Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості

Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах

Основні методи психологічної роботи щодо вивчення особистості військовослужбовця і різноманітних соціально-психологічних явищ у малих соціальних групах військового середовища були розкритті у темах 7 і 9 цього підручника. їх творче застосування забезпечує психолога необхідною інформацією для організації і здійснення виховної роботи. Увагу слід акцентувати на необхідності всебічного вивчення особистості воїна і психології малої соціальної групи.

Військовослужбовець як особистість пізнається перш за все через дослідження його психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових), психічних станів (задоволення або незадоволення тощо), психічних властивостей (спрямованість, характер, здібності і темперамент), психічних утворень (знання, навички, вміння), настанов, життєвих орієнтирів і цінностей, мотивів і мотивацій, результатів його діяльності, ставлення до виконання службових обов'язків тощо. Увагу слід звертати на вивчення психічних властивостей особистості воїна, які посідають провідне місце у його психіці, визначають індивідуальність особистості, її духовний світ, особливості поведінки, спілкування і діяльність.

Зважаючи на екстремальний характер бойової діяльності особового складу, слід наголосити на необхідності вивчення такої риси характеру особистості воїна, як нервово-психічна нестійкість.

Під НПН розуміють схильність воїна до зривів нервової системи при значних фізичних, психічних та інших навантаженнях. Поняття «НПН» поєднує патологічні та перед патологічні особливості особистості, що знижують можливості адаптації людини до ускладнених, стресових умов існування та діяльності. Найчастіше вона спостерігається при акцентуаціях характеру, пограничних станах, легких ступенях розумового відхилення, алкоголізмі, наркоманії та певних психічних захворюваннях. У її походженні головну роль відіграють біологічна неповноцінність нервової системи разом з несприятливими психічними і соціальними умовами. У полку має існувати чітка методика роботи щодо виявлення осіб з НПН.

З прибуттям у частину молодого поповнення психолог провадить інструктивно-методичне заняття з посадовими особами пункту прийому поповнення, командирами підрозділів, заступниками командирів з виховної роботи. На цьому занятті він у доступній формі розповідає про сутність і ознаки вияву НПН у спілкуванні, поведінці, діяльності, зовнішньому вигляді військовослужбовця, а також акцентує, на що звергнути увагу при вивченні документів і в процесі бесіди з молодими воїнами. Визначається порядок роботи, форма і зміст документу, що готується командирами підрозділів та їх заступниками з виховної роботи, про осіб, які підлягають розширеному психологічному обстеженню.

У результаті вивчення документів можуть бути отримані такі непрямі ознаки НПН молодого воїна:

—психічні захворювання батьків та близьких родичів;

—перенесені травми та інфекційні хвороби головного мозку;

—спостереження в психоневрологічному диспансері;

—енурез;

—відсутність одного з батьків;

—наявність відстрочки від призову за станом здоров'я;

—труднощі в ученні та опануванні певного фаху:

—складнощі у стосунках з товаришами;

—низька громадська активність;

—вузькість та невідповідність віку особистих інтересів і захоплень;

—дражливість і нестійкість настрою;

—раннє зловживання алкоголем, куріння, вживання наркотиків та ін.

За наявності кількох цих ознак воїн заслуговує ретельнішої уваги та спостереження. За наявності 3-5 ознак він заноситься в списки для більш поглибленого обстеження психологом частини.

Спостереження за поведінкою молодих воїнів має бути спрямоване па виявлення осіб, схильних до замкненості, сором'язливих, нерішучих, боязких, плаксивих, конфліктних, порушників розпорядку дня, розв’язних у поведінці.

Заслуговує на увагу також Інформація щодо осіб з недоліками артикуляції (недорікуватість, шепелявість), що погано володіють мовою, зі спонтанними рухами, тремтінням кінцівок. За наявності навіть однієї з перерахованих ознак, що стійко виявляться в процесі спостереження, особливо в осіб, які за результатами вивчення документів вже мають ознаки НПН, воїн заноситься до списку осіб, що підлягають поглибленому дослідженню психологом частини. За епізодичного вияву тієї чи іншої ознаки цей воїн у разі подальшого вивчення потребує особливої уваги.

З метою отримання конкретних даних про особливості поведінки молодого поповнення до спостереження можна залучати і сержантський склад, попередньо проінструктувавши його.

Зібравши та проаналізувавши всю інформацію, слід переходити до завершального етапу дослідження — до індивідуальної співбесіди.

