Проектування засобів відображення Інформації

ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРА

Р о з діл 5

Теми рефератів

Контрольні запитання

1. Розкрийте особливості діяльності оператора.

2. Класифікуйте фактори, що впливають на ефективність діяльності оператора.

3. Схарактеризуйте психологічні методи опису і оцінки діяльності операторів.

4. Як здійснюється контроль та нормалізація станів людини-оператора?

5. Які особливості групової діяльності операторів?

6. У чому сутність інженерно-психологічних проблем управління груповою діяльністю?

1. Системний підхід до вивчення трудової діяльності операторів.

2. Психологічні особливості управління трудовою діяльністю.

3. Психологічні моделі управління трудовою діяльністю.

4. Вплив функціональних станів на ефективність діяльності операторів.

1.Види взаємовідносин між операторами в малій групі.

7. Психологічні моделі групової діяльності.

Особливий інтерес для інже­нерної психології становлять ті технічні компоненти СЛМ, з якими має справу людина. Це перш за все різні технічні засоби відображення інфор­мації (ЗВІ), що взаємодіють із сенсорним входом людини, і технічні засоби введення інформації, завдяки яким людина впливає на функціонування СЛМ.

За допомогою технічних засобів відображення інформації створюється інформаційна модель процесу управління, яка слугує основою формування образно-концептуальної моделі управління СЛМ і, своєю чергою, є основою розробки та прийняття певних рішень і подальшою складання плану операцій з управління об'єктом.

Конкретні тини ЗВІ, їхня кількість і розташування ви­значаються характером функцій оператора у СЛМ, особ­ливостями його діяльності, а також психофізіологічними особливостями самої людини-оператора. Різноманітність ЗВІ зумовила появу і різних форм їхньої класифікації (схе­ма 10).

1) За функцією інформації, що видається, ЗВІ діляться на командні (цільові) і ситуаційні (контрольні). Командні індикатори відображають мету управління, якої потрібно

досягти, і налають відомості про необхідні дії. Такими інди­каторами с командні табло («Стій», «Іди») або командні прилади пілота при здійсненні посадки, або судновий теле­граф, то задає, напрямок руху судна чи кількість оберті» двигуна, тощо.

Ситуаційні індикатори дають інформацію не тільки про відхилення технологічного процесу від заданої програми, а й про окремі показники цього процесу, Однак ці сигнали не мо­жуть бути основою для вибору певного засобу керуючих дій.

Прикладом таких індикаторів є, різні датчики, розташо­вані на панелі приладів водія, на щиті управління оператора енергосистем тощо.

2) За способом використання інформації індикатори по­діляються на три групи; прилади контрольного, якісного, кількісною надання інформації.

За допомогою приладів контрольного надання інформації оператор вирішує задачу типу «так чи ні»; працює певний прилад чи ні, в нормі параметри його роботи чи ні, Для цьо­го застосовують сигнальні лампочки, табло, звукові сигнали, інколи стрілкові прилади, на яких позначені межі допу­стимих відхилень параметрів,

На індикаторах якісного відображення подається інфор­мація про спрямованість змін необхідною параметра (на­приклад, збільшується він чи зменшується), характер відхи­лення (вліво—вправо) тощо.

Індикатори кількісного відображення інформації переда­ють її и числових значеннях параметра, що контролюється. До цієї групи відносять більшість використовуваних при­ладів та індикаторів.

3) За модальністю сигналу індикатори поділяються на зорові, акустичні, тактильні тощо.

Психофізіологічні характеристики і особливості прий­мання інформації людиною-оператором ми розглядали у третьому розділі.

4) За формою сигналу, тобто за відношенням властивостей сигналу до властивостей об'єкта, розрізняють абстрактні і зображувальні ЗВІ.

У першому випадку сигнали передаються у вигляді абст­рактних символів (цифри, літери, геометричні фігури тощо), які у закодованому вигляді відображають стан об'єкта управ­ління. В другому випадку інформація передається у формі зображення, що характеризується схематизацією, деталіза­цією, а також кількістю відображених властивостей об'єкта.

Особливістю картинних зображень є здатність у наочній формі передавати цілий комплекс динамічних взаємопо­в'язаних властивостей об'єкта, сприйняття яких не потре­бує декодування,

5) За рівнем деталізації інформації ЗВІ можуть бути ін­тегральними і детальними.

