Книга друкується за рішенням 8 страница

23. Пірко В.А. Заселення Донеччини в ХVІ- ХVІІІ ст. // Нові сторінки історії Донбасу. - Донецьк, 1992. - Кн.1. - С.26-43; він же: Скільки років Артемівську? // Донбас. - 1986. - № 5. - С.183-184; він же: Козацтво на Донеччині //Рідний край. Історико-краєзнавчий альманах. - Донецьк, 1995. - Вип.1. - 24-32; він же: Перша печатка підприємств Донбасу //Там же. - С.107-108; він же: Из истории Донбасса. Уч. пособ. для уч. 7-9 кл. общеобразовательной школы. - Донецк, 1995 та ін.

24. Пирко В.А. Северное Приазовье в ХVІ- ХVІІІ вв.- К., 1988.- 132 с.; він же: Торські та Бахмутські соляні промисли в ХVІІ- ХVІІІ ст. // Нові сторінки історії Донбасу.- Донецьк,1994.- Вып. -З. С.- 3-20; Горшков В.П., Грищенко А.В. Соль земли Донецкой.- Донецьк, 1992.- Ч. 1-2; История родного края.- Донецк, 1998.- Ч.1.

25. Акты Московского государства, изданные Императорской Академией наук/ Под ред. Н.А.Попова. - Спб. 1890-1901. - Т.1-3; Акты, относящиеся к истории Войска Донского, собранные А.Н.Лишиным у 3-х томах, 4-х частях. - Новочеркасск, 1891; Сборник Русского Исторического Общества (далі - Сб. РИО). - Т.55, 63, 68,104,108,114,117,130, 146,147.

26. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі - ЦДІАУК). - Ф.1805.

27. Там само. - Ф.1800.

28. Російський державний архів давніх актів (далі - РДАДА). - Ф.353.

29. Там само. - Ф.13,16,248; Російський державний архів Військово-Морського Флоту (РДАВМФ).- Ф.233; Архів Санкт-Петербурзького відділення Російської Академії Наук (далі - АСПВРАН).- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.

30. ЦДІАУК. - Ф.1584,1589,1710,1722,1725,1791,1802,1807.

31. РДАДА. - Ф.375, оп.1. - д.62;

32. Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии акад. Санкт-Петербургской Академии Наук Гильденштедта. - Харьков. 1892.

33. Щоденник Генерального підскарбія Якова Марковича.- К., 1893-1897.- Т.1-3.

34.Вірші ієромонаха Климентія Зиновієва //Пам'ятки українсько-руської мови і літератури /Видав з передмовою В. Перетц.- Львів, 1912.-Т.7.

РОЗДІЛ І

1. Россия: Полное географическое описание нашего Отечества.- Т.7.- С.174.

2. Плетнева С.А. Половецкая земля. Древнерусские княжества Х - ХІІІ вв.- 1975.- С. 270 - 271.

3. Разрядная книга 1475 - 1598 гг.- М., 1966.- С. 223, 233.

4. Беляев И. О сторожевой, станичной и полевой службе на польской окраине Московского государства до царя Алексея Михайловича.- М.,1846.- С. 19-20; Акты Московского государства (далее - АМГ).- СПб.,1890.- С. 14 - 15.

5. Филарет. Историко-статистическое описание Харьковской епархии.- М.,1852.- Отд.1.- С. 108.

6. Багалій Д.І. Історія Слобідської України.- Харків, 1990.- С.18; Слюсарский А.Г. Указ соч.- С. 313.

7. АМГ.- Т.1.- С. 175.

* Приймав участь у війні проти Туреччини в команді П.Сагайдачного.

8. АМГ.- Т. 1.- С. 177.

9. Там само.- С. 192.

10. РДАДА.- Ф. 210.- Бєлгород. стіл, стб. 1, а. 83.

11. Там.само. - А. 64.

12. Филарет. Указ соч.- Отд. 1.- С.114.

13. Там само.- Отд. 5.- С. 2.

14. Там само.- Отд. 1.- С.117; Историческая хронология Харьковской губернии/ Сост. Щелков.- Харьков.- С.13-14; Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины.- С. 313.

15. Филарет. Указ соч.- Отд. 5.- С. 17; Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины.- 313.

16. АМГ.- Т.2.- С. 204.

17. Там само.- С. 321-322.

18. РДАДА.- Ф. 123, оп.1, спр. 7, а. 1- 6.

19. Чтения МОИДР.- М., 1859.- Кн.2.- С. 47.

20. АМГ.- Т.2.- С. 211- 212.

21. РДАДА.- Ф. 210.- Бєлгород. стіл, стб. 203, а. 634.

22. Там само.- Стб. 255, а. 1- 4.

23. Там само.- А. 55.

