Дорослої людини

Аспекти прояву	Високі рівні прояву ЕІ свідчать про те, що людина:
Адаптивність	сприймає себе як гнучку і готову адаптуватися до нових умов життєдіяльності
Асертивність	є прямолінійною, відвертою, має бажання захищати права інших людей
Усвідомлення власних емоцій та емоцій інших людей	спроможна чітко сприймати власні емоції і почуття та емоції інших людей
Емоційна експресія	вміє адекватно передавати у комунікації свої почуття іншим людям
Регулювання емоцій інших людей	може впливати на почуття інших людей
Емоційна саморегуляція	спроможна контролювати власні емоції
Імпульсивність (низька)	не піддається імпульсивним спонуканням
Стосунки з іншими людьми	здатна підтримувати доброзичливі і здорові особистісні взаємини з іншими людьми
Самооцінка	відчуває себе успішною і впевненою у собі
Самомотивація	мотивована на досягнення і демонструє низьку вірогідність втратити впевненість при появі ускладнень
Соціальна обізнаність	має високі соціальні здібності
Управління стресом	вміє протистояти тиску і регулювати стрес
Емпатія як риса	готова співчувати іншій людині
Щастя як риса особистості	відчуває радість і задоволення власним життям
Оптимізм як риса	має впевненість і готовність бачити світлі аспекти життя у першу чергу.

Такою є стисла характеристика компонентів емоційного інтелекту.

Проведено достатню кількість досліджень емоційного інтелекту як динамічної риси особистості, в результаті яких з’ясовано його зв’язки з іншими особистісними властивостями. Оскільки емоційний інтелект розглядається як динамічна риса особистості, виникає проблема щодо визначення його місця у межах існуючих таксономій рис. Це питання має, на думку зарубіжних дослідників, першочергову теоретичну значущість, зокрема у світлі встановлення дискримінантної й інкримінантної валідності цього психологічного конструкта.

Серії факторно-аналітичних досліджень різних вимірів емоційного інтелекту у межах «великої трійки» і «великої п’ятірки» особистісних факторів дозволили встановити, що емоційний інтелект гіпотетично розташований на нижчих рівнях цих ієрархій рис. Емоційний інтелект як динамічна риса відрізняється (оскільки він може бути ізольований в особистісному просторі). Його вважають складно організованою рисою особистості, оскільки він частково визначається декількома особистісними вимірами. Фактор особистісного емоційного інтелекту є скоріше скошеним, ніж ортогональним відносно «великої трійки» і «великої п’ятірки» (Петрайдес та ін., 2007). Цей висновок відомих дослідників проблеми дозволяє пов’язати конструкт з існуючими теоріями диференційної психології. Його визначення розглядають як ознаку важливого прогресу у дослідженні диспозиційної теорії.

Дослідження корелятів емоційного інтелекту

Міркування відносно того, що емоційний інтелект може пояснити мінливість поведінки людини у різних життєвих ситуаціях, яку неможливо віднести на рахунок загального інтелекту і диференційних особистісних відмінностей, є цікавим і важливим. Великий інтерес викликає, зокрема, твердження про наявність зв’язку між емоційним інтелектом і здоров’ям людини, а також запитання відносно того, чи може емоційний інтелект розглядатись як основа для прогнозування успішності професійної кар’єри і академічних успіхів людини. Якщо ці аспекти можуть бути висвітлені позитивно, то можна буде зробити висновок, що емоційний інтелект є потенційно дуже корисним орієнтиром при підборі людей для багатьох видів діяльності і гідним об’єктом впливу з метою розвитку особистості.

Що стосується досліджень зв’язку емоційного інтелекту зі здоров’ям людини, то є всі теоретичні підстави вважати, що подібний зв'язок можна прогнозувати, зокрема, з психологічним здоров’ям. Адже високий рівень міжособистісного емоційного інтелекту асоціюють зі здатністю людини регулювати свій настрій і контролювати стрес. Він також може корелювати зі щастям і позитивними емоціями. Наявність таких властивостей емоційного інтелекту може захищати людину від депресії і тривоги. Міжособистісний емоційний інтелект з високою мірою вірогідності повинен бути також пов'язаний із широтою сфери соціалізації людини і якістю її відносин, які асоціюються з психологічним здоров’ям.

Декілька емпіричних досліджень вже підтвердили наявність таких зв’язків. Зокрема, було доведено, що емоційний інтелект позитивно пов'язаний з якістю життя, що базується на задоволенні життям. Установлено зв'язок емоційного інтелекту із широтою соціального оточення людини (Остін та ін., 2005). Знайдено від’ємний кореляційний зв'язок емоційного інтелекту з психологічним дистресом, із самотністю і депресією (Саклофскі та ін., 2003).

Зв'язок емоційного інтелекту з психічним здоров’ям перевірявся у нещодавньому дослідженні Шатте та інших (2007). Було встановлено, що високий рівень емоційного інтелекту асоціюється з високою спроможністю людини підтримувати свій позитивний настрій і коректувати його.

Зв’язок емоційного інтелекту зі зразками здорової поведінки і з фізичним здоров’ям вивчався недостатньо широко. Високий рівнень емоційного інтелекту, проте, як можна очікувати, може протидіяти ризикованим видам поведінки. Наприклад, було встановлено, що високий рівень емоційного інтелекту пов'язаний із бажанням шукати допомогу при вирішенні особистісних емоційних проблем у соціальному оточенні і, з іншого боку, протидіяти тиску оточення. Продемонстровано також наявність негативного зв’язку між емоційним інтелектом і вживанням алкоголю, наркотиків, палінням, тощо (Остін, 2005; Рілі і Шатте, 2003). Було також установлено, що емоційний інтелект додатно корелює із самооцінкою здоров’я і від’ємно – з цілим рядом «нових захворювань», таких як, наприклад, суб’єктивне стомлення та інші.

