І 6 Характеристики членів групи як фактор ефективності

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ

виявлення більш повного набору альтернативних ідей; об'єктивної оцінки ідей;

обговорення й ухвалення оптимального рішення; розвитку потенціалу кожного члена групи; зміцнення клімату взаємної довіри й поваги в групі; розвитку взаємного розуміння між членами групи.

Оточуючі люди — засіб досягнення цілей
	^к Маніпулювання
	Суперництво
	Партнерство
	Співдружність \
Оточуючі люди — цінність

Не треба витрачати багато слів і наводити велику кількість ар­гументів на захист тези про значення особистісних якостей (харак­терологічних особливостей, компетентності й переконань) членів групи для ефективної діяльності групи.

Лідери дуже сильно залежать від доброї волі та компетентнос­ті інших людей.

Індивідуальні характеристики членів групи визначають:

• ефективність виконання завдання;

• особливості міжособистісної взаємодії і відносин між членами
групи;

• соціально-психологічні характеристики групи як одиниці сус­
пільства.

Існує не так багато людських якостей, котрі, без сумніву, пере­шкоджають ефективній роботі в групі. Узагалі ж ефективна гру­пова діяльність залежить не стільки від наявності чи відсутності певних якостей у членів колективу, скільки від ступеня їх прояву у взаємодії і спілкуванні. У зв'язку із цим завдання лідерства в управлінській діяльності полягає в діагностиці соціально-психоло­гічних характеристик членів групи і створенні умов, за яких будуть розвиватися й посилюватися позитивні якості та властивості інди­відів і мінімізуватися прояви їхніх негативних рис.

До індивідуальних схильностей, прояв яких деструктивно впливає на розвиток групи, фахівці відносять прагнення до доміну­вання, маніпулювання, відчуженість, догматизм та агресивність.

Рис. 9.5 Шкала міжособистісних відносин

Схильність до прояву домінування, інтриг і маніпулювання оточуючими іноді називають макіавеллізмом. Цей термін дістав назву від імені відомого італійського автора XVI ст. Н. Макіавеллі, який у своєму трактаті «Государ» дав опис цієї особливості харак­теру. Індивіди, що володіють розвинутою схильністю до доміну­вання й маніпулювання, не враховують інтереси і цілі інших членів групи, а використовують себе і всіх членів групи для досягнення своїх цілей і ставляться до всіх, як до речей.

Е. Доценко виділив типи міжособистісних відносин (залежно від того, у якій ролі людина сприймає своїх колег, чи використовує вона ці взаємини як засіб для досягнення своїх цілей). Ці типи по­дано на схемі (рис. 9.5).

Слід зазначити, що свідоме прагнення до домінування виража­ється в демонстрації своєї переваги (реальної чи уявної) над навко­лишніми. Ця демонстрація може мати відкритий характер (накази, погрози, зауваження, обвинувачення, критика, глузування й т. ін.), але може виявлятися й у діях, до яких слід віднести:

• поблажливість (що відрізняється від прямого прояву пере­
ваги лише доброзичливістю вираження, коли людина, що
виявляє її, забуває про народну мудрість: «якщо ти розумний,
нікому не говори про це» і «якщо ти робиш роботу краще за
інших, не поводься як переможець»);

• хвастощі — споконвічна вада людини — не жалкують за
чужим часом, коли він витрачається на вислуховування за­
хоплених словесних тирад про свої реальні чи уявлювані
достоїнства;

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ

• нав язування своїх порад і допомоги;

• небажання слухати й розуміти аргументи інших людей, де­
монстрація своєї впевненості в більшій цінності власної дум­
ки порівняно з чужою;

• категоричність — безапеляційний прояв упевненості у своїй
правоті.

Людина-маніпулятор ніколи не буває сама собою, вона по­стійно грає якусь роль. Стиль її життя характеризується неправди­вістю, несвідомістю, контролем і цинізмом. Е. Шостром виділено кілька основних типів «маніпуляторів» (рис. 9.6).

1.

Диктатор перебільшує свою силу; домінує, наказує, цитує ав­торитети — робить усе, щоб керувати своїми жертвами. Різно­види диктатора: «ігуменя», «ігумен», начальник, бос, молодший бос.

2.

3.

Легкодуха людина — зазвичай жертва диктатора; виявляє майстерність у взаємодії з ним, перебільшує свою чутливість, забуває, не чує чи пасивно мовчить. Різновиди: недовірливий, дурний, хамелеон, конформіст, соромливий. Обчислювач — перебільшує значення свого контролю; об­манює, хитрить, перевіряє інших. Різновиди: ділок, аферист, гравець, шантажист, творець реклами.

	5. Хуліган
7. Суддя				3. Обчислювач
	У
2. Легкодуха людина
	1. Диктатор
щ	\
4. Прилипайло -		8. Захисник
	6. Гарний хлопець

Рис. 9.6 Типи «маніпуляторів»

4. Прилипайло — перебільшує свою залежність, жадає бути ве­
деним і предметом турбот. Різновиди: паразит, скиглій, вічна
дитина, іпохондрик, утриманець, безпомічний.

5. Хуліган — перебільшує свою агресивність, жорстокість і не­
доброзичливість. Різновиди: ображач, ненависник, гангстер,
«пика», «сварлива баба».

6. Гарний хлопець — перебільшує свою дбайливість, любов, пря­
мо-таки «вбиває» добротою. Різновиди: догідливий, доброчес­
ний мораліст, людина організації.

7. Суддя — перебільшує свою критичність, нікому не вірить,
сповнений обвинувачувального пафосу. Різновиди: усезнайка,
викривач, збирач доказів, оцінювач, месник.

8. Захисник — підкреслює свою підтримку та поблажливість;
розхолоджує інших надмірним співчуттям, пригнічуючи їхню
самостійність. Різновиди: «квочка», утішник, покровитель, по­
мічник, самовідданий.

Така людина проектує свою протилежність на оточуючих людей, намагаючись використовувати їх як засіб для досягнення своїх цілей.

Для маніпуляторів характерні чотири ігрових стереотипи:

1) активний — передбачає управління людьми за допомогою ак­
тивних методів: прояву сили, демонстрації статусу й т. ін. За­
доволення від відчуття контролю й влади прямо залежить від
ступеня почуття безсилля, що виявляють об'єкти маніпуляції;

2) пасивний — протилежність активному. Усвідомлення нездат­
ності контролювати призводить таку людину до ролі «...».
Дозволяючи активному працювати за себе, пасивний «мані­
пулятор» перемагає його своєю млявістю і безініціативністю;

3) той, що змагається — розглядає будь-яку ситуацію як поле
битви, де можна виграти чи програти. Для нього люди — су­
перники або вороги;

4) байдужий ~ бере на себе роль байдужого, ні на що не сподіва­
ючись, вислизаючи й усуваючись від контактів з партнерами.
Ключова фраза: «Мені наплювати».

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Дата добавления: 2015-05-22