24. Воронежский край с древнейших времн до конца XVII в. Документы и материалы по истории края.- Воронеж.- 1976.- С. 99 - 104.

25. РДАДА.- Ф. 210, Бєлгород.стіл, стб. 436, а. 317.

26. Там само.- Стб. 431, а. 73-74.

27. Там само.- Стб. 436, а.317 - 318.

28. АМГ.- Т.3.- С. 112 - 113.

29. РДАДА.- 210, Бєлгород. стіл., стб. 436, а. 319.

30. Там само.- А. 320.

31. Там само.

32. Там само.- Стб. 769, а. 343 - 344.

33. Там само.- А. 425.

34. Там само.- Стб. 504, а. 77 - 80.

35. Там само.- Стб. 600, а. 710.

36. Там само.- Стб. 998.- А.2; А. Г. Слюсарський, використавши ці відомості, помилково вважав, що на Торських промислах були задіяні всі 100 котлів, хоча в дійсності казенна сіль виварювалась, згідно з повідомленням С. Перцова в 1665 р., лише в 40 котлах.

37. РДАДА.- Ф. 210, Бєлгород. стіл, стб. 998, а. 123.

38. Там само.

39. Там само.- А. 128 - 129.

40. Там само.- А. 68.

41. Там само.- А. 9.

42. Там само.- А. 136.

43. Там само.- А. 143, 153.

44. Там само.- А. 173.

45. Там само.

46. Там само.

47. Там само.- А. 79.

48. Там само.- А. 155.

49. Там само.- А. 162; стб. 1273.- А. 166.

50. Там само.- Стб. 1530.- А. 232.

51. Там само.- А. 680.

52. Там само. Більш детально про це: Пирко В. Торская укрепленная линия// ВИ.- 1986.- № 1.- С. 181-184.

53. ЦДІАУК.- Ф.- 1722, оп.1, спр. 6.- А. 14, 15, 18, 21.

54. Записки Одесского общества истории и древностей (ЗООИД).- Од. 1848.- Т. 1.- 362- 363; Акты, относящиеся к истории Войска Донского./ Собр. Лишиным.- Т. 1.- С. 199-200, 207, 231.

55. Скальковский А.А. Соляная промышленность.- С.63-67.

56. Савельев Е.П. История Дона и Донского казачества.- Новочеркасск, 1915.- С. 207.

57. Подъяпольская Е. Восстание Булавина.- М.,1962.- С. 60-61.

58. ЗООИД.- Т. 1.- С. 363; Скальковский А.А. Соляная промышленность.- С. 66.

59. ЗООТД.- Т. 1.- С. 364; Сборник судебных решений, бумаг, грамот, указов и других документов, относяшихся к вопросу о старозаимочном землевладении в местности бывшей Слободской Украины.- Харьков, 1884.- С. 312.

60. Подъяпольская Е. Указ соч.- С. 65.

61. Російський державний архів Військово-Морського Флоту (РДАВМФ).- Ф. 233.- оп.1, спр. 146.- А. 81.

62. Там само.- А. 59, 108.

63. РДАДА.- Ф. 248.- оп.24, спр. 1604.- А. 82.

64. Там само.- Ф. 353, оп. 1, ч. 2, спр. 1033.- А. 1, 2.

65. Там само.

66. Там само.- А. 20.

67. Там само.

68. Там само.- А.3.

69. Сборник Русского исторического общества (Сб. РИО).- Т. 63.- С. 600.

70. РДАДА.- Ф. 353, оп. 1, ч. 2., спр.1033.- А.3.

71. Там само.- А. 4.

72. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государстваю.- Харьков, 1887.- Т.2.- С. 434.

73. РДАДА.- Ф. 353, оп.1, ч. 2, спр. 1033.- А. 2.

74. Там само.- Спр. 1076.- А.1.

75. Сб. РИО.- Т. 104.- С.- 475-506.

76. РДАДА.- Ф. 353, оп. 1, ч.2, спр. 1076.- А. 4.

77. Сб. РИО.- Т. 130.- С.303-304.

78. РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр. 426.- А. 430-431.

79. Там само.- Ф. 353, оп.1, ч.2, спр. 1033.- А. 5.

80. Там само.- Ф. 248, оп. 24, спр. 426.- А. 430-431.

81. Там само.- Ф. 353, оп.1, ч. 2, спр. 1033.- А. 5.

82. Там само.- Ф. 375, оп. 1, спр. 62.- А. 8-9.

83. Данилевский В.В. Ломоносов на Украине.- Л., 1954.- С. 94.

84. ЗООИДР.- Т.2.- С. 761.

85. РДАДА.- Ф. 665, оп. 1, спр. 111.- А. 12.

86. Там само.- Ф. 353.- оп. 1, ч. 2, спр. 2920.- А.1.