На інтегральних індикаторах інформація подасться в уза­гальненому вигляді, що скорочує час її пошуку і синтезу­вання. Прикладом такої форми подавання інформації мож­на вважати графік функціонування технологічного процесу, діаграми, номограми. Спостерігаючи за певним процесом, оператор може відшукати необхідну йому деталізовану ін­формацію для прийняття ефективного рішення і вибору ке­руючого ш їли ну.

Засоби відображення інформації є технічкою основою побудови інформаційної моделі процесу управління, з якою працює оператор.

Для створення умов ефективної діяльності оператора ін­формаційна модель має відповідати трьом основним вимо­гам:

- за змістом, адекватно відображаючи об'єкт управління і довколишнє середовище;

- за кількістю інформації, забезпечуючи оптимальний ін­формаційний баланс;

- за формою і композицією, слугуючи завданням управлін­ня і враховуючи психофізіологічні можливості оператора,

За допомогою різних технічних елементів індикації ство­рюють і засоби відображення інформації, які можуть бути виконані у вигляді табло, мнемосхем, панелей приладів, щитів.

На табло дані відображені у формі таблиць, інформа­ційне поле яких будується згідно з призначенням і обсягом необхідної інформації (табло-розклад прибуття і відправлен­ня поїздів на вокзалі або табло-ешелонатор у системі управ­ління повітряним рухом тощо).

Мнемосхема — це умовне графічне зображення виробни­чого процесу у вигляді комплексу символів, які відобража­ють окремі елементи системи з їх взаємозв'язками. Най­більше поширені мнемосхеми в енергетичній, хімічній, ме­талургійній промисловості, у системах управління різними транспортними потоками тощо.

Панель приладів складається з окремих приладів та інди­каторів, кожен з яких несе інформацію про певний пара­метр об'єкта.

Прикладів створення панелей приладів і щитів дуже ба­гато: це і панель приладів у кабіні літака і в салоні автомо­біля, не різні електричні щити приладів тощо. В багатьох випадках систему відображення інформації роблять комбі­нованою, тобто мнемосхема може бути складовою табло або панелі приладів, а на останній частина даних відображаєть­ся у вигляді табло і т.п. |57],

Не менш важливе питання -- це організація інформа­ційною потоку, яка мас виключати можливість переванта­ження або недовантаження оператора.

В проектуванні ЗВІ наявні інженерно-психологічні спо­соби [44; 50; 57; 87; 100; 13У] поєднуються з кількісними методами оцінки потоку інформації, що базуються на мате­матичних методах теорії масового обслуговування і теорії інформації. На завершальних етапах проектування ця оцінка уточнюється експериментальним шляхом, а на етапі випро­бувань - у процесі функціонування СЛМ.

Відносно останньої вимоги до інформаційної моделі, то перед усе необхідно враховувати у проектуванні ЗВІпсихо­фізіологічні характеристики аналізаторів, розглянуті в роз­ділі 3, Крім цього, в побудові інформаційних моделей слід дотримуватися певної послідовності організації уваги, при розташуванні елементів моделі створювати умови для мак­симального розвантаження оперативної пам'яті за рахунок певного розташування ЗВІ і органів управління, а також за­стосування різних наочних матеріалів.

Найбільші трудноті у проектуванні інформаційних мо­делей пов'язані з забезпеченням оптимального співвідно­шення ознак сигналу і об'єкта.

Як відомо, всі сигнали, що з ними мак справу оператор, поділяються на два класи: сигнали-зображення, в котрих властивості сигналу відтворюють властивості об'єкта з різ­ною мірою наочності (від телевізійного зображення до схе­ми, малюнка, креслення), і сигнали-символи, які познача­ють властивості об'єкта за допомогою абстрактних символів, умовних знаків.

При використанні сигналів-зображень процеси сприй­манні! і декодування інформації немовби поєднуються, що суттєво скорочує час приймання інформації.

За експериментальними даними [146], час сприйняття різних форм зображень об'єкта залежить не тільки від ре­жиму (нав'язаний, вільний) роботи суб'єкта діяльності, а й від міри наочності (символічності, кодованості), застосова­ної у створенні цих зображень (табл. ІЗ).

В абстрактних ЗВІ інформація подається у вигляді сигналів-символів, для чого використовують три основні фор­ми зорової індикації стріл коку, знакову, графічну.

Стрілкова індикація - це спосіб відображення інформації для забезпечення оператора відомостями про хід і спрямо­ваність змін, а також кількісними характеристиками пара метрів, що контролюються, у зоні допустимих значень.

