ГЛОСАРІЙ. Анімізм (від лат. аnima – душа) – віра в існування душ і духів, які керують матеріальним світом

Анімізм (від лат. аnima – душа) – віра в існування душ і духів, які керують матеріальним світом.

Антропологія (грецьк. antropos – людина, logos – слово) – наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас, культурних особливостей.

Антропоцентризм (грецьк. antropos – людина і лат. centrum – центр) – різновид телеології, філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, що вона створена Богом «за своїм образом і подобою». Антропоцентризм — це принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови. Сам термін був вперше вжитий в добу Відродження. Сутність його полягає в тому, що центр Всесвіту переноситься від проблем світобачення до конкретних проблем людини.

Артефакт – продукт людської діяльності, об'єкт матеріальної культури, що містить у собі певний зміст інформації про минуле

Архат – у буддизмі — людина, яка досягла повного звільнення від матеріального світу і яка вийшла з «колеса перероджень», але водночас не має всевідання Будди. Набуття архатства є головною метою тхеравади.

Ахімса – етичний принцип ненасильництва в деяких індійських релігійних ученнях (індуїзм, джайнізм, буддизм). Ставить вимогу не завдавати болю та зла будь-яким іншим живим істотам, не вбивати їх. На практиці це заборона приносити криваві жертви, вживати в їжу м'ясо, тощо.

Бодхісаттва – просвітлена істота в буддизмі, що прагне досягнути стану будди заради спасіння всіх живих. Є уособленням милосердя до живих істот. В традиції буддизму махаяни – особа, яка навмисно відмовляється від входження в нірвану, аби врятувати якомога більше живих істот у різних світах.

Буття – існування певного об’єкту в цілому, все, що існує в цьому світі: всі види матерії та ідеї, які з ними пов’язані.

Віра – специфічний психологічний стан абсолютного визнання певної ідеї без достатньої аргументації й доказів.

Гіпотеза – наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

Глобалізація – процес зростаючої уніфікації світової економіки, політики та культури.

Глобальні проблеми – проблеми, що розповсюджуються у всьому світі та загрожують всьому людству.

Дао – поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – «шлях» природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент. Найбільш об'ємна і складна категорія китайської філософії, та зокрема даосизму, яку можна порівняти із категорією буття.

Даршана – відсанскр. «бачення» – термін, що відноситься до шести класичних філософських система давньоіндійської філософії (ньяї, вайшешики, міманси, санкхьї, йоги та веданти).

Деїзм – віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяльність у цьому світі (тобто, в подальшому він не втручається — на противагу теїзму).

Деномінація – релігійна організація на стадії структурного оформлення; синонім понять «релігія», «конфесія».

Діалектика – метод та розділ філософії, що досліджує категорії розвитку у контексті єдності та боротьби протилежностей.

Дхарма – релігійно-філософська категорія «універсального Закону» або «правила» в індуїзмі та буддизмі. Термін вказує не на конкретний, а на фундаментальний закон, релігію, вчення.

Закон природи – наукове узагальнення, що ґрунтується на емпіричному спостереженні за поведінкою природних тіл, яке вважається універсальниим і незмінним фактом фізичного світу. Незважаючи на свій статус беззаперечного знання, закони природи можуть змінюватися і втрачати свою справедливість у тому випадку, коли з'являються нові дані, що суперечать їм.

Ідеалізм – протилежний матеріалізму напрям філософії, вихідним принципом якого є твердження, що в основі речей і явищ об'єктивної дійсності лежить не матеріальне, а ідеальне, духовний початок: світовий розум, ідея, відчуття і т. ін. При вирішенні основного питання філософії – про відношення мислення до буття – ідеалізм виходить з визнання первинності свідомості, духу і вторинності природи, матерії.

Ідеологія – система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Індивідуалізм – напрям в етиці, соціології, політиці, філософії, який, на противагу колективізму, розвиток особистості вважає метою і змістом історичного процесу; риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству.

Індивідуальність – сукупність своєрідних психічних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.

Інновація – нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду; кінцевий результат інноваційної діяльності.

Камі – божественна сутність (істота чи предмет) у японській традиційній релігії сінто.

Категорія – загальне філософське поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.

Космоцентризм – система філософських поглядів, що з'явилася в Древній Греції, згідно з якою світ сприймається як космос, різноманітний, гармонійний і водночас вселяє жах. Всі явища навколишнього світу розглядалися через призму космосу.

Культ – система індивідуальний та колективних обрядів і ритуалів, які спрямовані на містичне спілкування з надприродним і поклоніння йому.

Культура – це сукупність матеріальних, духовних і нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії.

Людина – (лат. Homo Sapiens) – вид живих організмів, що на сучасному етапі існування живого перебуває на найвищому щаблі розвитку і зайняв його в результаті довгого і складного процесу історико-еволюційного прогресу (антропогенезу).