РОЗДІЛ ІІ

1.Павленко Н.И. Спорные вопросы генезиса капитализма в России // ВИ.- 1966.- № 11.- С. 90; Заозерская Е.И. У истоков крупного производства в русской промышленности ХVI-XVIII в.- М., 1970.- С. 180, 447.

2.Рабинович Г.С. Город соли - Стара Руса в конце ХVII- начале XVIII вв.- Л., 1973.- С.60.

3.Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства.- Т. 1.- С.43-44.

4.РДАДА.- Ф. 210, Бєлгород. стіл, стб. 998.- А.20-21.

5.Там само.-А.136.

6.Слабеєв І.С. З історії первісного нагромадження капіталу на Україні.- К., 1964.- С. 34.

7. Слюсарський А.Г., приймаючи до уваги, що на підводу завантажували не більше 30 пудів солі, вважав, що загальний обсяг виварки солі на Торських промислах складав 150-300 тис. пудів солі (Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины. - 326.

8. РДАДА.- Ф. 353, оп. 1, ч. 2, спр. 1170.- А.3.

9. Сборник судебных решений, состязательных бумаг, грамот и других документов.- С. 512.

10.РДАВМФ.- Ф. 233, оп.1, спр. 35.- А. 98.

11.Там само.- Спр. 146.- А.88.

12.ЦДІАУК.- Ф.1722, оп.1,спр.15.- А. 1-2.

13.РДАВМФ.- Ф. 233, оп.1, спр.146.- А.81.

14.Там само.- А.59.

15.Там само.- А. 88.

16.Там само.- Спр. 4, а. 173-174; спр. 146.- А.99.

17.Там само.- Спр.249.- А. 21.

18. Там само.- Спр.250.- А.111.

19. Рабинович Г.Е. Указ соч.- С. 40.

20. Заозерская Е.И. Указ соч.- С. 170.

21. РДАВМФ.- Ф. 223, оп.1, спр.146.- А. 99,108.

22. Там само.- А. 52.

23. РДАДА.- Ф. 375, оп. 1, спр. 62.- А.10.

24. РДАВМФ.- Ф. 233, оп. 1, спр.146.- А.99.

25. Открытие и начало разработки угольных месторождений в России.- М., 1952.- С.48, 58.

26. Горный журнал.- 1828.- № 10.- С. 149.

27. На нашу думку, справа 62 ("Известие о соляных заводах на Украине", що зберігається в 375 фонді РДАДА (оп.1), складає короткий витяг із опису Г. Юнкера кінця 1736 р. Про це говорить двомовність (німецька і російська мови) цієї справи.

28. Там же.- А. 8-16.

29. Данилевский В.В. Ломоносов на Украине.- Л., 1954.- С.94.

30. РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр.1604.- А.73-74.

31. Данилевский В.В. Указ соч.- С.95.

32. Ломоносов М.В. Полн. собр. соч.- М.-Л.,1954.- Т. 5.- С. 662; Т. 10.- С. 411- 412. На відміну від них В.Данилевський вважав, що доклад Ломоносова - результат особистого знайомства вченого з станом промислів під час його відвідання цих місць, перебуваючи в Києві у 1733-1734 рр.(Данилевский В.В. Указ. соч.- С. 34-36).

33. Горн. Журнал.- 1828, № 10.- С. 148-152.

34. Там само.- С. 150.

35. Там само.- С. 150-152.

36. РДАДА.- Ф. 353, оп.1,ч. 2, спр. 1033.- А. 24.

37. Там само.- Ф. 248, оп. 24, спр.1604,. 804.

38. Там само.- Ф. 353, оп.1, ч. 2,спр.1033.- А. 19-20.

39. Там само.- Ф. 248, оп. 24, спр. 1604.- А. 78.

40. Там само.- Ф. 353, оп. 1, ч. 2, спр.1170.- А.4.

41. Путешествие академика Гильденштедта по Слободско-Украинской губернии.- Харьков, 1892.- С.43-44.

42. Там само.- С. 44.

43. ЦДІАУК.- Ф. 1805.-, оп. 1, спр. 129.- А. 145, 205.

44. Там само.- Ф. 1800, оп.1, спр. 13.- А. 504.

45. Путешествие академика Гильденштедта.- С.44.

46. РДАДА.- Ф. 353, оп.1, ч. 2, спр. 1033.- А. 19.

47. Там само. - Спр. 1170.- А.8-9.

48. Путешествие- С. 38-39.

49. ЦДІАУК.- Ф. 1800, оп.1, спр. 1.- А. 528.

50. Там само.- Спр. 28.- А.671.

51. Там само.- А. 670.

52. Там само.- Спр.1.- А. 529.

53. Там само.- Спр. 29.- А.306.

54. Там само.- А.675-676.

