Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус

Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу

1. Слово “філософ” вперше вводить у вжиток грецький мислитель стосовно людей,

які прагнуть до високої мудрості й правильного стилю життя:

а) Аристотель; б) Фалес; в) Сократ; г) Піфагор; ґ)Анаксимен; д) Плотин.

2. Де зародилась філософія як сукупність знань про природу?

а) у Вавилоні; б) у Давній Індії; в) у Давньому Китаї; г) в Єгипті; ґ) у Давній Греції; д) в Європі.

3. Хто уперше увів поняття “філософія” для позначення раціонально-поняттєвого типу знання?

а) Аристотель; б) Платон; в) Сократ; г) Піфагор; ґ) Геракліт; д) Демокріт.

4. Філософія, за Аристотелем, виникає із:

а) Фантазування

б) Хвилювання

в) Розуміння

г) Натхнення

д) Здивування

5. Слово “філософія” дослівно означає:

а) любов до мудрості б) любов до краси

в) любов до людей г) любов до містики

ґ) любов до знання д) любов до Бога

6. Філософія виникає:

а) з корисливих інтересів

б) на основі неусвідомленого мислення

в) як потреба людського духу в нових ідеях та думках

г) з приязні та дружби між людьми

7. Чи тотожні, на думку грецьких мислителів, знання та мудрість?

а) так; б) ні

8. Чи вірно те, що будь-яке знання є софійним?

а) так; б) ні

9. Якого мислення вимагає осмислююче обдумування?

а) раціонально-логічного б) рефлексивного

в) моделюючого г) образного

ґ) конструюючого д) технічного

10. Філософська рефлексія – це:

а) ідеологічна позиція

б) розмірковуюче мислення

в) життєве поривання

г)переживання прекрасного

ґ) прагнення корисного

д) колективна творчість

11. Що таке софійне знання?

а) розробляє концепцію про провідну роль народу в цивілізаційному процесі

б) ґрунтується на необхідності спокійного, безтурботного ставлення до світу

в) виражає сенс людського буття у світі та є опорою людини в її духовних прагненнях

12. Чи вірно те, що мудрість містить у собі етичний аспект?

а) так; б) ні

13. Чи мудрість є знанням, якого можна було б навчити та не задумуючись використовувати?

а) так; б) ні

14. “Мудрість” у розумінні західної культури це:

а) морально-життєва позиція, яку набуває людина під час виконання певних функцій або повноважень

б) мистецтво жити не на шкоду собі та іншим людям, користуючись власним розумом

в) еталонне поняття повного завершеного знання

г) досвідченість, що несе в собі етичну духовність

15. Мудрість – це:

а) результат особистого пошуку значущих цінностей, як регуляторів життєдіяльності людини на основі знання

б) здатність людини бути у початковому стані злиття з проявами дійсності

в) окрема реальна подія життя, що носить повчальний досвід

16. Чи вірно, що мудра людина не допускає розбіжності між словом і ділом?

1) Так. 2) Ні.

17. Шлях осягнення мудрості є:

а) колективним б) анімаційним

в) історичним г) особистим

18. “Реальність” як об’єкт філософського мислення передбачає:

а) поєднання мінливого із неперервним триванням

б) наявне буття системи “людина-світ” і її можливості у минулому та майбутньому

в) внутрішню зв’язаність, стабільність, впорядкованість

19. Спільним об’єктом дослідження для науки і філософії є:

а) лінгвістичний поворот б) система “людина-світ”

в) єдність мислення і буття г) мова як система знаків

20. Філософія досліджує систему “людина-світ”:

а) як смисложиттєвий горизонт самоутвердження людини

б) лише як даність

в) за допомогою дескрипції

21. Особливе буття людини у світі полягає у здатності:

а) утверджувати віротерпимість

б) робити вибір за уподобанням

в) розмірковувати, заглиблюватися в себе

22. Чи вказує чітко термін “філософія” на предмет свого дослідження?

а) так; б) ні

23. Предметом філософії є

а) окремі ділянки знання

б) сфера духу

в) світ у цілому та взаємовідношення людини й світу

г) визначні відкриття

24.Філософи прагнуть пізнати:

а) тотальність буття, виходячи з його остаточних підстав

б) зовнішню природу та причиновість фізичних явищ

в) окремі життєві процеси і функції людської психіки

г) переконання і звички людей в минулі епохи

25. Прикметними рисами філософського знання є:

а) експериментальність у доведенні істинності

б) єдність і боротьба протилежностей

в) універсальність і тотальність

г) конкретність і спеціалізація

26. Філософське знання спрямоване на:

а) сутність буття у взаємозв’язку речей і явищ

б) сутність явищ конкретної сфери дійсності

в) ідею можливості покращення природи людини

27. Яке визначення “філософії” є вірним:

а) система наукових знань про світ та людину

б) система ідеологічних принципів

в) мистецтво пізнання істини

д) універсальне світоглядне знання, спрямоване на тотальність і сутність буття

28. Філософське знання спирається на досвід:

а) класовий б) духовний

в) есхатологічний г) емпіричний

29. Філософське освоєння світу включає в себе:

а) заперечення дієвої ролі людської свідомості

б) спокутування першородного гріха

в) тимчасове припущення якогось положення

г) пізнання й переживання загальновизнаних у суспільстві значень явищ, об’єктів, подій

д) опис, нагромадження та класифікація фактів

30. Що є характерним для філософського світогляду?

А. Віра в одуховленість всього сутнього. В. Вільний пошук істини.

С. Перевага аналітичного розуму над вірою D. Довіра до авторитетів.

E. Намагання все піддавати сумніву.

31. Спекулятивне мислення скероване на:

а) цілісне позаявищне пізнання дійсності та граничних основ буття

б) забезпечення успіху практичної діяльності людини

в) переконання про майбутнє спасіння людства

г) можливість переходу прихованих засад дійсності у наявні

32. Чи вірно, що філософія має науковий статус?

а) так; б) ні

33. Відповіді на філософські запитання шукають у:

а) релігійних віруваннях б) міфологічних уявленнях

в) доказах та умовиводах розуму г) наукових дослідженнях

ґ) магічних ритуалах

34. Філософія є способом:

а) трансцендування світу

б) редукції світу

в) антропогенезу

г) непослідовного мислення внаслідок порушення законів формальної логіки

35. Чи вірно, що філософія утверджує духовність людини?

а) так; б) ні

36. Чи може бути доведена різниця між філософськими позиціями?

а) так; б) ні

37. Які галузі знань охоплювала філософія до XVIII?

а) всі існуючі

б) гуманітарні

в) жодних

г) природничі

38. Хто першим спробував у XVIII ст. встановити межі наукового та філософського знання?

а) Іван Франко б) Пітер Кемп

в) Імануїл Кант г) Сергій Кримський

ґ) Огюст Конт д) Володимир Вернадський

39. Яка філософська течія XIX ст. розробляє проблему співвідношення науки та філософії?

а) позитивізм б) екзистенціалізм

в) герменевтика г) логістика

ґ) психоаналіз

40. Чи вірне твердження: філософія – самостійна наука, що узагальнює дані конкретних наук.

А. Так. В. Ні.

41. Які філософські течії перебільшували науковий статус філософії?

а) позитивізм

б) діалектичний матеріалізм

в) стоїцизм

г) аналітична філософія

д) епікуреїзм

42. Виокреміть ірраціоналістичні філософські течії:

а) постпозитивізм б) філософія життя

в) екзистенціалізм г) феноменологія

43. Філософські настанови більше проявляють себе у:

а) теоретичних прагненнях

б) осягненнях і висновках

в) медитаціях

г) вільнодумстві

44. До структури філософського знання належать:

а) міфологія; б) онтологія; в) світорозуміння;

г) гносеологія; ґ) світобачення; д) аксіологія.

45. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням онтології?

А. Онтологія – вчення про сутність і структуру буття людини.

В. Онтологія – вчення про шляхи і межі пізнання і знання.

С. Онтологія – вчення про сутність і структуру духовних цінностей.

D. Онтологія – вчення про сутність, структуру, форми та фундаментальні принципи буття.

46. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням аксіології?

А. Аксіологія – вчення про сутність і структуру буття людини.

В. Аксіологія – вчення про шляхи і межі пізнання і знання.

С. Аксіологія – вчення про сутність і структуру духовних цінностей.

D. Аксіологія – вчення про сутність і структуру буття суспільства.

47. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням метафізики?

А. Метафізика – вчення про буття людини.

В. Метафізика – вчення про сутність буття.

С. Метафізика – вчення про добро й красу.

D. Метафізика – вчення про буття суспільства.

48. Яке з наведених нижче тверджень є визначенням гносеології?

А. Гносеологія – вчення про сутність буття людини.

В. Гносеологія – вчення про сутність пізнання і знання.

С. Гносеологія – вчення про сутність добра й краси.

D. Гносеологія – вчення про сутність буття суспільства.

49. Етика – це:

а) вчення про мораль як результат стосунків людини з Богом

б) вчення про сутність, функції, природу і походження моральних норм, вартостей та ідеалів

в) формалізована мова науки та її використання в комп’ютерному моделюванні

г) наукове припущення про причиновий зв’язок явищ і подій

ґ) здатність підтримувати стабільність емоційного стану людини

50. Естетика – це

а) своєрідне культивування комфорту та розкошів

б) здатність людини творчо формувати моделі власної поведінки

в) вчення про сутність та природу краси, естетичні вартості та їх здійснення у мистецтві та повсякденності

г) вчення про гуманізацію техніки, праці та побуту

51. До етичного виміру філософських міркувань відносяться питання про:

а) ригоризм, фанатизм, педантизм моральних норм

б) найвище добро, щастя, справедливість і правду людського життя

в) розвиток від менш досконалого до більш досконалого

52. До естетичних вимірів філософських міркувань відносяться питання про:

а) роль краси, гармонії та творчості у духовному розвитку людини і суспільства

б) роль обізнаності та начитаності особи в галузі літератури

в) політеїзм, антропоморфізм і нірвану

53. Філософська антропологія ставить загальне питання про:

а) важливість у будь-якій діяльності не результату, а участі в її здійсненні

б) сенс людського існування взагалі

в) перехід кількісних змін у якісні та навпаки

г) вироблення схем поведінки

54. Виділіть функції філософії:

а) песимістична

б) світоглядна

в) методологічна

г) критична

ґ) підсвідома

д) оптимістична

55. Світоглядна функція філософії полягає у:

а) критиці гуманістичних ідеалів

б) перевірці науковими методами загадок життєдіяльності

в) пошуку відповіді на смисложиттєві питання

г) відтворенні моделей людського буття

56. Чи вірно, що методологічна функція філософії притаманна філософському знанню у будь-який історичний період:

а) так

б) ні

57. Критична функція філософії:

а) змушує долати об’єктивні перешкоди на шляху досягнення достовірного знання

б) є самодостатньою та ізольованою ознакою абстрактного мислення

в) сприяє виробленню неупередженого ставлення до світу та культури людського мислення

г) прагне тотальної нейтральності своїх форм мислення

58. Комунікативна функція філософії полягає у:

а) ролі посередника в обміні цінностями між науковими та культурними світами

б) практичних дослідженнях конкретних ділянок знання

в) збереженні первісної природи

Дайте визначення наступних понять:

Філософія (за О. Кульчицьким)

Мудрість (за С. Кримським)

Реальність

Наука

Предмет філософії

Онтологія

Метафізика

Гносеологія

Епістемологія

Аксіологія

Дата добавления: 2015-05-22