Давньокитайська філософія. Давньоіндійська філософія

Давньоіндійська філософія.

План

Східна філософія

Тема 2. Історичний розвиток світової філософії

Теми для написання рефератів

1. Світоглядна природа філософського знання.

2. Міфологія і філософія як форми знання: Єдність і відмінність.

3. Віра і знання: проблеми розмежування.

4. Філософія, релігія та мистецтво як форми людського освоєння світу.

5. Філософія як методологія наукового пізнання.

6. Роль філософії в індивідуальному розвитку людини.

Література

1. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. Науч. Ред. и сост. А. А Грицанов. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. – 1312 с.

2. Гриненко Г. В.История философии: учебник.–М.: Юрайт-Издат., 2006. – 688 с.

3. Лешкевич Т. Г. Философия. Вводный курс – Изд. 2-е, дополненное – М.: «Контур», 1998. – 464 с.

4. Мамардашвили М. С. Как я понимаю философию. – М.: 1990.

5. Петрушенко В. Л. Філософія: курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації.2-е видання, виправлене і доповнене К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – 544 с.

6. Причепій Є. М., Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академія»,2001. – 571 с.

7. Філософія. Підручник / За заг. редакцією Горлача М. І., Кремня В. Г., Рибалка В. К. – Харків: Консум, 2000. – 672 с.

8. Філософія: Підручник / Заїченко Г. А., Сагатовський В. М., Кальний І. І. та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995. – 455 с.

9. Шинкарук В. І. Філософія і сучасні історичні реалії // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №4.

Філософія, виникла в VI – IV ст. до н. д. одночасно в трьох цивілізаціях – індійській, китайській і грецькій. Про зародження філософії свідчить протиставлення загальноприйнятих думок про світ справжнім знанням про нього – істині. Філософія починається там і тоді, де і коли виникає сумнів щодо виправданості традицій, пануючих думок, коли фіксуються розбіжності видимого і сущого, загальноприйнятого і справжнього.

Таке протиставлення може бути породжене різними чинниками: соціальними, що формують самосвідомість особи (торгівля, держава з регульованими соціальними відносинами); ознайомленням з іншими народами та їх звичаями; кризою традиційної міфології; зародками наукового знання. Ці чинники породжують основну онтологічну (що таке (справжнє) буття і небуття) і гносеологічну (що є істина, а що тільки видимість її, як досягти істини) проблеми.

Загальна характеристика онтологічних і гносеологічних здобутків давньогрецької філософії і європейської традиції загалом до епохи Відродження, а китайської та індійської філософії до XX ст. – полягає в тому, що відношення між видимим та істинно сущим світом будувались на правдоподібності. Кожна традиція і кожен мислитель будували різні моделі співвідношення між видимими і невидимими сторонами світу (буття), але чітких доказів, зокрема емпіричних фактів, які б свідчили про справжній характер цього співвідношення, не було. Цим, зокрема, зумовлена така різноманітність онтологічних і гносеологічних концепцій цього періоду.

Європейська наука змусила заговорити про потойбічний (для людських чуттів) світ, що спричинило зміну моделі філософствування про нього. Проте існує сфера філософського знання, де істина не пов’язана з науково-технічним поступом. Це – сфера моралі. Морально-етичні концепції, як і раніше, відчутно впливають на практику моральних стосунків у суспільстві. Тому роздуми давніх людей про світ мають тільки історико-культурне значення, а їхні етичні вчення і тепер збуджують інтерес. Адже здебільшого вони стосувалися реального життя і вибудовувались на його основі.

Дата добавления: 2015-05-22