55. Там само.- Спр. 4.- А. 214.

56. РДАДА.- Ф. 353, оп. 1, ч. 2, спр. 366.- А. 29.

57. Там само.- Спр. 1033.- А. 19.

58. Там же.- Спр. 1170.- А. 5-6.

59. ЦДІАУК.- Ф. 1800, оп. 1, спр. 2.- А. 147.

60. Слюсарский А.Г. Указ соч.- С.317-318.

61. РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, д. 1604.- А. 195-196.

62. Там само.- А. 83.

63. Там само.- А.757.

64. Там само.

65. Там само.- А. 796.

66. Путешествие.- С. 42.

67. ЦДІАУК.- Ф. 1800, оп. 1, спр. 12.- А. 43.

68. Там само.- Ф. 1710, оп. 2, спр. 309.- А. 16; спр. 833.- А. 2.

69. АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 208.

70. ЦДІАУК.- Ф. 1800, оп. 1, спр. 129.- А. 128.

71. Путешествие.- С. 43-46.

72. Там само.- С. 46.

73. АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 213-214.

74. Там само.

75. Путешествие.- С. 47.

РОЗДІЛ ІІІ

1. Загоровский В. Изюмская черта.- Воронеж, 1980.- С.52-53, 58.

2..АМГ.- Т. 1.-С.176.

3. Воронежский край с древнейших времен до конца ХVІІ в.: Документы и материалы по истории края.-Воронеж, 1976.-С. 58.

4. Слюсарский А. Г. Социально-зкономическое развитие.- С. 313.

5. Чтения Московского об-ва истории и древностей российских. (далі - ЧМОИДР).- 1859.-Кн.2.-С. 47.

6. АМГ.- Т. 2.- С. 211-212.

7. Там само. - С. 321-322.

8. ЦДІАУК.- Ф. 1791,оп.2, спр.20, стб. 43.- А. 55.

9. ЧМОИДР.- Кн. 2.-1859.- С.46-47.

10.РДАДА.- Ф. 123, оп.1, спр. 7.- А. 2-6.

11.Пирко В.А. Северное Приазовье в ХVІ-ХVІІІ вв.- К., 1988.- С.48.

12.РДАДА.- Ф.210, Бєлгород. стіл, стб. 998.- А.4.

13.Там само.- а. 79; ЦДІАУК.- Ф. 1791, оп.2, спр. 61.- А. 154-155.

14.Историко-статистическое описание Харьковской епархии.- Харьков, 1858.- Ч. 5.- С. 137-138.

15.РДАДА.- Ф. 210, Бєлгород. стіл, стб. 998.- А. 162

16.Материалы для истории колонизации й быта степной окраины Московского государства.- Ч.І.-С. 130-132.

17.РДАДА.- Ф. 210, Бєлгородський стіл, стб. 1237.- А. 166.

18.Там само.- А. 170.

19.ЦДІАУК.-Ф. 1722, оп. 1, спр. 6.-А. 14, 15, 18, 21.

20.Скальковский А. А. Соляная промышленность в Новороссийском крае (1715-1843)// Журн. мин-ва внутр.дел.- 1849.- № 25.-С. 65-67.

21.РДАДА.-Ф. 210. Бєлгород. стіл, стб. 1610.- А. 92.

22Подьяпольская Є. П. Восстание Булавина 1707-1709 гг.-М., 1962.- С.60-61.

23.Сборник судебных решений, состязательных бумаг, грамот, указов и других документов.- С. 512.

24.РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр. 1604.- А. 80.

25.ПСЗ.- Т. 8, № 6287; Пірко В.О. Торські та Бахмутські соляні промисли у ХVІІ-ХVІІІ ст.// Новые страницы истории Донбасса.- 1994.- Кн. 3.- С. 9.

26.ПСЗ.- Т. 6, № 3724.

27.Там само; АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 207.

28.РДАВМФ.- Ф. 233, оп. 2, спр. 146.- А. 99.

29.Горный журнал.- 1828.- № 10.- С. 149.

30.Сборник РИО.- Т. 63.- С. 599.

31.РДАДА.- Ф. 375, оп. 1, спр. 62.- А. 8-9. Про це більш детально йдеться у задепонованій автором статті "Развитие техники й технологии солеварения в Торе й Бахмуте в ХVІІ-ХVІІІ вв." (ВИНИТИ.- 1979.-№11).

32.АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 6.

33.ПСЗ.-Т. 15, № 11013; Горный журнал.- 1828.- № 10.- С. 149.

34.РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр. 1604.- А. 430.

35.АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А.6.

36.Сборник РИО.- Т 68.- С.252.

37.ПСЗ.- Т. 15.- № 11013.

38.Сборник РИО.- Т. 68.- С.253.

39.АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А.6.

