Т. 4.: Філософія свідомості. Поняття свідомості та її генезис

Поняття свідомості та її генезис. Знання як спосіб існування людської свідомості. Предметний характер знання. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної і суб’єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини у реальності буття, що розвивається. Усвідомлення проблеми походження, розвитку і сутності свідомості. Від поняття "душа" до філософської категорії "свідомість". Свідомість і самосвідомість. Філософська рефлексія, свідома, підсвідома, несвідома. Свідомість та інтуїція. Активність свідомості. Загадкові та непояснені науково явища людської свідомості і психіки. Мовлення і мова. Природна і штучна мова. Поняття метамови. Суспільна свідомість та її форми: політична, правова, морально-етична, естетична, релігійна, атеїстична, екологічна. Взаємозв'язок особистого, соціально-групового, класового, національного і загальнолюдського у свідомості.

Основні поняття: свідомість, темпоральність свідомості, інтенціональність свідомості, самосвідомість” несвідоме, колективне несвідоме.

План лекції:

1. Філософський сенс поняття «свідомість».

2. Виникнення свідомості.

3. Властивості свідомості та її структура.

4. Самосвідомість людини.

Семінар: Філософський зміст проблеми буття:

1. Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.

2. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

3. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності. Психічне та ідеальне.

4. Структура свідомості: її компонентний та рівневий вияви.

Питання для самостійної роботи:

1. Які Ви знаєте основні властивості свідомості?
2. Дайте оцінку рівневої структури свідомості.
3. Проаналізуйте компонентну структуру свідомості.
4. Що таке самосвідомість і які її функції?
5. Проаналізуйте основні філософські концепції свідомості.

Питання для індивідуальної роботи:

1. Яка структура і механізми функціонування свідомості?

2. Назвіть біологічні передумови виникнення свідомості.

3. Назвіть соціальні передумови виникнення свідомості.

4. Чи є свідомість у тварин? Чому?

5. Чому виникнення свідомості неможливе поза суспільством?

6. Що означає положення про те, що свідомість не лише відображає світ, але й створює його?

7. Назвіть структурні компоненти самосвідомості.

8. Як співвідносяться індивідуальна та колективна (суспільна) свідомість?

9. Взаємозв’язок індивідуальної та суспільної свідомості. Суспільна свідомість і її структура.

10. Суттєві властивості свідомості.

Теми рефератів:

1. Поняття відображення. Еволюція його форм.
2. Свідомість-соціум-психіка
3. Проблема свідомості в історії філософії
4. Взаємозв’язок свідомості і мови.
5. Самосвідомість та самопізнання людини.

6. Взаємозв’язок індивідуальної та суспільної свідомості.

7. Форми суспільної свідомості.

Література:

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Відображення”, “Ідеальне”, “Інтеллігібельне”, “Матеріалізм”, “Матерія”, “Простір і час”, “Психіка”, “Психоаналіз”, “Розвиток”, “Рух”, “Самосвідомість особистості”, “Свідомість”.

Аверинцев С.С. Два рождения европейского рационализма. // Вопросы философии, 1989, № 3.

Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. М., 1988.

Альтшуллер Г.С. Алгоритм изобретения. М., 1973.

Библер В.С. Мышление как творчество. М., 1975.

Вертгеймер М. Продуктивное мышление. М., 1987.

Гуссерль Е. Формальна і трансцендентальна логіка. Досвід критики логічного розуму // Зарубіжна філософія ХХ ст. Читанка з історії філософії у 6 книгах. Кн. 6. К., 1993.

Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени // Собр.соч. – Т.1. – М., 1994.

Заблуждающийся разум? – М., 1990.

Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Изучение высших психических функций и категория бессознательного. // Вопросы философии, 1991, № 10.

Ильенков Э.В. Идеальное и идеал. // У кн. “Философия и культура”. – М., 1991.

Кастанеда К. Путешествие в Икстлан. М., 1992.

Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Интуиция как самодостраивание. // Вопросы философии, 1994, № 2.

Кон И.С. В поисках себя. – М., 1984.

Кошарний С.О. Феноменологічна концепція філософії Е.Гусерля: критичний аналіз. — К., 2005.

Леви-Строс К. Первобытное мышление. – М., 1994.

Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. – М., 1994.

Лем С. Принцип разрушения как творческий принцип. // Природа, 1987, №9.

Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция. М., 1995.

Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. – К., 1988.

Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема. // Вопросы философии, 1990, № 10

Мамардашвили М.К. Формы и содержание мышления. М., 1968.

Мамардашвили М.К. Картезианские размышления. М., 1993.

Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. М., 1976.

Молчанов В. И. Время и сознание. Критика феноменологической философии. – М., 1988.

Молчанов В. Парадигмы сознания и структуры опыта // Логос, № 3. М., 1992.

Налимов В.В. Спонтанность сознания. М., 1989.

Пиаже Ж. Избранные психологические труды. М., 1994.

Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. М., 1994.

