Форма № Н - 3.04. Форма підсумкового контролю успішності навчання - іспит

Форма підсумкового контролю успішності навчання - іспит

5. Засоби діагностики успішності навчання - модуль-контроль, перевірка самостійної роботи, комплексні контрольні роботи,

Поточний контроль – модуль-контроль, перевірка самостійної роботи, комплексні контрольні роботи.

Примітки:

1. Програма нормативної навчальної дисципліни визначає місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь. Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою державного стандарту вищої освіти. Програма вибіркової навчальної дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.

2. Програма навчальної дисципліни розробляється на основі освітньо-професійної програми.

3. Форма призначена для складання робочої програми навчальної дисципліни.

4. Формат бланка А4 (210 297 мм.).

________ Національний університет «Острозька академія» ______

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра (циклова комісія)_ Кафедра культурології та філософії

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

________________________________

“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософія

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки_______ 0301 Психологія _____________________ _____

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність ________ 6.030102 Психологія _ _________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація____________ бакалавр психології________________________

_

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення_____ політико-інформаційного менеджменту _

(назва інституту, факультету, відділення)

Острог – 2012 рік

Робоча програма «Філософія» для студентів за напрямом підготовки 0301 Психологія, спеціальності 6.030102 Психологія. „28” серпня, 2012 року – 15 с.

Розробники:Карповець Максим В’ячеславович, викладач кафедри культурології та філософії

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри культурології та філософії

Протокол від “29” серпня 2012 року № 1

Завідувач кафедри (циклової, предметної комісії): Зайцев М. О., доктор

філософських наук, доцент

_______________________ (__________________)

(підпис)

“29” серпня 2012 року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_____ 6.030102 Психологія _______

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року

Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó Карповець М. В., 2012 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Галузь знань 0301 Психологія (шифр і назва)	нормативна
Напрям підготовки 6.030102 Психологія (шифр і назва)
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): бакалавр психології	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	1-й	1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання _ реферат, есе _	Семестр
Загальна кількість годин - 108	2-й	2-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента - 5,0	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	24 год.	8 год.
Практичні, семінарські
10 год.	4 год.
Лабораторні
0 год.	год.
Самостійна робота
74 год.	96 год.
Індивідуальні завдання:год.
Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 34/74

для заочної форми навчання – 12/96

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу: навчальний курс “Філософія” покликаний для того, аби ознайомити студентів зі специфікою філософського знання, основними філософськими проблемами та способами їх розв’язання

Завдання:

1) представити суть філософії та основні визначення;

2) розглянути основні питання філософії, визначити її предмет та функції;

3) продемонструвати спільне та відмінне між філософією та наукою, філософією та релігією;

4) окреслити поняття світогляду та основні типи світогляду;

5) познайомити студентів із основними історико-філософськими типами;

6) розглянути способи філософського вирішення онтологічних, гносеологічних, антропологічних проблем;

7) представити основні способи філософського розуміння світу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні визначення філософії, предмет філософського осмислення, основні питання, на які спрямовується філософська рефлексія. Крім того, в результаті вивчення даного курсу студенти повинні знати основні історико-філософські типи та їх специфічні риси, а також основні проблеми та способи їх осмислення зі сфери метафізики, онтології, гносеології, епістемології, філсофоської антропології, філософії культури та соціальної філософії.

вміти: окреслювати різницю між філософією та наукою, філософією та релігією, також піддавати рефлексії основні філософські проблеми та критично осмислювати способи їх розв’язання, що пропонуються різними філософськими традиціями.

3. Програма навчальної дисципліни

Модуль І. Філософія в аспекті її визначення та основних проблем. Філософська антропологія. Онтологія

Тема 1. Що таке філософія?

Етимологічне значення слова “філософія” (любов до мудрості). Мудрість як специфічний вид знання. Мудрість і повсякденне знання. Основні концепції філософії – Арістотель, Іоан Дамаскін, В. Віндельбанд, К. Ясперс, Б. Рассел.