40.ЦДІАУК.- Ф. 1805, оп. 1, спр. 51.- А.290.

41.Там само.- Спр. 44.- А.189-191.

42.Там само.- Спр. 45.- А. 44.

43.Там само.- Ф. 1710, оп. 2, спр. 510.- А. 16.

44.Там само.- А. 30.

45.Там само.- А 89.

46. РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр. 1604.- А. 430.

РОЗДІЛ IV

1 РДАДА.- Ф.210, Бєлгород. стіл, стб.998.- А.136.

2. Там само.- А.123.

3. ЦДІАУК.- Ф. 1791, оп. 2, спр. 61.- А. 24.

4. Там само.

5. Материалы по истории колонизации и быта степной окраины.- Т.1.- С.43.

6. Вірші ієромонаха Климентія Зіновієва сина// Пам’ятки укрансько-руської мови і літератури.-Львів, I9I2.- Т.7.- С. I29.

7. РДАДА.- Ф.353, оп.1, спр. 780.- А.1; ф. 248, оп. 24, спр.1604.- А.337.

8. РДАВМФ.- Ф. 233, оп.1, спр. 95.- А.3; спр.250.- А.110.

9. ПСЗ.- Т.VI.- СПб, 1830.- № 3724.

10. Сборник РИО.- Юрьев, 1900.- Т. 108.- С. 332.

11. Потолов С.И. Рабочие Донбасса в XIX в.- С.21-22.

12. Цукерник А.П. Указ.соч.- С.277.

13.ЦДІАУК.- Ф.1805, оп.1, спр. 46.- А.245-264.

14.ПСЗ.-Т.12,№8993.

15.РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр.1604.- А.289-295.

16. Там само.- Ф. 353, оп.1, ч.2, спр.780.- А.2.

17.ПСЗ.-Т.УШ.- №5932; Сборник РИО.- Юрьев, 1898.-Т.104.- С.116.

18. Цукерник А.Л.- Указ соч.- С. 278.

19. Там само.

20. Там само.

21. ЦДІАУК.- Ф.1725, оп.1, спр. 96.- А.10

22. Там само.- Спр. 111.- а. 6.

23. Сборник РИО.- Юрьев, 1900.- Т.108.- С.374.

24. ПСЗ.- Т.9.- № 6699; ЦДІАУК.- Ф.1725, оп.1, спр.32.- А.40.

25. ЦДІАУК.- Ф. 1725, оп.1, спр. 43.- А. ЗЗ.

26. Там само.- Спр. 271.- А. 214-216,251.

27. Сборник РИО.- Т.146.- С. 334.

28. ПСЗ.- Т. II- №8796; т.12.- №9354.

29. Цит. по: Черкасская Е. Указ. соч.- С. 110.

30. ЦДІАУК.- Ф. 356, оп. 1, спр.48.- А. 48.

31. Черкасская Е. Указ.соч.- С.110.

32. ПСЗ.- Т. 17.- № 12409.

33.Цукерник А.А. Указ. соч.- С.280.

34. ЦДІАУК.- Ф. 1805, оп.1, спр. 46.- А. 207- 226.

35. Там само.- А. 4.

36. РДАДА. Ф. 210, Бєлгород. стіл, стб. 998.- А.136.

37.В одному котлі виварювали 10-12 пудів солі.

38. Розфасована сіль.

39. Щоб заповнити казан ропою, необхідно було залити до 100 відер ропи.

40. Вірші ієромонаха Климентія Зіновієва.- С. 128.

41. ЦДІАУК.- Ф.1800, оп.1, спр.4.- А.751.

42. Там само.

43.РДАДА.- Ф.248, оп.24, спр. 1604.- А. 481.

44. Там само.

45. ЦДІАУК.- Ф.1800, оп.1, спр.4.- А. 751.

46.Там само.- Спр. 12.- А. 434.

47. АСПВРАН.- Ф. 36, оп.1, спр.501.- А. 223.

48. Там само.

49. ЦДІАУК.- Ф.1805, оп.1, спр. 46.- А. 42.

50. Там само.- А. 57.

51. Там само.- Спр.26.- А.163.

52. Там само.- Спр. 46.- А. 25.

53. Там само.- А.72.

54. Там само.- Ф.1800, оп.1, спр.4.- А. 383.

55. Там само.- А.751.

56. Там само.- Спр. 34, т.5.- А.766-770.

57. Там само; АСПВРАН.- Ф.З6, оп. 1,спр. 561.- А.223-224.

58. ЦДІАУК.- Ф. 1800, оп.1, спр..28.- А. 312-329.

59. РДАВМФ.- Ф.233, оп.1, спр. 250.- А.111.

60. ЦДІАУК.- Ф.1800, оп.1, спр. 4.- А. 899, 939.

61. Там само. - А. 952.