Майбутнє – суб'єктивна з людської точки зору і об'єктивна з боку стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комлексом явищ і подій, що не збулися і не відбулися відносно об'єкта, який знаходиться в більш ранньому часі.

Матеріалізм – один з основних напрямків філософії, який у вирішенні основного питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне – вторинним.

Матерія – все суще, все те, що існує об'єктивно, є різними формами існування та руху матерії у просторі та часі. Поняття матерії охоплює не тільки всі спостережувані об'єкти й тіла природи, але й всі ті, які в принципі можуть бути пізнані в майбутньому на основі вдосконалення засобів спостереження й експерименту.

Метафізика – філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.

Мислення – особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує.

Модернізм – у широкому сенсі – все нове у мисленні та практиці; у вузькому сенсі – загальний термін, що використовується для виниклих на початку ХХ століття спроб порвати з художніми та філософськими традиціями попередніх часів.

Натуралізм – світогляд, заснований на уявлені, що усе суще є проявом Природи і існує за законами Природи.

Національна ідея – національний міф, акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації.

Нірвана – стан переходу в абсолютну пустоту, небуття, спокій. Виникає в результаті відмови живої істоти від всіх пристрастей, бажань, почуттів. Центральне поняття буддизму і джайнізму. Необхідною умовою досягнення нірвани є розрив безкінечного циклу народження і смерті – самсари.

Норма – регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.

Онтологія – це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого.

Особистість – це стійка система соціально значущих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності.

П’ять стовпів віри – в ісламі – п’ять базових принципів культової практики, що включають щоденну п’ятикратну молитву («салят»), піст в місяць рамадан, визнання істинності молитовної формули («шахада»), роздачу милостині бідним («закят»), здійснення паломництва до священного міста Мекки («хадж»).

Пантеїзм – уявлення про те, що світ (природа) та Бог є ідентичними.

Постмодернізм – термін для означення історичної епохи, що прийшла на зміну епосі модернізму.

Прогноз – передбачення майбутнього, науково обґрунтована модель майбутніх процесів та явищ.

Релігія – форма суспільної свідомості, світогляду, а також специфічна поведінка та дії (культ), засновані на вірі у надприродне.

Релятивізм – методологічний принцип, який полягає у метафізичній абсолютизації відносності і умовності змісту пізнання.

Розум – філософське поняття, яке виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки; вища форма творчої інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями і опирається на розкриття їхньої природи і змісту.

Самосвідомість – рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших - інших суб'єктів і світу взагалі.

Сансара – нескінченний цикл страждань (народжень, смертей та реінкарнацій) в буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, сикхізмі та інших східних релігіях.

Свідомість – це вища форма відображення дійсності, властива людям і пов'язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої.

Світогляд – сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Соціальна роль – поведінка, очікувана від того, хто має певний соціальний статус. Обмежується сукупністю прав і обов'язків, відповідних цьому статусу. Також соціальну роль визначають як сукупність нормативно обумовлених соціальних властивостей, очікувань і зобов'язань у поєднанні з конкретною соціальною позицією.

Срідна праця – у філософії Г. Сковороди – праця, яка приносить щастя і виконується легко та з радістю, тому що людина має до неї природну схильність.

Субстанція – об’єктивна реальність, що представляє собою внутрішню єдність та різноманіття природних та соціальних явищ, включаючи людську свідомість; фундаментальна категорія наукового знання.

Суспільна свідомість – сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин.

Суспільство – організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних родинними зв'язками, груповими, становими, класови­ми та національними відносинами.

Теорія – сукупність виводів та висновків, що відображає об'єктивно існуючі відносини і зв'язки між явищами об'єктивної реальності.

Теоцентризм – філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага.

Тіртханкхара – у джайнізмі людина, яка досягла просвітлення завдяки аскезі і стала прикладом та вчителем для усіх тих, хто прагне духовного наставництва.

Томізм – учення в схоластичній філософії і теології католицизму, засноване Св. Томою Аквінським. Неотомізм є офіційною ідеологією римо-католицького християнства.

Тотемізм – віра у містичний зв'язок, тобто «кровну» спорідненість певного роду, племені з якимось видом матеріальних предметів – тотемів (тварин, рослин, явищ природи тощо).

Традиція – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.

Тримурті – концепція триади, яка об'єднує трьох головних богів індуїстського пантеону (Брахму-Творця, Вішну-Охоронця і Шиву-Руйнівника) у єдине ціле, у так звану індуїстську трійцю.

Трійця (Свята Трійця) – у християнстві – поняття, що об'єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох особах.

Фетишизм – віра у надприродні властивості матеріальних предметів.

Філософія – дослідження найбільш універсальних законів та закономірностей розвитку природи, людини та суспільства.

Цивілізація – людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Цінність – будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, заради якого вона живе.

Шаманізм – віра в могутні надприродні можливості окремих представників спільноти – шаманів, які можуть впадати в транс (камлати) та спілкуватися з духами.

Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) – розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною.

Дата добавления: 2015-05-22