КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Т. 8.: Філософія суспільства
Багатозначність поняття "суспільство". Закони розвитку суспільства, їх відмінність від законів природи. Соціальна функція податків. Соціально-важливі завдання податкової політики. Податкова система як специфічний зріз соціальної політики держави. Соціальна справедливість, як основа податкової системи. Суспільне виробництво. Людина як суб’єкт, мета і засіб (фактор) виробництва. Поняття матеріального і духовного виробництва. Поняття "суспільно-економічна формація", його сутність та структура. Природа, як об’єкт філософського осмислення. Природа та штучне середовище, взаємодія людини та природи на різних станах історичного розвитку. Екологічна проблема, її наукові, соціально - філософські та "етико-гуманістичні" аспекти. Поняття політичної системи суспільства. Держава як політичний компонент надбудови її походження та конкретно-історична роль. Поняття суверенітету. Необхідність побудови незалежної правової держави. Податки, як обов’язкова умова існування держави. Процес утворення класів. Основні поняття: суспільство, мала соціальна група, велика соціальна група, клас, нація, народ, середня соціальна група. План лекції: 1. Спрямованість (напрямок) суспільного розвитку. 2. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, клас, етнос. 3. Теорії індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств. Семінар: Філософський аналіз суспільства: 1. Джерела та спонукальні сили суспільного розвитку. 2. Суспільство як єдність природного, історичного, індивідуального. 3. Специфіка і структура суспільної дії. 4. Поняття суб’єкта суспільного розвитку. Народ, рід, народність, нація, клас.
Питання для самостійної роботи: 1. Що є визначальним для людського суспільства згідно з натуралізмом? 2. Назвіть представників натуралізму в соціальній філософії. 3. Що є визначальним для людського суспільства згідно з ідеалізмом? 4. Назвіть представників ідеалізму в соціальній філософії. 5. Що є визначальним для людського суспільства згідно з матеріалізмом? 6. Назвіть представників матеріалізму в соціальній філософії. Питання для індивідуальної роботи: 1. Наведіть приклади малих соціальних груп. 2. Наведіть приклади великих соціальних груп. 3. Наведіть приклади середніх соціальних груп. 4. Яка головна ознака нації, без якої нація ще просто народ? 5. Назвіть суб’єктів суспільного розвитку. 6. Назвіть історичні формації за марксисткою класифікацією. 7. Назвіть характерні ознаки аграрного суспільства. 8. Назвіть характерні ознаки індустріального суспільства 9. Назвіть характерні ознаки інформаційного (постіндустріального) суспільства.
Теми рефератів:
Література: Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К., 1996. Розділ V, §1. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург, 2000. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Доля”, “Історизм”, “Історія”, “Рушійні сили історії”, “Філософія історії”. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 2000. Данилевський Н.Я. Россия и Европа. – М., 2003. Дебор Г. Общество спектакля. Пер. с фр. – М., 1999. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. пос. /Керівник авторського колективу Л.Т.Левчук. – К., 1997. Кемеров В.Е., Керимов Т.Х. Хрестоматия по социальной философии. – М., 2001. http://www2.usu.ru/philosophy/soc_phil/rus/annotations/chrestomatia.html Контексты современности –1: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории /Хрестоматия: Пер. с англ, и нем. – 2-е изд., перераб. и доп. – Казань, 2000. // http://ecsocman.edu.ru/ Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К., 1996. Философия истории: Учеб. Пособие / Под ред. проф. А.С. Панарина. – М., 1999. Пигров К.С. Социальная философия. Учебное пособие. – СПб., 2002 Рікер Поль. Історія та істина. – К., 2001. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1995. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. Белл Деніел. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К., 2000. Князев В.Н. Человек и технология (социально-философский аспект). – К., 1990. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К., 2001. Лайон Девід. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії //Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996. Попович М.В. Нарис історії культури України. К., 1998. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: курс лекцій. – К., 1997. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. – К., 2002. Тарасенко Н.Ф. Природа, технология, культура: Философско-мировоззренческий анализ. – К., 1985. Толстоухов А.В., Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошук стратегем. – К., 2001. Т. 9.: Філософія культури
Культура як предмет філософського осмислення. Філософське поняття культури, її структура та основні функції: науково-пізнавальна, ідеологічна, регулятивна, комунікативна. Суспільна цінність культури. Культура, природа, технологія, людина. Діалектика розвитку культури. Механізм відтворення і розвитку культури: звичаї, норми, новаторство, традиції. Культура як міра і засіб розвитку людини. Розвиток особи й індивідуальності як проблема культури людини. Самосвідомість, освіченість і культурність, духовність та інтелігентність як міра культури. Світогляд та культура особистості. Філософія як вища її форма. Свідомість, мислення, мова як умова відтворення культури людини. Спілкування як прояв культури. Податкова культура суспільства. Сучасна цивілізація, її особливості та суперечності. Основні поняття: культура, звичаї, цінність культури, цивілізація, криза культури, попкультура, контркультура, елітарна культура. План лекції:
Семінар: Культура і цивілізація: 1. Атрибутивні ознаки і властивості культури. 2. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. 3. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях ХІХ-ХХ ст. Питання для самостійної роботи: 1. Що таке «історичність» культури? 2. Як співвідносяться культура і природа? 3. Що на вашу думку є смислом культури? 4. Що таке «попкультура» і «елітарна культура»?