62. РДАДА,.- Ф. 248, оп.24, спр.1602.- А. 219.

63.Слюсарский А.Г.Социально-экономическое развитие Слобожанщины.- С.325; ЦДІАУК.- Ф.1800, оп.1, спр. 28.- А. 66-67,81-83.

64. РДАВМФ.- Ф. 233, оп.1, спр. 850.- А.111.

65. РДАДА. -. 248, оп.24, спр.160 4.- А. 403-414.

66. ЦДІАУК.- Ф.1800, оп. 1, спр. 28.- А. 83.

67. Цит.: Черкасская Е. Указ соч.- С.111.

РОЗДІЛ V

1. РДАДА.- Ф. 210, Бєлгородський ст., стб. 998.- А. 132.

2. ЦДІАУК.- Ф. 1791, оп. 2, спр. 61.- А. 22.

3. Городские поселения в Российской империи. - СПб., 1865.- Т. 5, ч. 1.- С. 403.

4.Пронштейн А.П., Мининков Н.А. Крестьянские войны в России XVII XVIIІ вв. и донское казачество.- Ростов н/Д.,1983.- 419 с.

5. Там само.- С. 154 -155.

6. РДАДА.- Ф. 210, Бєлгородський ст., стб. 687.- А.372.

7. Там само.- А. 374.

8. Стецюк К. Вплив повстання С.Разіна на Україну.-К., 1947.- С. 66.

9. РДАДА.- Ф. 210, Бєлгородський ст., стб. 687.- А. 375.

10.Стецюк К. Вплив повстання С. Разіна на Україну.- С. 67.

11.Там само.- С. 68.

12. Там само.

13.РДАДА.- Ф. 210, Бєлгородський ст., стб.687.- А.982-989.

14.Стецюк К. Вказ. праця.- С. 71.

15.Городские поселения.- С. 403.

16.Стецюк К. Вказ. праця.- С. 71.

17.Лисянский А.С. Конец Дикого поля.- Донецк, 1973.- С.72

18.Филарет. Историко-статистическое описание Харьковской епархии.- Т.5.- С.127.

19.Савельев П. История Дона и Донского казачества.- Новочеркасск, 1915.- Ч.3.- 207.

20.Подъяпольская Е.П. Восстание Булавина.- М., 1962.- С. 62.

21.Савельев П. Указ соч.- С. 205.

22.Лебедев В.И. Булавинское восстание 1707-1708 гг.- М.,1967.- С. 47.

23.Булавинское восстание (1707-1708). Сб. док.- М.,1935.- С. 452-455.

24.Там само.- С.452.

25.Пронштейн А.П., Мининков Н.А. Указ соч.- С. 249.

26.Акты, относящиеся к истории Войска Донского, собр. А. Лишиным.-Новочеркасск, 1891.- Т. 2. - С.167.

27.Булавиское восстание.- С.215-217.

28.Там само.- С. 247.

29.Пронштейн А.П., Мининков Н.А. Указ соч.- С.256-257.

30.Булавинское восстание.- С.365.

31.Там само.- С. 459-460.

32. Материалы по истории СССР.- Т.5.- С. 521

33. Там само.

34.Пирко В.А. Северное Приазовье в XVI-XVIII вв.- К.,1988.- С. 110.

35.Булавинское восстание.- С. 339-340.

36.Цукерник А.Л. Соляная промышленность Донецкого бассейна в XVIII в.- С. 278.

37.ЦДІАУК.- Ф. 1805, оп. 1, спр. 46.- А.4.

38.Там само.- Спр. 35, т. 6.- А. 1015-1045.

39.Черкасская Е.Стачка рабочих Бахмутских и Торских соляных заводов в 1765 г.- С. 111.

40.Лисянский А.С. Єхо крестьянских войн // Неизвестное об известном.- Донецк, 1978.- С.68-69.

НА ОБКЛАДИНЦІ:

С.1 - план Бахмутської провінції 1767 р.

С.4 - реконструйована печатка Бахмутських соляних заводів 40-х рр. ХVIII століття.

Додатки

І. Рассказ валуйчанина Поминки Котельникова о добыче соли на Торских озерах1

"А соляные озера от царева городища2верст с 30. И ныне в тех озерах из Белгорода, и с Волуйки, и с Оскола, и с Ельца, и с Курска, и с Ливен, и с Воронежа охочие люди ежелет3 варят соль, а от татар делают крепость. И он, Поминко прошлого 133 (1625 г. - В.П.)4году у озер был и соль про себя варил…"

1.Уривок з розповіді Поминка Котельникова друкується за збіркою джерел "Воронежский край с древнейших времен до конца XVII в.- 1976.- С. 57-58.

2.Царево городище - залишки м. Царева-Борисова, заснованого за указом Бориса Годунова в 1599 р. і зруйнованого кримською ордою на початку XVII ст.