Основними перевагами стрілкових індикаторів є просто­та їхньої конструкції, зручність і легкість в експлуатації, а також мала собівартість, Незважаючи на певні недоліки — обмежену наочність, відображення тільки одного параметра

відносно велику площину шкали — стрілкові індикато­ри широко використовуються, оскільки оператори дуже лег­ко пристосовуються до них.

Як свідчать результат експериментів, ефективність сприйняття

Р ис. 21.

Приклади стрілкової індикації. Загальний вигляд пілотажних приладів

інформації з таких індекаторів залежить від ха­рактеристик окремих їх елементів: шкали, стрілки, оциф­ровки, розмітки (рис. 21).

Точність і швидкість сприймання інформації залежать віл форми і розміру шкали, особливостей графічної інди­кації, дистанції спостереження, а також режиму роботи оператора. При коротких експозиціях (т < 5с) сприймання ін­формації з приладу:і рухомою шкалою і нерухомою стріл­кою буде точнішим, ніж навпаки, а зі збільшенням часу екс­позиції все змін кил ііся у зворотному порядку,

На якість сприймання інформації впливають форма і розміри шкали. Оптимальний кутовий розмір шкали стано­вить 2,5^й..,5". За збільшення або зменшення діаметра шкали суттєво знижується точність сприймання інформації і збіль­шується час [60].

На підставі результатів експериментальних досліджень [105] була складена номограма, яка сприяє визначенню не­обхідних для проектування характеристик шкал, виходячи з заданої точності і дистанції сприймання інформації (рис. 22).

Якість сприймання інформації, як уже зазначалося, узалежнена також від форми шкали (рис. 23), вибір якої, своєю чергою, залежить від поставленого завдання.

Для кількісною зчитування інформації краще застосову­вати шкалу «відкрите вікно», а для характеристики пара­метрів глибини чи висоти або температури краща - верти­кальна (б). Для виділення характерних або особливих діля­нок шкали і прогнозування діяльності оператора найбільше підходять кругова (в) або напівкругова (г) шкали.

Важливе значення для сприймання інформації зі шкал приладів мають форма і розташування стрілок, особли­вості розмітки і оцифровки шкали. Найбільші переваги над іншими мас клиноподібна стрілка, кінчик якої має бути не ширший, ніж найменша позначка шкали, і має «працювати» па відстані 0,4... 1,5 мм від графічних позна­чок поділу шкали. Ефективність застосування самих гра­фічних позначок, які певним чином поділяють шкалу, інтервал оцифровки, розміри самих штрихів мінімальних і оцифрованих діапазонів значення тощо вивчалися спе­ціально, і на підставі отриманих даних були розроблені відповідні закономірності, що формалізовані у вигляді гра­фіків, таблиць, номограм [60|. Крім того, розроблені ви­моги і рекомендації щодо розташування них приладів па інформаційній панелі та їх поєднання за кольором і фор­мою з іншими ЗВЇ 1138; 139].

Знакова індикація, В абстрактних;Ш використовують різні види знаків: літери, цифри, умовні символи, абстрактні Фігури.

Побудова умовних символів може здійснюватись індук­тивним і дедуктивним способами. У першому випадку ре­альне зображення спрощується і залишаються тільки важ­ливі ознаки об'єкта, Таким чином воно може «згорнутися» н умовний символ. При застосуванні другого способу в ос­нові зображенні! — абстрактна геометрична фігура, до якої вводяться додаткові елементи (цифри, літери, штрихи, ко­льори тощо). Головне значення у сприйманні знака мають його контур і кількість додаткових елементів, а також ре­жим роботи оператора. В умовах вільного режиму сприйняття інформації (необмежена експозиція) оперативний поріг розрізнення контуру знака перебуває в межах 9'...15', букв 6'...9', а вже за обмеження часу експозиції розмір контуру знака мас бути в межах 6(/, його деталі -- ЗО'...40'; а букви — 40'.,.50'.

На загал необхідно враховувати співвідношення розміру деталей знака та їх кількості з розмірами основного контуру знака. Складність самою знака залежить від кількості до­даткових елементів. Знак, який складається тільки з конту­ру простої геометричної фігури, вважається простим, з од­ним додатковим елементом (літера, цифра, колір чи деталь) є середнім за складністю, а з кількома додатковими елемен­тами — складним. Ступінь складності знаків впливає на ха­рактер їх розрізнення і впізнання (табл. 14).

