Філософія у питаннях і відповідях

1. Світогляд, як духовно-практичний феномен

Світогляд– сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин із світом, що виконують функції людського самоусвідомлення та світоорієнтування.

2. Типи світогляду

Міфологія – форма суспільної свідомості, світогляду давнього суспільства, яка містить в собі як фантастичне, так і реалістичне сприйняття навколишньої дійсності. Релігія– форма світогляду, основана на вірі в наявність фантастичних сил, які впливають на життя людини і навколишній світ. При релігійному світогляді для людини характерна чуттєва, образно-емоційна форма сприйняття навколишньої дійсності. Філософія – особливий, науково-теоретичний тип світогляду. Філософський світогляд відрізняється від релігійного і міфологічного тим, що він: · заснований на знанні (а не на вірі або вимислі); · рефлексивний (має місце звернення думки до самої себе); · логічний (має внутрішню єдність і систему); · опирається на чіткі поняття і категорії). Таким чином, філософія являє собою найвищий рівень і вид світогляду, який відрізняється раціональністю, системністю, логікою і теоретичною оформленістю.

3. Предмет вивчення філософії

Предметом називається коло питань, які вивчає філософія. Загальну структуру предмету філософії, філософського знання складають чотири основних розділи: · онтологія (вчення про буття); · гносеологія (вчення про пізнання); · людина; · суспільство.

4. Методи і функції філософії

Під філософським методом розуміють спосіб побудови і обґрунтуванням системи філософського значення. Діалектика – метод філософського дослідження, при якому речі, явища розглядаються критично, послідовно з урахуванням їх внутрішніх протиріч, змін, розвитку, причин і наслідків, єдності і боротьби протилежностей. Метафізика – метод, протилежний діалектиці, при якому об'єкти розглядаються: · уособлено, як самі по собі (а не з точки зору їх взаємозв’язку); · статично (ігнорується факт постійних змін, саморуху, розвитку); · однозначно (ведеться пошук абсолютної істини, не приділяється уваги протиріччям). Догматизм– сприйняття навколишнього світу через призму догм – раз і назавжди прийнятих переконань, недоведених, “даних згори” і які носять абсолютний характер. Цей метод був властивий середньовічній теологічній філософії. Еклектика – метод, оснований на роз’ясненні будь-яких поглядів, ідей, які приваблюють масову свідомість, але не мають реальної ні онтологічної, ні гносеологічної цінності і достовірності. Софістика – наперед визначене, свідоме застосування в спорі і в доведенні софізмів, тобто неправдивих, хибних положень, аргументів, замаскованих зовнішньою, формальною правильністю. Герменевтика – у класичній філософії вчення про інтерпретацію текстіст.

5. Головне питання філософії

В межах чотирьох основних розділів філософії можна виділити багато питань, що нею вивчаються:

· сутність буття; · походження буття; · матерія, її форми; · свідомість, її походження і природа; · взаємовідносини матерії і свідомості; · небуття; · людина, її суть та існування; · душа, духовний світ людини; · суспільство; · суспільство і людина; · природа; · природа і суспільство; · духовна сфера життя суспільства.

· матеріально- економічна сфера життя людини; · соціальна сфера суспільства; · суспільно- економічна формація, цивілізація; · перспективи людини, суспільства; · екологія, проблеми виживання; · особливості пізнання; · вплив суб’єкта на процес пізнавання і його результати; · обмеженість і безмежність пізнання; · рух; · філософські категорії; · діалектика, її закони; · інші питання.