3.Ежелет - щорічно

4.До 1492 р. на Русі відлік часу вівся за візантійським літочисленням, яке в середньому на 5508 років старше за літочислення від народження Ісуса Христа, згідно з яким у вказаному році від створення землі виповнилось 7000 років. За поширеною легендою у цьому році повинен був наступити новий всесвітній потоп. Тому на Русі з 7001 року почали вести відлік часу від 1-го року.

ІІ.Соляныя варницы на торских озерах 1665 г.1

Лета 7173 (1665 г. - В.П.) декабря в день 13 по государеву цареву и великаго князя Алексея Михайловича всея Великая и Малыя и Белыя России самодержца и по наказу боярина и воеводы князя Бориса Александровича Репнина с товарищи за приписью дьяка Ивана Микулина воронежец Степан Титов ездил на татарские озера к соленому варенью, а приехав против переписки Елизарья Комынина досматривал и описал соленой завод, как то соленое варенье заведено и сколько варницъ построено, и сколько котловъ на великаго государя соль варятъ, и сколько пудовъ соли сварено, и сколько у того соленаго варенья людей, и какихъ чиновъ, и которыхъ городовъ, и сколь далеко оттого соленаго варенья по дрова ездятъ и впредь втехъ местахъ дровенаго лесу для соленаго варенья, на сколько котловъ и на сколько летъ будетъ, и можно ли еще къ прежнимъ варницамъ прибавить варницъ вновь, и сколько какихъ иныхъ варницъ заведено, которыя люди соль варятъ изъ разныхъ городовъ и по какому государеву указу, и что съ техъ варницъ въ государеву казну пошлинъ платятъ, и допрашивалъ на торскихъ озерахъ всякихъ чиновъ людей, которые ныне соль варятъ, буде великий государь укажетъ соль варить наемными людьми, во что тое соль пудъ из варенья со всякими расходы учнетъ ставитца, и оторая по указамъ великихъ государей соль на торскихъ озерахъ сварена и ту соль отослать въ Белгородъ разныхъ городовъ на подводахъ и по скольку на подводы пудъ и с кемъ именны та соль отослана, и то писано въ сихъ книгахъ порознь по статьямъ.

На торскихъ озерахъ близко государевыхъ соловарныхъ куреней и онбаровъ построена церковъ во имя Николы чудотворца всякихъ чиновъ людьми, которые приезжая на Торъ соль варятъ да близко той церкви почетъ ставленъ острогъ отъ степи поставлено того острогу 22 саженя. Да надолбы от степи, от солонова озера до преснова озера поставлены в одну кобылину2 на 350 саж. На торскихъ же озерахъ построены два онбара в сосновомъ лесу покрыты любемъ, в которые онбары сыпана государева соль.

Первый онбаръ мерою в длину полчетверта саженя поперекъ полтора саженя межъ укгловъ. Другой онбаръ мерою в длину 3 саж. поперекъ полтора саж., а те онбары строил на великаго государя Степан Перцов. Да третий онбаръ, в которомъ была государева соль ослоненъ дубовымъ тынонмъ, покрытъ лубемъ, а по скас Степана Перцова, что де тотъ онбарь усердского черкашенина Алешки Молышенка. На торскихъ же озерахъ посторены для государева соленаго варенья три жъ куреня на сохахъ3ощичены и покрыты лубемъ в длину те курени 46 саж. поперекъ по 3 саж., а в техъ куреняхъ 15 печей худыхъ, 25 печей добрыхъ, а в техъ печахъ умазаны 20 котловъ, 20 котловъ из печей вынеты и всехъ 40. Котлы худы во многихъ местехъ прогорели и плочены, а заводу в техъ куреняхъ 40 корытъ большихъ и малыхъ тожъ, 30 садовниц 5, лукошки лубенныя… что из котлов соль вынимаютъ, 4 ушата, 2 черпала, а ныне на торских озерахъ на великаго государя соли не варятъ - работниковъ нетъ. А по скаске Степана Перцова, что те работники с торскихъ озеръ разбежались, а иные по нарядамъ из городовъ не присланы, а хто именемъ на торскихъ озерахъ и которыхъ городовъ всякихъ чиновъ люди на великаго государя соль варили попеременно и до которова числа и хто имянемъ и с которыхъ городовъ в которой перемене летъ и с которова числа с торскихъ озеръ от соленаго варенья учпали бегать и тому далъ Степанъ Перцовъ книги, а писалъ онъ Степанъ те книги своею рукою.

А для соленаго варенья от торскихъ озер лесъ в 4 в. и тот лесъ вырублен, а в длину того лесу на 5 в., а поперек тожъ, а в томъ лесу молодого лесу подростает…

(Архивъ Мин. Юстиции. Подлинная строельная книга Белгород. Губ., 43-я, стр. 577-581).