Таблиця 14

Характеристики розрізнення і впізнання неоднакових за складністю знаків

Показник	Розрізнення знаків	Упізнання знаків
Простий	Середній	Складний	Простий	Середній	Складний
Пороговий час експозиції, с	0,05	0,15	0,35	0,03	0,03	0,05
Латентний період реакції, с	1,60	1,83	2,02	3,06	2,55	2,76
Відсоток правильних відповідей

Для відображення знакової інформації застосовуються різні типи індикаторів, порівняльна інженерно-психологіч­на характеристика яких наведена у таблиці 15. Універсаль­ними" засобами відображання інформації є електронно-про­меневі і рубки, алфавітно-цифрові і графічні дисплеї, які широко застосовують у сучасних складних СЛМ. Таблиця 15

Порівняльна інженерно-психологічна характеристика різних типів індикаторів

Види індикатора	Розмір знака, мм	Висвітлюва­ний колір	Яскрав. світіння, кд/м^3	Кут спо­стере­ження, град.	Символи
Електроме­ханічний	До 100	—	—		Цифри, символи
Електро­люмінес­центний	20 і більше	Зелений, блакитний, жовтий, червоний	20-50 для зеленого; 6—20 для інших кольорів		Цифри, літери, знаки, фігури
Вакуумно-розжарю-вальний	10-20	Жовтий	До 20000		Цифри, літери, знаки
Вакуумно-люмінес­центний	10-25	Зелений	250-500		Цифри, літери, знаки
Тиратрон тліючого розряду	7-13	Червоний, жовтий, зелений	40—70		Цифри
Газороз­рядний	До 20	Червоний	50-200		Цифри, літери, знаки
Світловий-1 проміню-вальний Діод	10-15	Червоний, зелений, жовтий			Цифри, літери, знаки
Рідкокрис­талічний		Темний	Не випро­мінює		Цифри, літери
Види індикатора	Розмір знака, мм	Освітлюваний колір	Яскрав. світіння, кд/м-	Кут спо­стере­ження, град.	Символи
На лампах розжарю­вання — проекцій­ний	25-35	Жовтий	30-50		Цифри
Світло-провідний	ЗО	Жовтий	30-50		Цифри

Графічна індикація застосовується переважно у випад­ках, коли треба спрогнозувати хід розвитку подій, що по­требує інтерполяції і експрополяції даних, їх співставлення, визначення провідного фактора впливу па процес управління. Найрозповсюдженішими формами графічної ін­дикації є графіки, діаграми, номограми та інші графічні зображення функціональних залежностей річних складових пронесу управління, Детальніше особливості сприймання графічної інформації відображені у спеціальній літературі

[5; 17; 69; 146],

Кодування інформації. При проектуванні абстрактних ЗВІ виникає проблема оптимального кодування інформації. Термін «колупання» запозичений:і теорії інформації і озна­чає перетворення відомостей у сигнал, зручний для переда­вання по каналах зв'язку. Щодо діяльності оператора коду­вання визначає спосіб представлення інформації за допомо­гою умовних символів, Проблема оптимального кодуван­ня - це вирішення питань вибору категорій коду, довжини алфавіту сигналів, компонування кодового знака, можли­вості компонування сигналів у групи.

Категорія коду визначається.засобами кодування інфор­мації серед яких виділяють геометричні фігури, літери, цифри, колір, яскравість, розмір, орієнтацію, частоту мерех­тіння тощо.

Вибір категорій коду залежить від характеру вирішува­ного оператором завдання.

Певна категорій коду може бути ефективною для вирі­шення одних завдань і неефективною для інших. Експери­ментальні дані свідчать, що для інформаційного пошуку найбільш ефективною с категорія кольору, для визначення кількісних характеристик категорія числа, а для впізнан­ня — умовний знак.

Визначення категорій коду залежить і від форми об'єкта. В багатьох випадках швидкість і точність розрізнення і впіз­нання об'єкта збільшувалися з підвищенням ступеня схо­жості зображений об'єкта з самим об'єктом. Не тільки на­очність, а й конкретність (зв'язок форми сигналу зі значен­ням об'єкта) забезпечують продуктивне запам'ятовування і зберігання символів у пам'яті, Ллє проблема наочності і аб­страктності мас вирішуватися залежно від конкретних умов діяльності оператора, специфіки завдань і можливостей кожної категорії коду. При цьому треба враховувати звич­ки, стереотипи поведінки і асоціації певної групи людей, їхній життєвий і професійний досвід. Так, наприклад, яск­равість і розмір символу асоціюються з розміром об'єкта і його значущістю.