Співвідношення “людина-світ” як визначальний предмет філософського осмислення. Премдет філософії в різні періоди історії. Основні питання філософії: метафізичні та гносеологічні. Основні функції філософії.

Співвідношення філософії і науки. Співвідношення філософії і релігії.

Тема 2. Історичні типи філософії.

Загальна хараткристика античної філософії. Основні етапи розвитку античної філософії: досократівський, класичний, еліністичний, римський. Досократівська філософія. Натурфілософія (Мілетська школа). Філософія Геракліта Ефеського. Атомізм Демокріта.

Класичний період давньогрецької філософії (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Філософія людини Сократа. Вчення про ідеї Платона. Ідеалізм Платона. Діалектика як філософський метод в філософії Платона. Вчення про матерію і форму Арістотеля. Матеріалізм Арістотеля.

Особливості формування християнської філософії. Догмат творіння і догмат откровення. Апологетика (Тертуліан). Патристика (Східні та західні “отці Церкви”). Філософія Аврелія Августина. Схоластика.

Специфіка філософії Новго часу. Роль науки в житті новочасного суспільства. Роль філософії у розвитку методологічних підвалин природознавства. Емпіризм і раціоналізм – основні напрямки новочасної філософії.

Основні риси сучасної філософії. Проекти „модерну” (Ж. Ліотар, Ю. Габермас). Основні напрямки сучасної філософії.

Тема 3. Проблема людини в філософії

Проблема осмислення людини в філософії. Людина як універсальний і найвищий предмет філософії. Людина – унікальна істота Всесвіту. Основні підходи до філософського осмислення людини.

Релігійне і міфологічне розуміння людини. Наукова концепція походження людини.

Проблема людської природи. Основні атрибутивні ознаки людини.

Філософська проблема співвідношення душі і тіла людини. Феномен тілесності і духовності. Співвідношення біологічного, соціального і духовного в людині. Сенс життя людини і людства.

Тема 4. Проблема буття. Онтологія

Онтологія – вчення про буття. Поняття “буття”. Специфічна особливість змісту категорії буття. Основні теми пов’язані з проблемою буття в філософії.

Концепція буття в історії філософії. Буття як незмінне, нерухоме (Парменід) і буття як мінливе (Геракліт). Арістотель про різні форми буття. Світ буття Плотіна. Монізм, дуалізм, плюралізм в новочасній філософії. Проблема буття в сучасних концепціях (М. Гайдеґґер).

Основні форми буття. Матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття. Ноуменальне та феноменальне буття.

Специфіка людського буття.

Модуль 2. Гносеологія, філософія культури, соціальна філософія

Тема 5. Проблема пізнання. Гносеологія

Гносеологія як вчення про пізнання. Теорія пізнання як сфера філософського знання, її предмет. Різниця між гносеологією та епістемологією.

Основні визначення пізнання. Пізнання як співвідношення об’єкта і суб’єкта пізнання. Основні принципи сучасної гносеології. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Основні форми творчості. Свобода творчості.

Основні види пізнання. Чуттєве пізнання, його форми та особливості. Раціональне пізнання та його форми. Єдність чуттєвого і раціонального рівнів пізнання. Інтуїтивне пізнання.

Характерні риси наукового пізнання. Поняття наукового методу. Характеристика основних наукових методів.

Поняття істини в філософії. Історичний огляд проблеми істини. Основні концецпії істини.

Діалектика як філософський метод та теорія навколишньої дійсності. Закони діалектики. Основні категорії діалектики.

Тема 6. Філософія культури

Основні риси духовного життя суспільства. Поняття культури та її сутнісні начала. Історичність культури. Основні ознаки і властивості культури. Основні аспекти поняття культури.

Символічна природа культури. Культура і цивілізація. Плюралізм сучасних культур і цивілізацій. Людиномірна сутність культури. Діалоговий характер культури. Загальнозначущість і елітарність культури.

Культура як ціннісне ставлення людини до світу. Естетичні цінності людини. Краса як універсальна цінність. Етичне начало в культурі. Свобода і відповідальність як цінності сучасної культурі.