1. Опис запозичено зі збірника документів "Материалі для истории колонизации и біта степнолй окраині Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. В XVI - XVIII ст./ Ред. Д. И. Багалей.- Харьков, 1886.- Т. 1.- С. 43-44. У збірці документ подано під такою назвою: "Соляные варницы на татарскихъ озерахъ". Оскільки в самому тексті замість татарських озер виступає назва торські, то й така назва подається і в назві документу.

2. "Надолбы в одну кобылину" - збиті навхрест колоди і закопані в землю лише в один ряд.

"Насохах"-

ІІІ. Бахмутські соляні промисли за описом Григорія Скорихіна

(1704р.)1

"…на рhчкh Бахмутh устроены у соловарныхъ колодязей Изюмского полку козаковъ и разныхъ городовъ 140 сковородъ соловарныхъ, да разныхъ городовъ всякихъ чиновъ людей 30 сковородъ."

1. Відривок опису запозичено із царської грамоти від 14 жовтня 1704 р.(ЗООИД.- Т.1.- С. 364).

IV. Извhстие о соляныхъ заводахъ на Украйне

1-е. О соляныхъ Бахмутцких заводахъ

Бахмутцкия соляныя заводы суть найлутчия и спорhйшия из тhхъ, которыя на Украйне и в окольничныхъ провинцияхъ нахолдятся. Оныя состоятъ в трехъ колодязяхъ, которыхъ слой так споры, что токмо 4 доля уваривается, а три доли равной доброты соли остается.

Желhзныхъ сковородъ, в которыхъ соль варится, числомъ 300. И можно в сутки из всякой по 150 пудъ, но из всехъ 45000 пудъ соли получить.

Черпание и варение не кошто ея императорскаго величества отправляется, но всякъ, кто туда приhдетъ, нанимаетъ от воеводы, надзирание имеющаго, одну или более сковородъ на двh недели и на три, и плотитъ за каждыя сутки и одной сковороды по 6 рублевъ сковородного окладу, еже со всhхъ 300 сковородъ 1800 рублевъ сочиняетъ. Точию онъ какъ слой, такъ и дрова самъ провозить долженъ; и за свои 6 рублевъ получитъ онъ 150 пудъ чистой соли.

Одинъ пудъ покупается на Украйне по 24 до 30 копеекъ, но в российскихъ городhхъ по 40 копеек. Послhднею же ценою по 30 копеек, чем наниматель одной сковороды за 6 рублевъ сковородного окладу себh 30 рублевъ приобрhтаетъ. Когда же с вычетомъ иждевений 4-х рублевъ и 6 рублевъ сковородного окладу 20 рублевъ чистой прибыли от 30 рублевъ будетъ и счислится, что наниматель оную сковороду двh недели употреблялъ, то получитъ онъ себе тhмъ 280 рублевъ.

Что же из соли в два пальца на сию сковороде пристанетъ, то долженъ наниматель яко сковородное право оставить, которая соль тогда в государевы анбары складывается и тhмъ, кому сковородъ держать не можно, или к привозу дровъ за татарскими разбойниками отважится не захотятъ, по 10 копеекъ пудъ продается. Кромh того, между сковородою и чаномъ запасныхъ слоевъ привязывается веревка в аршинъ длиною, на которую слой каплhтъ и тако тверды и бhлы становятся. На последи сдhлается из того фигура, которая барашку гораздо подобна, а из конца веревки бываетъ хвостъ и называются такия фигуры барашками и одна по 3 и 4 гривны продается, которыя и вощики в гостинцы своимъ друзьямъ с собою в домы берутъ.

При семъ маломъ соляномъ прибытке еще и с кабаковъ немалой доходъ, ибо в добрыя годы до 10000 человекъ соленыхъ извощиковъ на заводы приhзжаютъ и каждой из оныхъ на свою телегу о двухъ волахъ по 7 бочек, во всякой по 10 пудъ соли накладываетъ.

Ежели б оное мhсто, а особливо откуда дрова привозить надобно, от татаръ, которыя в буераках скрываются, безопасно было, то бы по скаске всhхъ вмhсто 10000 извощиковъ по 30000 оныхъ приhзжало и слhдовательно императорския доходы от 7000 рублевъ сковородного окладу до 21000 рублевъ умножены быть могутъ, не счисляя прибутку с кабаковъ, которой равным образомъ умножится имhетъ. Но в мирное время многия в Крымъ hздятъ, гдh они за малое число лутчей соли самосадки столько с собою взять могутъ, сколько они на возы положить хотятъ, и вероятно кажется, что ханъ по сей притчине опастность в Бахмутh тайно содержитъ.

Дата добавления: 2015-05-22