Вікові особливості відношення до хвороби

Цінність організму і хвороба.

За даними Е.Т.Соколовой фізична хворобу або каліцтво заміняють суб'єктивну цінність різних частин тіла.

З психологічної точки зору самооцінка людини і, в особливості, сформований груповими традиціями і сімейним вихованням реєстр цінностей різних частин власного тіла здатні опинятися психотравмуючими чинниками при виникненні якого-небудь дефекту в «цінному органі».

За результатами деяких психологічних експериментів найбільш «дорогими» виявилися нога, око і рука. При цьому психічно хворі суб'єкти «дешевше» оцінювали тіло, ніж нормальні випробувані, а дружини - «дешевше», ніж чоловіки. В іншому дослідженні близько 1000 чоловіків і 1000 жінок повинні були кваліфікувати відповідно до їх значимості 12 частин тіла. Чоловіки оцінили статевий член, яєчка як найбільш важливі. Ця оцінка не залежала від віку, лише у старих людей трохи знижувалася оцінка статевих органів. У жінок оцінки виявилися менш визначеними, лише у тих, кому було за 70, стабільно опинявся на першому місці. Крім того було відзначено, що цінність окремих тілесних якостей може змінюватися під впливом суспільних процесів. Так, у японок під час другої світової війни в образі тіла повністю знецінилася груди, а ідеальною вважалася плоска грудна клітка (жінки носили чоловічу військову форму). Однак після війни під впливом західної культури образ тіла радикально змінився, і в 50-х роках японські жінки прагнули мати груди «голлівудських» розмірів.

Відомо, що для кожної вікової групи існує свій реєстр тяжкості захворювань – своєрідне розподілення хвороб по соціально-психологічній значимості та тяжкості.

Для дітей, підлітків і молоді найбільш тяжкими в психолгічному відношенні є хвороби, які змінюють зовнішній вигляд людини і роблять його непривабливим. Пов’язано це з системою цінностей, розстановкою пріоритетів, які існують у молодитх людей, для яких найвищої цінності набуває задоволення основної потреби – «задоволеності власною зовнішністю». Таким чином, найбілш тяжкі психологічні реакції можуть викликати хвороби, які не носять з медичної точки зору загрози для життя. До них відносяться любі хвороби, які негативно, з точки зору підлітка, змінюють зовнішність (шкірні, алергічні), калічащі травми і операції (опіки). Ні в якому іншому віці не спостерігається такі ж тяжкі психологічні реакції людини на появу у нього на шкірі обличчя фурункулів, прищів, веснянок, родимих плям, блідості і т.д.

Яскравим прикладом відображення підвищеної психологічної значимості зовнішньості для самоствердження підлітка і молодої людини і реагування його на зовнішню непривабливість, пов’язану з хворобами, може служити існування лише в даній віковій групі такого психологічного синдрома як дисморфоманія.

Дисморфоманія — це неправдива впевненість людини (частіше дівчини) в наявності у неї уродства.

Неправдива впевненість, як правило, розповсюджується на оцінку повноти і диспропорції тіла. Велика кількість дівчаток-підлітків вважають, що оточуючі звертають на них увагу і навіть насміхаються в зв’язку з надмірною повнотою. Дане твердження підштовхує дівчат на пошук шляхів схуднення. Вони починають виснажувати себе дієтами, голодуванням, тяжкими фізичними вправами.

При дисморфоманіях мова йде про ті випадки, коли фактично по медичним критеріям не спостерігається ознак надлишкової маси.

Деякі пацієнтки впевнені в тому, що в них неприваблива, яка кидається в очі будова носа, очей, ушей, ніг чи рук, активно дибиваються хірургічної корекції придуманого дефекту.

Люди зрілого віку психологічно більш тяжко будуть реагувати на хронічні і інвалідизуючі захворювання. Це пов’язано також з системою цінностей і відображає потяг людини зрілого віку задовольнити такі соціальні потреби, як потреба в благополуччі, благосостоянні, незалежності, самостійності і т.д. Саме задоволення потрібних потреб може бути заблоковано появою любої хронічної чи передуючій до інвалідності хвороби.

Другою значимою групою захворювань для зрілої людини вважаються так звані «стидні хвороби», до яких зазвичай відносять венеричні та психічні захворювання. Психологічна реакція на них обумовлена оцінкою їх, не як загрожуючих здоров’ю, а пов’язана з переживанням з приводу того, як зміниться соціальний статус і авторитет хворого в випадку, якщо про це стане відомо оточуючим.

Список «сороміцьких» захворювань не вичерпується венери­чними і психічними. До них можуть відноситися інші захворювання, які носять відтінок суб’єктивної непристижності. Наприклад, для деяких людей стидно хворіти гемороєм, стидно проводити переривання вагітності. Існують групи населення (в першу чергу люди, які займають керівні пости для деяких з них позорними являютьтся захворювання серця (інаркт), що пов’язано з обмеженими можливостями підйому по службі.

Для похилих і пристарілих людей найбільш значимими являються хвороби, які можуть привести до смерті. Інфаркт, інсульт, злоякісні пухлини страшні для них тим, що можуть призвести до втрати працездатності, а тим, що асоціюються зі смертю.

Дата добавления: 2015-05-22