Розділ 7 Правова аксіологія: ціннісні основи права 5 страница

2. Відносини між державою й особистістю повинні здійснюватися на основі взаємної відповідальності. Характер відносин держави й особистості є найваж­ливішим показником стану суспільства в цілому, перспектив його розвитку.

3. Найважливішою метою перехідного періоду розвит­ку посттоталітарного суспільства є державотворен­ня. Його основними рисами є: формування грома­дянського суспільства, поділ влади, верховенство закону, реальність прав і свобод громадян, політич­ний і ідеологічний плюралізм та ін.

4. Однією з найскладніших проблем юриспруденції Ук­раїни, інших пострадянських країн, є проблема пра-вотворчості і правозастосування у перехідному сус­пільстві. В її основі лежать ряд причин: здійснення правотворчості і правозастосування в умовах пост­тоталітарного хаосу, дезорганізація правової систе­ми; амбівалентність правосвідомості особистості у перехідний період; широко поширений у суспільстві правовий нігілізм; низький рівень правової культури населення й ін.

-262-

-263-

Контрольні запитання:

1. Яка роль політико-правових інститутів у соціально­му житті людини?

2. Чому не може бути здійснено право без інститутів?

3. Що таке влада? Як співвідносяться влада і право?

4. Що таке легітимація та які існують її види? Який зміст мають поняття "легітимність" і "легальність"?

5. Як співвідносяться суверенітет народу і права люди­ни як принципи легітимації?

6. Як співвідносяться держава і право і в чому зміст по­нять правління права і верховенство права?

7. Що таке правове суспільство? Які перспективи його формування в Україні?

Рекомендована література

1. Алексеев С. С. Философия права. — М.: Норма, 1997.

2. Алексеев С. С. Право: азбука — теория — филосо­фия: Опыт комплексного исследования. — М.: Статут, 1999.

3. Бачинин В. А. Философия права и преступления. — Харьков: Фолио, 1999.

4. Бачинин В. А., Чефранов В. А. История философии права. — Харьков: Право, 1998.

5. Васильев А. М. Правовые категории. Методологиче­ские аспекты разработки системы категорий права. — М.: Наука, 1976.

6. Гарних А. В. Проблема дисциплинарного статуса философии права // Философия и социология в контексте современной культуры. — Днепропетровськ, 1998.

7. Гегель Г. В. Ф. Философия права. — М.: Мысль, 1990.

8. Гегель В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т.

- М.: Мысль, 1977. — Т. 3.

9. Дангльян О. Г. Соціальні протиріччя у посттоталі-тарних системах: методологія дослідження та розв'язання.

- Харків: Основа, 1998.

10. Жолъ К. К. Философия и социология права. — К.: Юринком Интер, 2000.

11. Зандкюлер X. И. Демократия, всеобщность права и ре­альный плюрализм // Вопросы философии. — 1999. — № 2.

12. Ильин И. А. О сущности правосознания // Соч.: В 2 т. М.: Медиум, 1993. — Т. 1.

13. Илъгт И. А. Понятия права и силы (Опыт методо­логического анализа) // Соч.: В 2 т. М.: Медиум, 1993. — Т. 1.

14. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения. М.: Мысль, 1965.

15. Кант И. Метафизика нравов. Часть первая. Мета­физические начала учения о праве // Соч.: 6 т. М.: Мысль, 1965. — Т. 4. — Ч. 2.

16. Кант И. О поговорке "Может быть, это и верно в теории, но не годится для практики" // Соч.: В 6 т. М.: Мысль, 1965. — Т. 4. — Ч. 2.

-265-

17. Керимов А. А. Методология права (предмет, функ­ции, проблемы философии права). М.: Аванта+, 2000.

18. Керимов Д. А. Философские проблемы права. М.: Мысль, 1972.

19. Лукич Р. Методология права / Пер. с серб. М.: Прогресс, 1981.

20. Максимов С. І. Про філософське осмислення права (до питання про предмет філософії права) // Вісник Ака­демії прав, наук України. — 1998. — № 2.

21. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт фило­софского осмысления. — Харьков: Право, 2002.

22. Малинова И, П. Философия права (от метафизики к герменевтике). — Екатеринбург: Изд-во Уральской гос. юрид. академии, 1995.

23. Материалисты Древней Греции. — М.: Наука, 1955.

24. Нерсесянц В. С. Философия права. М.: Издат. груп­па НОРМА-ИНФРА-М, 1997.

25. Нерсесянц В. С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. М.: Изд. группа. НОР-МА-ИНФРА-М, 1998.

26. Новгрродцев П. И. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. — М., 1901.

27. Новгородцев П. И. Сочинения. М.: Раритет, 1995.

. 28. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с нравственностью. — СПб, 1909. — Т. 1.

29. Платон. Собр. соч.: В 3 т. — М.: Мыс/ль, 1971. — Т. 3. — Ч. 1.

30. Сгтха С. П. — Юриспруденция. Философия права. — М.: Издат. центр "Академия", 1996.

31. Скгфбек Г., Гилъе Н. История философии. — М.: Владос, 2000.

32. Сырых В. М. Логические основания общей теории права: В 2 т. — М.: Юрид. дом "Юстицинформ", 2000. — Т. 1: Элементарный состав.

33. Тихонравов Ю. В. Основы философии права. — М.: Вестник, 1997.

34. Хеффе О. Политика, право, справедливость. Осно­воположения критической философии права и государ­ства. — М.: Гнозис, 1994.

35. Філософія права /За заг. ред. М. В. Костицького і Б. Ф. Чміля. — К.: Юрінком Інтер, 2000.

36. Франк С. А. Духовные основы общества. М.: Рес­публика, 1992.

37. Четверний В. А. Демократическое конституцион­ное государство: введение в теорию. — М.: Институт госу­дарства и права РАИ, 1993.

38. Четверний В. А. Современные концепции естест­венного права. — М.: Наука, 1988.

39. Шкода В. В. Вступ до філософії права. — Харків: фоліо, 1996.

-266-

\1

Зміст Передмова.................................. З

Дата добавления: 2015-05-22