Ресурсні ринки

Ринок засобів виробництва

- ринок насіння цукрових буряків

- ринок цукрових "буряків

- ринок цукру

- ринок меляси

- ринок жому

Ринок матеріально-технічних ресурсів

- технологічне обладнання

- машини і сільськогосподарська техніка

- паливо-мастильні матеріали

- органічні і мінеральні добрива

- засоби захисту рослин і грунтів _____

- ринок праці

- ринок фінансів

- ринок засобів виробництва

- ринок інвестицій

- ринок землі _____________________

Галузі використання: н

- бурякосіючі господарства

- тваринництво

- цукрові заводи

- цукрорафінадна промисловість

- спиртова промисловість

- харчова промисловість ________________

• Ринок аграрно-продовольчої продукції

- ринок цукру

- ринок цукристих продовольчих продуктів

- ринок лимонної кислоти

- ринок безалкогольних напоїв

Рис. 1.2. Місце ринку цукру в системі ринків, що обслуговують аграрно-промислове виробництво

Як складна ієрархічна система, ринок цукру має свою структуру, функції та особливості механізму формування (рис. 1.3).

Структура ринку цукру	Функції ринку	Механізм формування попиту
Національний (внутрішній) Місцевий Регіональний Міжрегіональний	Забезпечення потреб споживачів, як то: Населення Громадські організації Переробна промисловість	Грошові доходи і фізіологічні потреби Структура, асортимент і обсяги продукції, в процесі виробництва якої використовується цукор та платосрпоможність підприємств
Зовнішній	Експорт, Імпорт	Міжурядові угоди Прямі зв'язки

Рис. 1.3. Структура, функції і механізм формування ринку цукру

У структурі ринку цукру нами виділений національний (внутрішній), а в ньому: місцевий, регіональний і міжрегіональний, та зовнішній ринок. Вони відрізняються один від одного, насамперед, тим, на яких рівнях просторово (територіально) товар пропонується і купується.

Кожен з наведених структурних ринків має своїх споживачів і свій попит. Так, функції місцевого ринку (села, селища) обмежуються необхідністю забезпечення потреб населення. Обсяги попиту тут залежать від середньо-душового доходу сім'ї та визначаються фізіологічними потребами, які в своїй сукупності мають певну взаємозалежність.

У функції регіонального ринку входить, крім того, забезпечення потреб функціонуючої в регіоні переробної промисловості та громадських організацій. Попит на цьому ринку визначатиметься структурою, асортиментом й обсягами продукції переробки, для виробництва якої використовується цукор, платоспро­можністю переробних підприємств, потребами громадських організацій.

Функції міжрегіонального ринку цукру ті ж, що й регіонального, його обсяги залежатимуть від рівня дисбалансу пропозиції і попиту у тому чи іншому регіоні.

Зовнішній ринок цукру має забезпечити експорт вітчизняного цукру в межах міжурядових угод та прямих зв'язків.

Особливої уваги заслуговує розвиток внутрішнього ринку, на що наголошував Леонід Кучма: "...локомотивом, каталізатором стабілізаційних

процесів та економічного зростання має стати освоєння потенційно широких і ще не задіяних достатньою мірою пластів національного ринку. Зрештою, дедалі очевидніше те, що не тільки стабільність розвитку України, а й зовнішньо­економічна привабливість можливі лише за умови суттєвого розширення внутрішнього ринку " (45, с. 3).

Економічна ситуація в цукробуряковому виробництві, що нині склалась, характеризується глибоким кризовим станом основних його складових, а саме: буряківництва і цукроваріння. Зменшення обсягів виробництва цукрових буряків в результаті скорочення посівних площ і зниження урожайності поки що не тільки не призупинено, а й визначається подальшим спадом (додаток А).

Для внутрішнього вітчизняного ринку цукру характерні такі риси:

- перевищення при суттєвому зниженні обсягів виробництва пропозиції над попитом, що зумовлено інфляційними процесами, зменшенням платіжоспромож-ності населення, підприємств харчової промисловості та невизначеністю зовніш­нього ринку цукру;

- відсутність оптового ринку цукру, що зумовлено недостатньо сформованою поки що ринковою інфраструктурою та переробкою цукрових буряків за даваль­ницькою схемою при відсутності державного замовлення;

- оптові й роздрібні ціни на цукор не забезпечують не тільки прибутковості, а й відшкодування виробничих, хоч і відносно низьких із розрахунку на одиницю посівів виробничих витрат;

- дисперсія (розсіювання) оптового ринку покупців і продавців в результаті використання цукру у вигляді натуроплати за працю та бартерних розрахунків;

- наявність роздрібного тіньового ринку, що також є результатом дисперсії оптового ринку й супроводжується намаганням уникнути оподаткування (46, с. 12-14). ™ <.«»-

Дестабілізація цукробурякового виробництва зумовлена багатьма причинами, які в своїй сукупності призвели до економічної кризи не тільки галузь буряківництва. Перш за все це отримана у спадок при переході до

ринкової економіки структурна незбалансованість у цукробуряковому підкомплексі та техніко-технологічна відсталість виробничих процесів і в буряківництві, і в цукроварінні. А незабезпеченість в цей період фінансовими й матеріально-технічними ресурсами ще більше її посилює.