Просторову орієнтацію символу краще використовува­ти для відображення напряму руху. Для привертання ува­ги людини краще використовувати частоту мерехтіння сиг­налу, а для позначення виду і класу об'єкта — кодування формою. Певні асоціації склалися у людини і у відно­шенні до певного кольору: червоний асоціюється з небез­пекою, а зелений зі спокоєм, жовтий — з насторогою, блакитний — з вільним простором, Зрозуміло, що всі сиг­нали мають відповідати психофізіологічним можливостям людини-оператора (розділ 3).

Довжина алфавіту сигналів визначається кількістю мож­ливих рівнів (станів) даної категорії коду з урахуванням збе­реження оптимальних умов розрізнення і впізнання сиг­налів, а також можливостями оперативної пам'яті людини (табл., 16).

Довжина алфавіту збільшується завдяки використанню багатомірного кодування (наприклад, кольору, форми, роз­міру, просторової орієнтації). Слід зауважити, що застосу­вання багатомірних кодів дещо знижує точність і швидкість Декодування, але суттєво підвищує швидкість переробки інформації людиною-оператором [45].

Таблиця 16

Довжини алфавіту за різних засобів колупання

Засоби кодування

Довжина алфавіту

Форма символів: • літеро-цифрова • абстрактна • асоціативна	необмежена 16
Розмір символів
Кольоровий алфавіт
Орієнтація і довжина лінії
Кількість крапок
Просторова орієнтація символів
Яскравість, частота мерехтіння

Компонування кодового знака теж впливає на ефектив­ність кодування. При конструюванні знака варто дотриму­ватися псиних вимог і рекомендацій, Передовсім знак пови­нен мати необхідні кутові розміри, оптимальну яскравість, контраст, тобто відповідати психофізіологічним характерис­тикам зорового аналізатора (підрозділ 3.1).

Знак формують основні та додаткові деталі, які не по­винні викривляти його контур. Символи мають нагадувати об'єкт, що кодується, або яку-небудь його властивість. Як основні і допоміжні деталі символів слід використовувати наочно-образні та вербальні асоціації. Кращими за точністю і швидкістю ь символи, котрі зберігають наочній ь з псиною мірою стилізації, схематизації. Застосування багатомірного кодування (цифр, кольору, яскравості) суттєво розширює можливості кодів (рис. 24).

В конструюванні знаків перевага віддається застосуван­ню внутрішніх деталей, а не зовнішніх. Основними деталя­ми знака к прості геометричні фігури, що мають замкнутий різкий контур (трикутник, хрест тощо). їх надійне сприйняття

Рис. 24

Приклади кодування інформації:

а - спеціально розроблений шрифт; б – кодування додаткових ознак об’єкта; в – прості геометричні фігури;

можливе тоді, коли найбільша сторона контуру ста­нови не менше ніж 17 кутових хвилин, а якщо є прості внутрішні деталі, то 20'.

Віддавати перевагу потрібно внутрішнім деталям, які менше заважають розрізненню контуру знака. Розмір най­меншої додаткової деталі мас бути не меншим ніж 4, або 1/5 від найбільшої, основної деталі знака. Додаткові деталі не варто позначати пунктирними лініями. Не рекомен­дується в одному алфавіті застосовувати символи, які роз­різняються за ознакою «позитив—негатив», або дзеркальні зображення. У сучасних СЛМ оператор все частіше працює зі складними повідомленнями, що несуть інформацію про декілька характеристик об'єкта або про декілька об’єктів.

Одним із найпоширеніших способів передавання склад­них повідомлень є формулярний. Формуляром називається компактна таблиця різних ішаків, кожен з яких — це інфор­мація про окремий параметр об'єкта. Для підвищення ефек­тивності читання формуляра застосовують змішане кодуван­ня. Основні вимоги до проектування формуляра викладені в довідковій літературі 1138; 139 |.

Інженерно-психологічні вимоги до акустичних індикаторів. Хоча значна кількість інформації операторові надходить завдяки зоровим сигналам, подеколи значно доцільніше застосовувати акустичні сигнали, які можуть передаватись у фор­мі звуків або в мовній формі і використовуються у таких

випадках:

- коли інформація проста, стисла і потребує негайної ре­акції;

- якщо застосування візуальної інформації неможливе за умовами роботи;

- при необхідності попередження оператора про надход­ження наступного сигналу;

- коли потрібен мовний зв'язок.