Питання для індивідуальної роботи: 1. Основний зміст поняття культури. 2. Історичний час і простір. 3. Прояви кризи сучасної культури.
Теми рефератів:
Література: Гатальська С.М. Філософія культури: Підручник для студ. вищих навч. закл. — К., 2005. Джинчарадзе Н. Г., Ожеван М. А., Толстоухов А. В., Кундеревич О. В., Недюха М. П. Основи філософії культури: Словник: Для студ. вищих навч. закл. — К., 2004. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. – К., 1996. - С.213-294. Лисий І.Я. Філософська і мистецька культура — К., 2004. Миронов В.В. Философия и метаморфозы культуры. — М., 2005. Основи філософії культури: Словник: Для студ. вищих навч. закл. — К., 2004. Самосознание европейской культуры XX века: мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М., 1991. ЗМ 3 (Т. 10-15). Історія філософії. Т. 10: Антична філософія
Своєрідність античної філософії. Вчення про буття (Парменід). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосмос (Демокріт). Антропологічні мотиви метафізики Платона. Аристотель про взаємо визначеність душі і тіла. Образи належного існування людини в елліністичній та римській філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм). Основні поняття: космос, хаос, першооснова, космоцентризм, натурфілософія, софіст, першоелемент, майєвтика, ейдос, форма, стоїк, кінік, Єдине, Благо, Логос, діалектика, епохе, акме. План лекції: 1. Загальна характеристика Античного світогляду і філософії. 2. Досократичний період античної філософії. 3. Моральна та логічна проблематика філософії Сократа. Сократичний метод мислення. 4. Вчення про ейдоси, пізнання і державу у Платона. 5. Вчення Аристотеля про класифікацію наук, етику, державу. 6. Стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм як напрями елліністичної філософії.
Семінар: Філософія античного світу: 1. Філософія Сократа та Платона. 2. Філософія Арістотеля. 3. Елліністична філософія.
Питання для самостійної роботи: 1. Хто був засновником давньогрецької філософії? Що Ви знаєте про цю людину? 2. Що вважали першоосновою світу натурфілософи? 3. Поясніть тезу Парменіда про єдність буття і мислення. 4. Які властивості має буття і небуття згідно з Парменідом? 5. Хто такі софісти? Назвіть античних софістів. 6. У чому Сократ намагається знайти нові підстави для мислення і моралі? 7. У чому полягає духовне народження за Сократом? 8. Які шляхи пізнання істини згідно з Платоном? 9. Чим є ідеї стосовно речей? 10. Які доброчестності Платон вважав головними і чому? 11. Хто повинен правити державою згідно з Платоном і чому? 12. Що таке "сутність" і "форма" згідно з Аристотелем? 13. Що таке рушійна і цільова причини згідно з Аристотелем? 14. Яка основна ідея етики стоїків?
Питання для індивідуальної роботи: 1. Хто з досократичних філософів учив про єдність і боротьбу протилежностей? 2. Хто з досократичних філософів сказав: "В одну і ту ж річку не можна ввійти двічі"? Яке значення цієї тези? 3. Хто з досократичних філософів сказав, що світ виник з вогню, що мірами вгасає і спалахує, що світом править Логос, що є саме очевидне, але люди його не бачать і не чують? 4. Хто автор вислову "Людина є міра всіх речей"? Яке значення цієї тези? 5. Що означає тезу Сократа "я знаю, що нічого не знаю"? 6. Назвіть представників філософської школи скептиків. 7. Які характерні риси філософського способу життя циніків? 8. У чому, згідно з Епікуром, полягає сутність щасливого життя? 9. Що спільного в етичному ідеалі стоїків, епікурейців і скептиків? 10. Синтезом яких філософських вчень є неоплатонізм? 11. Назвіть представників неоплатонізму. 12. Які шляхи пізнання Єдиного згідно з Плотіном? Теми рефератів: 1. Коли почалася і коли закінчилася антична філософія? 2. Основна ідея етики скептиків. 3. Основні положення гносеології скептиків. 4. Єдине згідно з Плотіном. 5. Першооснова світу згідно з вченням стоїків. 6. Основна ідея етики Аристотеля. 7. Вчення Платона і Арістотеля про Бога.