Катастрофічно знизилась вартість робочої сили. Погіршується плато­спроможний рівень більшої частини населення, підприємств та господарюючих структур. Це знизило попит на аграрно-продовольчу продукцію, у тому числі й цукор та суттєво зменшило споживання продуктів харчування в Україні (додаток Б). Розрахунками установлено, що на внутрішньому ринку недоспоживається цукру в межах 570-870 тис. тонн (додаток В). Це є однією з основних причин зниження інтересу до виробництва цукру.

Матеріали обстежень сімейних бюджетів показують, що споживання цукру із розрахунку на одного члена сім'ї за рік збільшується з підвищенням середньодушового доходу (рис. 1.4). При цьому виявлено, що сім'ї, які проживають у сільській місцевості, споживають цукру дещо більше, ніж ті, що проживають у міських поселеннях (табл. 1.1). Таблиця 1.1 Споживання цукру у сім'ях із різним середньодушовим доходом,

(дані 1998 р.)

Групи сімей за середньодушовим сукупним доходом у місяць, грн	Кількість цукру в середньому, кг	Кількість цукру у сім'ях, що прожива­ють у міських населених пунктах, кг -	Кількість цукру у сім'ях, що проживають у сільських насе­лених пунктах, кг	Сільські сім'ї по відношенню до міських, %
до 30	11,8	11,3	12,3	108,8
30.1-60	17,4	16,0	18,6	116,3
60.1-90	22,6	20,2	24,9	123,3
90.1-120	27,6	23,5	31,9	135,7
120.1-150	31,4	26,2	37,4	142,7
150.1-180	34,2	29,4	40,6	138,1
180.1-210	35,6	30,1	43,1	143,2
понад 210	40,8	35,0	50,2	143,4

Прискорення швидкості товарообігу в аграрній сфері та розвиток аграрно-промислового виробництва залежатиме від стимулювання платоспроможного попиту населення. З літературних джерел відомо, що

еластичність попиту в СІЛА становить 0,15 для всієї сільськогосподарської продукції. Тобто, якщо доходи населення зростають на 1%, то попит на сільськогосподарську продукцію тільки на 0,15% (47).

Визначення еластичності попиту на цукор в Україні у 1998 році свідчить про те, що з підвищенням доходів населення попит на цукор, включаючи цукор, використаний на кондитерські вироби зростає, причому приріст за групами населення, рівнем середньодушових доходів і збільшення споживання цукру в розрахунку на члена сім'ї неоднакові, про що свідчить коефіцієнт еластичності попиту на цукор (додаток В). В даних умовах крива попиту на цукор обгрунтована рівнем середньодушового доходу (рис. 1.4).

кількість спожитого цукру в середньому кількість спожитого цукру в міських сім'ях кількість спожитого цукру в сільських сім'ях

Рисі.4. Споживання цукру у сім'ях з різним середньодушовим доходом.

З низьким рівнем доходу наседення,„хеж купує цукор, проте значно нижче рекомендованої норми споживання і середньодушового рівня. Перші три групи населення з середньодушовим місячним доходом до 90 гривень, які за питомою вагою становлять 43,6%, цукру споживають 33,1% всіх обсягів, з середньодушовим доходом від 90 до 210 гривень відповідно 45,8% і 50,6%. Група населення, середньодушовий доход якої становить понад 210 грн. в місяць, займає 6,9 % і споживає 11% цукру.

Попит на цукор на внутрішньому ринку можна регулювати різними шляхами і в різних напрямках в залежності від кількості населення, від того, яка складається пропозиція, який середньодушовий доход населення прогнозується та які канали використання цукру сформовані в країні.

В Україні також проводиться певна робота щодо розвитку ринку цукру та пошуків каналів його реалізації. Зокрема, прийнято Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (1999 p.), який відповідно до його змісту визначає правові, економічні та організаційні заходи державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром. Суть Закону в наступному - державне регулювання виробництва і реалізації цукру здійснюється Кабінетом Міністрів або органом уповноваженим Кабінетом Міністрів(48). Кабінет Міністрів своєю постановою від 2 червня 2000 р. "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" установив граничний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок у період з 1 вересня 2000р. до 1 вересня 2001р. 1600 тис.т. Постановою затверджено також Положення про порядок формування квот поставки цукру на внутрішній ринок і за міжнародними угодами, визначення та розподілу обсягів вирощування цукрових буряків і виробництва цукру в межах цих квот та порядок визначення мінімальних цін на цукрові буряки і цукор (49).