Причепій Є.М. Феноменологічна теорія свідомості Е.Гуссерля. – К., 1971.

Проблема сознания в современной западной философии. М., 1989.

Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. М., 1979.

Райл Г. Понятие сознания. М., 1999.

Савельева М. Вера как способ познания действительности. // Философская и социологическая мысль, 1994, № 3-4.

Симонов П.В. Созидающий мозг. М., 1993.

Сознание и физический мир. Вып.1. М., 1995.

Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. М., 1991.

Хайдеггер М. К вопросу о назначении дела мышления. // Философия сознания в XX веке: проблемы и решения. Иваново, 1994.

Фейнберг Е.Л. Две культуры: интуиция и логика в искусстве и науке. М., 1992.

Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К., 1998.

Щедровицкий Г.П. Избранные труды. М., 1995.

Т. 5.: Антропологія (філософія людини)

Багатозначність понять "особистість". Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість". Природні та соціальні фактори становлення особистих характеристик людини. Типи взаємовідносин між особою та суспільством. Всебічний розвиток особи як гуманістичний ідеал. Визначення власності та її види. Цінності та їх роль у суспільстві: гносеологічні, морально-етичні, соціальні, індивідуально-особисті чи групові та загальнолюдські. Свобода та справедливість якзагальнолюдські цінності. Їх історичнийрозвиток. Людина в умовах вільного підприємництва та ринкових відносин. Трактування поняття "особистість" в історико-філософському розумінні. Визначення власності та її види. Душа – таємне вмістилище буття. Загальнолюдські цінності.

Основні поняття: людина, індивід, індивідуальність, особистість, воля, свобода, вибір, совість.

План лекції:

1. Проблема походження людини.

2. Суттєві властивості людини.

3. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.

4. Співвідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.

Семінар: Проблема людини в філософії:

1. Філософські проблеми походження людини і суспільства.

2. Діалектика біологічного та соціального в людині. Складна сутність особистості.

3. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії.

Питання для самостійної роботи:

1. Які причини становлення людини людиною?

2. Які слабкості людини призвели до її суспільного розвитку?

3. Що сприяло розвиткові людської розумності?

4. Яка роль культури в становленні людини?

5. Що є визначальним в людині – біологічне чи соціальне?

6. Чи справляє людська тілесність вплив на раціональність людини?

Питання до індивідуальної роботи:

1. Які види свободи Ви знаєте?

2. В чому особливості “екзистенціальної” свободи людини?

3. Проблема людини та специфіка її існування в філософії: субстанціоналістська та екзистенціальна концепції.

4. Філософські виміри і наукові підходи до проблеми походження людини: натуралістичний та супранатуралістичний підходи.

5. Діалектика біологічного, психічного, соціального, духовного в людині. Складна сутність особистості.

Література:

Апресян Р.Г., Барулин В.С., Борзенков В.Г., Гаранина О.Д., Гиренок Ф. И. Философская антропология: Учеб. пособие. — М., 2005.

Аркадьев М.А. Конфликт ноосферы и жизни. // Ноосфера и художественное творчество. М., 1991.

Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. М., 1990.

Вебер М. Избранное. М., 1994.

Головко Б.А. Філософська антропологія. – К., 1997.

Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Л., 1990.

Дмитриев В.Е. О "природе" человека. // Живое знание. М., 1989.

Зиммель Г. Человек как враг. // Социологический журнал, 1994, № 2.

Казначеев В.П., Спирин Е.А. Космопланетарный феномен человека. Новосибирск, 1991.

Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

Карпинская Р.С., Никольский С.А. Социобиология. М., 1988.

Кассирер Э. Опыт о человеке. // Человек, 1990, №3.

Кузнецов В.Ю. Дао культуры: от прошлого к будущему. // Культура, художник, общество. М., 1992.

Ле Гуин У. Левая рука тьмы. М., 1992.

Леви-Строс К. Структурная антропология. М., 1985.

Лем С. Культура как ошибка. // Собр. соч. в 10-ти тт. Т.10. М., 1995.

Лики культуры. Т.1. М., 1995.

Лотман Ю.М. Культура и взрыв. М., 1992.

Маркузе Г. Одномерный человек. М., 1994.

Марсель Г. Люди против гуманности. // Философские науки, 1994, № 1-3.

Культурология. XX век. Антология. М., 1995.

Проблема СЕТI (Связь с внеземными цивилизациями). М., 1975.

Проблема поиска жизни во Вселенной. М., 1986.

Проблема человека в западной философии. М., 1988.

Рубцов В.В., Урсул А.Д. Проблема внеземных цивилизаций. Кишинев.1987.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.

Хайдеггер М. Письмо о гуманизме. // Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

Социологос. Вып.1. М., 1991.

Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми /В.І.Шинкарук, В.Г.Табачковський, Г.І.Шалашенко, Є.І.Андрос, Г.П.Ковадло. – К., 2000.

Хоружий С.С. Диптих безмолвия. М., 1991.

Человек в системе наук. М., 1989.

Дата добавления: 2015-05-22