Звукові сигнали використовують для попередження опе­ратора про небезпеку або про перехід системи в інший стан, для нагадування про використання певних дій чи для при­вертання уваги оператора.

Джерелом звукових сигналів можу і ь бути звукові гене­ратори, гудки, сирени, свистки, дзвоники. Вони характери­зуються;

- частотою; для аварійних сигналів — 800—5000 Гц, для попереджувальних — 200—800 Гц;

- рівнем.звукового тиску в місці приймання: для аварійних сигналів — 90— 100 дБ, для попереджувальних — 30—80 дБ;

- тривалістю окремих сигналів та інтервалів, яка має бути не менша ніж 0,2 с; тривалістю інтенсивних сигналів, котра не перевищувала б 10 с;

- модуляцією сигналів, яку необхідно здійснювати на рахунок зміни амплітуди і частоти. Глибина амплітудної мо­дуляції мас дорівнювати 1296, а частотної — 3% по відно­шенню до основної частоти.

Рекомендації до проектування звукових пристроїв для сигналів небезпеки і попереджувальних сигналів наведені в таблиці 17.

Мовні сигнали мають деякі переваги над звуковими у випадках, якщо:

Умови	Рекомендації
Відстань до оператора значна (300 м і більше)	Застосовувати високу інтен­сивність звуку низьких частот (< 1000 Гц), оскільки повітряне середовище поглинає високі звуки
Звук повинен обминати перешкоди, проходити через перегородки	Використовувати низькі частоти (< 500 Гц)
Сильний довколишній шум	Обирати частоту сигналу, що якомога більше відрізняється від частоти шуму, при цьому звуко­вий тиск сигналу має перевищува­ти рівень шуму на 10... 16 дБ.
Привертання уваги оператора	Використовувати перервні сигна­ли або модулювати частоту сигна­лу з метою отримання «биття» сигналу
Реакція на сигнал попе­редження	Застосовувати прилади ручного вимикання сигналу

Таблиця17

Рекомендації до проектування звукових пристроїв

- повідомлення складне;

- недостатня можливість упізнання джерела повідомлень;

- оператор не володіє семантикою кодів, тобто не розуміє значення закодованих сигналів;

- потрібен швидкий обмін інформацією;

- повідомлення стосується майбутніх дій оператора, і по­трібен час для його підготовки;

- існує значна напруженість у діяльності оператора, коли можуть бути порушені процеси декодування сигналу.

Останнім часом, у зв'язку зі значними досягненнями у побудові синтезаторів мови, мовні сигнали набувають ши­рокою використання у СЛМ, Гак, наприклад, у системі управління енергостанцій застосування мовного обміну інформацією розвантажило зоровий канал оператора па

30% 118; 23].

Основні вимоги до мовних сигналів, які формуються синтезатором, зумовлені психофізіологічними характеристи­ками процесу приймання інформації слухової модальності (підрозділ 3.1).

Зростання складності сучасних СЛМ, збільшуючи кіль­кість контрольованих і керованих параметрів технічної сис­теми, призводить до збільшення інформаційних З В І, що, відповідно, негативно впливає на ефективність діяльності оператора.

Для підвищення швидкості і точності сприйняття сиг­налів оператор використовує інтегральні та полісенсорні (полімодальні) ЗВІ.

Інтегральні засоби подання інформації — так звані контактні аналої и (рис. 25) — доцільно застосовувати у випад­ках, коли прийняття рішень, вимагає від оператора:

- одночасно оцінити параметри різного характеру або параметри, які змінюються у часі;

- підсумувати великий обсяг однорідної інформації;

- порівняти суперечливі або взаємопов'язані дані різного ступеня важливості;

- орієнтовно оцінити наявні відомості кількісного характе­ру та ситуацією, що склалася, і т. д.

