Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення

Основні функції філософії

· Світоглядна (розгляд різних поглядів на світ) – пов’язанапередусім із системним абстрактно-теоретичним, понятійним поясненням світу.

· Гносеологічна або пізнавальна (виявлення пізнавальних можливостей людини) – полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення.

· Методологічна (аналіз способів пізнання і перетворення світу людиною) – полягає у формуванні загальних принципів і норм одержання знань, її координації та інтеграції.

· Аксіологічна (виявлення загальнолюдських цінностей, процес оцінювання) – вимога дослідження об’єкта з точки зору найрізноманітніших цінностей.

· Соціальна (створення загальної моделі суспільного життя) – завдяки ній соціальне буття не лише одержує необхідну інтерпретацію, а й може зазнати змін.

· Гуманістична (відстоювання інтересів людини) – шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів виконує роль інтелектуальної терапії.

· Критична (переосмислення загальновизнаних істин, визначення їх місця) – з принципом «піддавай усе сумніву», виконує анти догматичну роль у розвитку знань.

· Онтологічна (опис та пояснення наявного буття світу)

· Культурно-виховна (наслідуючи мудрих, стаєш культурнішим і вихованішим)

· Соціально-просвітницька (визначання філософами цілей суспільства)

· Евристична (розкривання прихованого в людині потенціалу)

· Прогностична (вибудування загальних сценаріїв розвитку майбутнього) – розкриває загальні тенденції розвитку людини і світу.

Категорії – загальні структури або властивості сущого – речей, процесів, живого, ідеальних предметів (всього, що створює світ); загальні форми мислення. Де? (простір), коли? (час), чому? (причина), який? (якість), скільки? (кількість) – ці питання адресують кожному новому предмету, це «схеми», «моделі» мислення, якими людина керується при пізнанні будь-якого предмета. На ранніх порах категоріальні схеми, згідно з якими упорядковувався світ, залежали від соціального життя людини. Так, календар землеробів відображав порядок послідовності с/г робіт. Річний астрономічний цикл – послідовність свят і певних робіт. У буденному житті людина оперує категоріями, не усвідомлюючи того, що за ними прихована праця багатьох поколінь, маскується поступ культури. Філософія намагається з’ясувати, як сформувався звичний для нас порядок, в основі якого лежать категорії. Цій меті підпорядковане філософське вчення про категорії. З часів давньогрецької філософії категорії тлумачаться як форми (структури упорядкування) самого буття і водночас як найзагальніші ідеї, структури мислення. Середньовічні реалісти стверджували, що категорії як загальне існують і в речах, і в думках. Раціоналізм Нового часу вважав категоріями форми мислення (вроджені ідеї, схильності розуму), яким за установленим Богом порядком відповідають форми буття. І. Кант розумів під категоріями апріорні форми споглядання та розсудку. Його заслугою є те, що він розкрив синтаксичну роль категорій в мисленні та класифікував їх. Основні категорії – це субстанція, простір і час, причинність.

Дата добавления: 2015-05-22