Діалектика національного і загальнолюдського в культурі. Історія української культури. Проблема сучасного національного відродження і культура сучасної України.

Головні тенденції розвитку культури на початку ХХІ ст.. Постмодернізм. Масова культура. Глобалізація. Проблема кризи сучасної культури.

Тема 7. Соціальна філософія

Філософія суспільства як філософська дисципліна. Різниця між філософським та соціологічним баченням світу. Поняття “суспільства” у філософській традиції. Основні підходи до розуміння суспільства. Теорії суспільної дії (М. Вебер, Т. Парсонс) та предметної (К. Маркс).

Суспільство як система. Природні умови суспільного буття. Географічне середовище і його роль в житті суспільства. Географічний детермінізм і сучасна геополітика.

Проблема періодизації розвитку людства.

Тема 8. Філософське розуміння світу

Світ як цілісність. Об’ктивне бачення світу. Світ як об’єктивна дійсність. Матеріалістична і ідеалістична інтерпретації світу. Пробелма руху і часу. Оснвоні концепції руху і часу в історії філософії. Просторово-часова структура світу.

Генезис уявлень про світ. Проблема першоначал світу. Арістотелівсько-Птолемеївська модель. Геоцентричне бачення світу. Геліоцентричне бачення світу. Наукова картина світу. Сучасне розуміння світу.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Модуль 1. Філософія в аспекті її визначення та основних проблем. Філософська антропологія. Онтологія

Тема 1. Що таке філософія?

-

Тема 2. Історичні типи філософії

-

-

Тема 3. Проблема людини в філософії

-

Тема 4. Проблема буття. Онтологія

-

-

Разом за змістовим модулем 1

Модуль 2. Філософія в аспекті її визначення та основних проблем. Філософська антропологія. Онтологія

Тема 5. Проблема пізнання. Гносеологія

Тема 6. Філософія культури

-

-

-

Тема 7. Соціальна філософія

-

-

-

Тема 8. Філософське розуміння світу

-

Разом за змістовим модулем 1

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Заняття 1. Філософія: її предмет, основні питання, функції (2 год.) 1. Визначення філософії 2. Предмет, основні питання, функції філософії 3. Співвідношення між філософією і наукою 4. Співвідношення між філософією і релігією   Література: Мамардашвили М. О философии // Вопросы философии. – 1991. – № 5. Нестеренко В. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. Ортега-и-Гасет Х. Что есть философия? – М., 1991. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. Філософія і світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003 Філософія: Навч. посібник / За ред. Ю. Осічнюка. – К., 2003. Шинкарук В. Філософія і нові історичні реалії // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 1.
	Заняття 2. Філософське осмислення людини 1. Основні підходи до філософського осмислення людини 2. Людина як єдність природного і соціального начала 3. Сенс життя Література: 1. Бердяєв Н. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989. 2. Быстрицкий Е. Бытие человека в культуре. – К., 1992. 3. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990. 4. Коган Л. Жизнь как бесмертие // Вопросы философии. – 1994. – № 12. 5. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987. 6. Філософія і світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. 7. Нестеренко В. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. 8. Франк С. Смысл жизни // Вопросы философии. – 1990. – № 6.
	Заняття 3. Проблема буття. Філософське осмислення світу 1. Поняття буття. Основні форми буття 2. Світ як єдність об’єктивної дійсності 3. Розвиток уявлень про світ 4. Філософське осмислення руху, простору і часу.   Література: 1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна світова філософія. – К., 1996. 2. Быстрицкий Е. Бытие человека в культуре. – К., 1992. 3. Нестеренко В. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. 4. Філософія і світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. 5. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1993.
	Заняття 4. Проблема пізнання 1. Гносеологія як філософська дисципліна 2. Наукове пізнання та його основні методи 3. Розуміння істини в філософії 4. Діалектика та її основні закони   Література: 1. Бургін М. Феномен знання // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 3-4. 2. Нестеренко В. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. 3. Філософія і світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. 4. Філософія: Навч. посібник / За ред. Ю. Осічнюка. – К., 2003
	Заняття 5. Філософія культури. Соціальна філософія 1. Поняття культури. 2. Культура і цивілізація. 3. Буття людини в системі культури. 4. Філософське розуміння суспільства. 5. Соціальна онтологія. 6. Філософське осмислення політичних проблем.   Література: 1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна світова філософія. – К., 1996. 2. Быстрицкий Е. Бытие человека в культуре. – К., 1992. 3. Нестеренко В. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995. 4. Філософія і світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. 5. Філософія: Навч. посібник / За ред. Ю. Осічнюка. – К., 2003

6. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Опрацювання першоджерел.
	Написання есе
	Написання реферату
	Разом

7. Питання для іспиту

1. Визначення філософії.

2. Предмет, основні питання та функції філософії.

3. Філософія і наука. Філософія і релігія.

4. Антична філософія

5. Особливості філософії середніх віків

6. Гуманізм, неоплатонізм та натурфілософії в епоху Ренесансу.

7. Французький раціоналізм та британський емпіризм в епоху Нового часу.

8. Німецька класична філософія.

9. Особливості розвитку сучасно філософії.

10. Людина як унікальний предмет філософії.

11. Розуміння людини в міфології, релігії та науці.

12. Співвідношення біологічного і соціального начала в людині.

13. Сенс життя людини.

14. Онтологія як вчення про буття.

15. Поняття буття.

16. Концепція буття в історії філософії

17. Теорія пізнання як філософська дисципліна.

18. Специфіка наукового пізнання. Основні методи наукового пізнання.

19. Проблема істини в філософії.

20. Діалектика: основні принципи, закони та категорії.

21. Філософське осмислення культури.

22. Феномен культури

23. Культура і цивілізація.

24. Головні тенденції культури кінця ХХ – початку ХХІ ст..

25. Природа суспільства в філософській традиції

26. Сфери суспільного буття

27. Проблеми періодизації суспільного розвитку.

28. Світ як єдність об’єктивної дійсності.

29. Генезис уявлень про світ.

30. Рух, простір і час.

8. Теми рефератів:

1. Культура як предмет філософського осмислення.

2. Основні проблеми епістемології.

3. Метафізика як філософська дисципліна.

4. Проблема цінностей в філософії.

5. Філософський погляд на людину.

6. Основні сфери суспільного буття.

7. Онтологія соціального

8. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

9. Вчення Платона про ідею.

10. Атомістика Демокріта

11. Філософія представників Мілетської школи.

12. Матеріалізм Арістотеля.

13. Особливості середньовічної філософії.

14. Філософія епохи Відродження.

15. Принцип сумніву в філософії Декарта.

16. Основні ідеї філософського вчення Ф. Бекона.

17. Вчення Г. Лейбніца про монади.

18. Філософія Просвітництва.

19. Основні ідеї філософії І. Канта

20. Діалектика Гегеля.

21. Основні напрямки сучасної філософії.

22. Філософія Київської Русі.

23. Діячі Острозького культурно-освітнього центру 16 ст.

24. Філософія Г. Сковороди.

25. Філософія серця П. Юркевича

26. Філософські ідеї в колі членів Кирило-Мифодіївського товариства.

27. Філософські погляди М. Костомарова.

28. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова.

29. Історіософія Д. Донцова.

30. Погляди на історію української філософії Д. Чижевського.

9. Теми для написання есе:

Напишіть есе (обсяг 3-5 стор) на одну з запропонованих тем:

1. “Нема людини, яка була б вільною від філософії, хоча б примітивної, дитячої, безпосередньої, несвідомої”. (М. Бердяєв).

2. “Філософія – з точки зору здорового глузду – є перевернутим світом”. (Гегель)

3. “Філософія – це світоглядне універсальне знання, спрямоване на тотальність і сутність буття”. (О. Кульчицький)

4. Наука – це те, що ми знаємо, філософія – те, чого ми не знаємо. (Б. Рассел).

Дата добавления: 2015-05-22