В побудові полімодальних ЗВІ враховують не тільки особливості функціонування кожного аналізатора, а й їхні взаємовпливи у процесі приймання інформації. В обґрунтуванні вимог щодо інформаційної моделі також передбачають

Рис 25

Конаналоги:

а інтегральна приладова панель із вертикальними шкалами; б,г — екрани системи «Сквайр» для керування підводним човном; в — Зображення параметрів режиму польоту на екрані «Коналога»:

1 картина польоту за заданими курсом і висотою;

2 — картина польоту за заданим курсом, але на висоті,

що перевищує, задачу

можливості діяльності оператора за згорнутим алго­ритмом з використанням детальної інформації за мінімаль­ної кількості переключень уваги на її виклик. Для забезпе­чення послідовності організації уваги оператора елементи інформаційної моделі мають розмішуватися відповідно най­імовірнішій послідовності їх обслуговування. Домінуючий

Рис. 26

Оптимальні та максимальні кути огляду:

а переводячи око; б — повертаючи голову;

в — повертаючи голову та око

маршрут має зосереджуватися у:іоні оптимального поля зору (рис. 26).

Інформаційна модель мас давати змогу операторові про­гнозувати характер розвитку ситуації і спостерігати як за поточними, так і за очікуваними результатами своїх дій. Модель має уможливлювати обробку інформації, а також способи її подання,

Організація потоків інформації передбачав як переван­таження, гак і недовантаження операторів.

Для зменшення перевантаження оператора потрібно:

- давати інформацію з необхідним випередженням до початку виконання;

- скоротити потік інформації до необхідного мінімуму, від­діли і и інформацію, що надходить епізодично, і подати її за запитом;

- виділяти для прийняття рішення максимальний час у ме­жах відведеного для розв'язання завдання.

Для цього інформаційні моделі повинні містити відо­мості про час, який має у своєму розпорядженні оператор для виконання алгоритму,

Щоб збільшити навантаження оператора, доцільно:

- скоротити до мінімуму час від запиту до відтворення інформації;

- забезпечити достатню інтенсивність потоку інформації;

- підвищити рівень «помітності» інформації (мерехтінням сигналів, яскравістю, гучністю);

- забезпечити достатню тривалість індикації до реалізації оператором своїх дій;

- надати операторові можливість зворотного контролю за своїми діями,

Для забезпечення найбільшої швидкості обробки інфор­мації оператор повинен сам регулювати потік інформації, тобто не бути жорстко пов'язаним з технічними характери­стиками засобів подання інформації.

Характеристики сигналів, що подаються операторові, мають забезпечувати необхідний рівень їх диференційова­ного сприймання, Для цього при кодуванні сигналів ура­ховують оперативні пороги сприймання, а кожний сигнал наділяють двома—чотирма ознаками, аби запобігати по­милкам.

Для більш рівномірного завантаження аналізаторів опе ратора основна інформація має оптимально розподілятися між зоровим, слуховим та іншими аналізаторами.

Багатофункціональні, полімодальні, об'ємні засоби відображення інформації суттєво підвищують ефективність діяльності оператора, але все ж таки залишаються індивідуальними ЗВІ, що не вирішує проблему оптимального пред­ставлення інформації.

Останнім часом дуже поширеними є дослідження лі створення нових ЗВІ, які базуються на групових формах відображення інформації, що можуть змінюватися залежно від умов діяльності і психофізіологічних можливостей опе­ратора. Це так звані адаптивні ЗВІ.

Процес адаптації здійснюється не тільки через зміну форм її представлення, а й за рахунок зміни її обсягу, темпу і ритму. Різновидами адаптивних ЗВІ с індикатори з перед­баченням та розвиткові мнемосхеми [18; 23].

Спостерігається певна тенденція в розробці ЗВІ: від ін­дивідуальних до групових, а потім до адаптивних і діалого­вих на базі сучасних Г.ОМ.

Таким чином, постає питання не тільки розробки інфор­маційних моделей об'єкта, а передусім інформаційного за­безпечення процесу прийняття рішень оператором.

Побудова ЗВІ на основі загальних і часткових вимог до елементів індикації потребує вирішення конкретних зав­дань, серед яких;

- психологічний аналіз діяльності оператора, визначення

його функцій і необхідної інформації;

- вибір або проектування певних ЗВІ;

- досягнення відповідності інтенсивності потоку інформації

реальній працездатності оператора;

- розробка інженерно-психологічних вимог до ЗВІ;

- композиційне і кольорове вирішення системи відображен­ня інформації;

- оцінка і порівняльний аналіз отриманих варіантів майбут­ньої системи відображення інформації.

Для вирішення цих завдань розроблено такі підходи, як структурно-психологічний [18], системно-лінгвістичний [151], графоаналітичний [108].

Дата добавления: 2015-05-22