Література: Адо П. Что такое античная философия? / В.П. Гайдамака (пер.). — М., 1999. Антология мировой философии: В 4-х т. – М, 1969. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1999. Барт Р. Мифологии // Искусство кино, 1995, № 12. Бибихин В.В. Перипетии историзма. // Философская и социологическая мысль, 1989, № 12. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. – М., 1991. Бичко І.В. та ін. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти.– К., 2001. Вернан Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1989. Голан А. Миф и символ. – М., 1993. Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М., 1987. Історія філософії. Підручник /За ред. В.І.Ярошовця. – К., 2002. Частина 1. Історія філософії: Словник. — К., 2005. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1992. Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура. – М., 1991. Маритен Ж. Величие и нищета метафизики. // Работы Ж. Маритена по культурологии и истории мысли. Вып.1. М., 1990. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. М., 1995. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991. Налимов В.В. Размышления о путях развития философии. // Вопросы философии, 1993, № 9. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – Т.1. – М., 2000. Стаття: “Античная философия”. – Т.2. – М., 2001. Статті: “Индийская философия”, “Китайская философия”. Петров М.К. Пентеконтера. В первом классе европейской школы мысли // Вопросы истории естествознания и техники, N 3, 1987. // http://www.situation.ru/app/j_art_739.htm Платон. Держава. – К., 2000. Радхакришнан С. Индийская философия. В 2-х тт. – М., 1993. Рассел Бертран. Історія західної філософії. – К., 1995. Кн.1. Соловьев В.С. Исторические дела философии. // Вопросы философии, 1988, № 8. Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991. Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. – М., 1999. Чанышев А.Н. Начало философии. М., 1982. Философия и современные философско-исторические концепции. – М., 1990. Хайдеггер М. Что такое метафизика? // Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993. Хесле В. Гении философии нового времени. М., 1992. Хрестоматия по истории философии. В 2-х ч. – М., 1994. Элиаде М. Аспекты мифа. М., 1995.
Т. 11: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження
Особливості середньовічного суспільства. Апологенетика, патристика, схоластика, етапи її розвитку. Вчення Августина про природу та людину як творіння Бога. Проблема універсалій. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Філософське вчення Фоми Аквінського про "повноту" субстанції людини, про єдність душі і тіла, про співвідношення релігії, філософії і науки. П'єр Абеляр про діалектику. Розвиток християнства в Західній Європі. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія. Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності. Розробка цих проблем у платонізмі та аристотелізмі італійського Ренесансу. Творчість Петрарки, Еразма Роттердамського. Реформація та ії ідеї. М. Кузанськийпро людину як центр космічної ієрархіїбуття. Соціальні теорії Н.Макіавеллі, Т.Мора, Т.Кампанелли та ін. Основні поняття: апологетика, патристика, схоластика, номіналізм, реалізм, помірний реалізм, теоцентризм, провіденціалізм, антропоцентризм,гуманізм, ренесанс, пантеїзм, реформація, контрреформація, геліоцентризм. План лекції: 1. Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії. 2. Аврелій Августин про час, людину та свободу волі, історію та державу. 3. Особливості, етапи, представники східної патристики. 4. Проблема універсалій у середньовічній філософії. 5. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у філософії Фоми Аквінського. 6. Світоглядні риси та представники філософії Відродження. 7. Образ людини та космосу в період Ренесансу. 8. Світоглядний та науковий аспекти геліоцентричної моделі Всесвіту. 9. Реформаційна філософія Мартіна Лютера та християнський гуманізм.
Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
Питання для самостійної роботи:
Питання для індивідуальної роботи:
Теми рефератів:
Література: Абеляр Петр. История моих бедствий // Августин Аврелий. Исповедь. Петр Абеляр. История моих бедствий. - М., 1992. Антология средневековой мысли: Теология и философия европейского Средневековья: В 2 т. — СПб., 2002. Боргош Ю. Фома Аквинский. - М., 1975. Боэций. Утешение философией. - М., 1990. Володимир Кондзьолка. Історія середньовічної філософії. - Львів: Світ, 2001 Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. - М., 1989. Соколов В.В. Средневековая философия. - М., 1979. Беме Я. Аврора, или Утренняя звезда в восхождении. – СПб., 1994. Бруно Д. О причине, начале и едином // Диалоги. - М., 1949. Кампанелла Т. Город Солнца // Утопический роман ХVІ - XVII веков. - М., 1971. - С.143-191. Николай Кузанский. Об ученом незнании // Сочинения в 2-х т. - М., 1980. - Т.1. - С.47-184. Макиавелли Н. Государь. - Х., 1998. - С.47-122. Монтень М. Опыты. - М., 1979. - Кн.1. - Гл.ІІІ, ХХ, ХХІ, ХХХІІ; Кн.ІІ. - Гл.ХІХ, ХХІХ; Кн.ІІІ. - Гл.ХІІІ. Мор Т. Утопия // Утопический роман ХVІ-ХVІІ веков. - М., 1971. - С.41-141. Эразм Роттердамский. Диатриба, или рассуждение о свободе воли // Философские произведения. - М., 1986. - С.218-289.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 434; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |