредметна лінія

Моноспрямована лінія

Дата добавления: 2015-05-22