Що стосується психологічного здоров’я, то низькі рівні наявності симптомів психологічного нездоров’я безпосередньо пов’язані з компонентами емоційного інтелекту.

Цікавою перспективою досліджень емоційного інтелекту в аспекті його зв’язку зі здоров’ям може бути вже встановлений зв’язок емоційного інтелекту із вибором стратегій психологічного подолання стресу. Якщо емоційний інтелект розглядати як ресурс подолання, то він буде потенційно опосередковувати вплив особистості на результати здорового способу життя. У дослідженні одного з авторів даного підручника (Носенко Е. Л., [2]) було встановлено, що емоційний інтелект позитивно пов'язаний із проблемно-орієнтованою стратегією стресоподалання і негативно пов'язаний з емоційно-орієнтованим психологічним подоланням стресу. Були знайдені також позитивні зв’язки емоційного інтелекту із локусом контролю. Таким чином, індивідууми з високим рівнем емоційного інтелекту можуть бути визначені як такі, що мають психологічні ресурси для того, щоб діяти конструктивно в аспектах регулювання власного стану здоров’я.

Нещодавно проведено цікаві дослідження, результати яких висвітлюють клінічні імплікації емоційного інтелекту. Здібність, пов’язана з емоційним інтелектом, виявляється у спроможності людей адекватно ідентифікувати і передавати свої внутрішні емоційні психічні стани, встановлювати зв’язки з конкретними специфічними ситуаціями і спрямовувати свою подальшу поведінку на переживання позитивних емоцій, внутрішньо регулювати негативні емоційні стани, – всі ці аспекти прояву емоційного інтелекту дозволяють стверджувати притаманність йому стресозахисного потенціалу. Хоча цей аспект ще не знайшов достатньо широкого висвітлення в емпіричних дослідженнях, висловлюються перспективні ідеї щодо психотерапевтичної цінності розвитку емоційного інтелекту.

Що стосується використання досліджень емоційного інтелекту у сфері освіти, то перспектива у цьому плані вже почала втілюватись у практику. Ідеї щодо дослідження цілеспрямованого формування емоційного інтелекту під час надання освіти навіть дещо випереджають інтерес до цього конструкта в інших сферах суспільної практики. Шкільні психологи більше, ніж психологи в інших сферах практичної діяльності, спираються на ідеї емоційного інтелекту.

Цікавою сферою практичного застосування результатів дослідженнь емоційного інтелекту може стати освіта впродовж життя. Широко відомо, що емоційний інтелект уже розглядається як особистісний ресурс зниження переживання стресу індивідуумами в процесі їх академічної діяльності. Дослідження Паркера зі співавторами (2004, 2005), проведені на студентах першого курсу американських і канадських університетів, показали, що академічно успішні студенти демонструють більш високі рівні розвитку компонентів емоційного інтелекту, ніж їх однолітки, які не мають настільки високих досягнень у навчанні. Отже, на великих вибірках досліджуваних – студентів першого курсу було встановлено зв'язок емоційного інтелекту й академічної успішності (Баршард, 2003). Ці дослідження свідчать про важливість поширення ідей формування емоційного інтелекту як ресурсу успішної адаптації людини до різноманітних ситуацій життєдіяльності. Висловлюються активні заклики щодо включення компонентів навчальних курсів з основ емоційного інтелекту до програм початкового шкільного навчання, щоб сприяти формуванню психологічного благополуччя учнів і здійсненню ранньої корекції низького рівня розвитку емоційних здібностей. Нещодавні пошукові дослідження, проведені на вибірці дітей початкових шкіл, показали необхідність приділяти більше уваги розвитку соціальних і емоційних властивостей дітей.

Цікаві аспекти вивчення емоційного інтелекту виникають також відносно дітей, які визнані академічно обдарованими. Виникає запитання, чи потребують такі діти спеціальної програми навчання, чи навпаки, їх доцільно навчати у звичайних умовах з їх однолітками (Швейн, 2006 [64]). Висловлювалося припущення, що емоційний інтелект великою мірою впливає на успішність дітей, і тому питання підвищення рівня емоційного інтелекту учнів як додаткового ресурсу забезпечення академічної успішності є доречним.

Емоційний інтелект у сфері професійної діяльності, дослідження його ролі на робочому місці також досить активно обговорюється в літературі. Цій темі присвячено серію монографій, що свідчить про велику роль, яку емоційний інтелект відіграє у сфері професійної діяльності. Зараз проводиться активна робота зі створення тренінгових програм, спрямованих на підвищення рівня емоційного інтелекту безпосередньо у сфері професійної діяльності (Зулевич, Хікс, 2004).

На закінчення можна стверджувати, що наявний статус досліджень у галузі емоційного інтелекту свідчить про те, що феномен став однією з найбільш широко обговорюваних проблем у психології особистості. Проте загальнотеоретичне визначення сутності емоційного інтелекту ще не завершене. Дискусійним залишається питання, чи можливо розглядати емоційний інтелект як одну з динамічних рис особистості, чи як ознаку індивідуальності.

Аналіз існуючих зарубіжних досліджень, присвячених цій проблемі, як здається, більшою мірою свідчить на користь останнього припущення.

Дата добавления: 2015-05-22