Таким чином, виробництво - і реалізація цукру повністю контролюється Урядом. Згідно до Закону вводиться три квоти, дві з яких по суті обмежують виробництво й реалізацію цукру в державі.

Так, квота "А" обмежується визначеними Кабінетом Міністрів максималь­ними обсягами для поставки на внутрішній ринок. Квоту "В" визначатиме цукор, що призначений для поставки за межі України відповідно до міжнародних угод. Згідно Закону, обсяги виробництва цукру квоти "А" та "В", що дозволені Урядом, розподіляються між цукровими заводами на конкурсній основі до 1 січня кожного року.

Мінімальні ціни на цукор і цукрові буряки встановлюються на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції. Роздрібна ціна на цукор може підвищитись, що з нинішнього рівня платіжоспроможності населення знизить відповідно попит на нього на внутрішньому ринку і ускладнить його реалізацію.

Вирощування цукрових буряків й виробництво цукру потребує певного державного регулювання. Це зумовлюється доцільністю забезпечення прибутко­вості і, отже, розвитку однієї з основних і експортоспроможних сфер АПК, наявністю великої кількості товаровиробників цукрових буряків (КСП, фермери, населення), різними природно-кліматичними й виробничо-економічними умовами, що без певного координуючого механізму унеможливлює узгодження необхідних обсягів виробництва. Значні коливання обсягів виробництва в регіо­нах за роками та сировинними зонами заводів призводять до недо- або переви­робництва цукрових буряків, відповідні фінансові, матеріальні й трудові втрати.

Для аграрно-промислового комплексу України з її переходом до ринкової економіки важливою є політика державного протекціонізму галузей АПК, особливо таких інтенсивних і експортоспроможних як цукробурякова, що зумовлено сучасним станом її розвитку та досвідом минулих років. Важливе значення має вирішення технологічних питань розвитку цукробурякового виробництва, створення стійкої (стабільної) високоорганізованої системи господарств і підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні цукрових буряків й виробництві цукру, здатну відтворити недавнє своє минуле й

сформувати ефективний вітчизняний ринок цукру та забезпечити його конкурентоспроможність на зовнішньому ринку.

Національний ринок цукру залежить від розвитку регіональних ринків, з особливостями природно-кліматичних умов, організаційно-економічного стану, виробничої структури та регулюючої функції держави.

Висновки до розділу.

Висвітлюються теоретичні напрацювання відомих вчених-економістів щодо сутності ринку, система його організації за розміщенням (світові, національні, регіональні, міжрегіональні, місцеві, внутрішньогосподарські); структуризація за об'єктами торгівлі (ринки окремих груп або окремих товарів), за економічним призначенням об'єктів ринкових відносин, за суб'єктами товарного обміну, за характером власності; функціональні навантаження.

Характеризується зміст двох основних моделей ринкової економіки, які відрізняються структурою форм власності та відносинами власності. Розкривається механізм формування ринкової ціни на сільськогосподарську продукцію, її функції як інструмента регулювання обмінних процесів. При цьому відмічається, що вільні ринкові ціни на матеріально-технічні ресурси і регламентовані ціни на сільськогосподарську продукцію зумовлюють збитковість господарств аграрного сектору. Обґрунтовується необхідність створення соціаль­но-економічних передумов розвитку ринкової економіки та розкривається їх зміст.

На основі вивчення і узагальнення літературних джерел розкривається сутність ринкового середовища, як невід'ємної складової організації ринкої економіки, що являє собою сукупність системоутворюючих умов, в яких функціонують ринки всіх рівнів, форм Т соціально-економічного направлення, незалежно від того, які верстви, сфери виробництва чи виробничі комплекси вони обслуговують. В системі структурних складових ринкового середовища розглядаються економічні, фінансові й соціальні чинники та ринкова

інфраструктура. Товарне аграрно-промислове виробництво розглядається як його
базовий блок. у w

Висвітлюються Закони України, Укази Президента України, що направлені
на сприяння формування ринкового середовища, а саме: створення економічних
умов для формування і розвитку різних форм власності і господарювання на
землі, вільного їх вибору громадянами України, організації ринкової
інфраструктури, удосконалення податкової і кредитної політики, забезпечення
товаровиробників матеріально-технічними ресурсами, стимулювання

ефективного товарного виробництва.

Розкриваються в ретроспективі особливості формування ринку цукру, його структура, функціональні особливості, механізм формування попиту, взаємозв'язок з ринками засобів виробництва, ресурсними ринками та ринком продовольства. Виявлено коефіцієнт еластичності попиту на цукор у взаємозв'язку з середньодушовим доходом населення. Обґрунтовується необхідність державного регулювання ринку цукру.

РОЗДІЛ 2

Дата добавления: 2015-05-22