У процесі бесіди уточнюються отримані дані, аналізуються якості особистості, які неможливо було оцінити за допомогою спостереження або документів. Особлива увага звертається на осіб, у яких на етапі вивчення документів виявлені опосередковані ознаки НПН, а також мають місце епізодичні її вияви у поведінці.

Визначаючи приблизний план бесіди, необхідно передбачити для обговорення такі проблеми, як умови виховання та розвитку, ставлення до алкоголю і наркотиків, стан здоров'я, ставлення до оточення та осіб протилежної статі тощо. Під час цієї бесіди у співрозмовника слід назмагатися отримати відповіді на такі запитання:

—Чи не спостерігалося у нього сноходу (нічниці)?

—Чи є або був енурез?

—Чи є труднощі у зосередженні уваги на певній проблемі?

—Як розвинута пам'ять?

—Чи не переслідують нав'язливі думки?

—Чи не виявляється плаксивість?

—Чи не спостерігається порушення сну?

—Чи не часто забуває про дії, які він скоїв?

—Чи не спостерігається панування безпідставного поганого
або піднесеного настрою?

—Чи не спостерігаються безпідставно часті зміни настрою?

—Чи не спостерігається у військовослужбовця підвищена
тривожність (особистісна або ситуативна)?

—Чи не спостерігаються у нього нетерпимість, метушливість,
роздратованість, втомлюваність, сонливість, непосидючість,
запальність без причин?

Позитивні відповіді на ці питання свідчать про те, що у цього військо­вослужбовця є певні ознаки НПН. Ознаками НПН та умовами, які спри­яють її розвитку, слід також вважати:

—виховання в неповній родині (погані взаємини батьків, наявність у них судимості, психічних захворювань, надто строге або вільне виховання, зловживання членами родини алкоголем);

—ранній алкогольний досвід військовослужбовця;

—випадки вживання наркотиків або наркотичних препаратів;

—конфлікти у школі, родині;

—наявність нервово-психічних захворювань;

—ранній сексуальний досвід.

За результатами здійсненої роботи командири підрозділів та їхні заступники з виховної роботи складають список військовослужбовців, що потребують поглибленого психологічного дослідження. Психолог провадить анкетування прибулого поповнення за допомогою анкети «Прогноз». Воїни, що потребують поглибленого психологічного дослідження, вивчаються за допомогою особистісного обіжника «НПН-А», а також інших психологічних тестів. Конкретний їх підбір визначається рівнем професійної підготовленості психолога.

Результатом вивчення прибулого поповнення має бути виокремлення військовослужбовців з НПН за такими ознаками:

— з явними ознаками НПН (ця група потребує медичного освідчення на предмет придатності до військової служби);

Табл. 16-2. Основні форми вияву НПН та її характерні ознаки

Основні форми виявів НПН	Характерні ознаки НПН
порушення професійної діяльності	нестійкість, несформованість професійних інтересів, низька ефективність діяльності, порушення правил експлуатації техніки, допущения випадків аварій та травматизму;
порушення функціональних та соціальних норм поведінки	порушення або недотримання вимог функціональних обов'язків, схильність до невиконання розпоряджень керівництва, рання алкоголізація,сексуальні відхилення, випадки суїцидальних дій, крадіжки;
порушення правил і норм міжособистісних взаємин	ізольованість, замкненість у групі, грубість, егоїзм, зневажливе ставлення до значимих для груші цілей, підвищена навіюваність, образливість, підвищена вразливість;
недостатня соціальна зрілість	обмеженість бажань, потреб, захоплень, інтересів, невідповідність інтересів та схильностей віку людини, невміння та нездатність контролювати власні почуття та емоції, алкоголізація, наркоманія:
передхворобливі та хворобливі ознаки	млявість, знижена активність, виснаженість, роздратованість, уповільнений темп дій. загальмованість мислення, нав'язливі дії та думки

— з помірними ознаками НПН (обмежують їх використання за окремими спеціальностями або в окремих ситуаціях. З ними необхідно провадити індивідуальні психопрофілактичні, корекційнІ. виховні та організаційні заходи).

В осіб з НПН навіть незначна невідповідність між вимогами, що висуває військова діяльність, і можливостями особистості може призводити до значних відхилень у поведінці та військово-професійній діяльності.

Адже за здійснення психологічної роботи, й особливо у процесі про­фесійно-психологічного відбору (ППВ), варто приділяти значну увагу призовникам, котрі мають вияви НПН, характеристика яких подається у табл.16-2.

Після цього з військовослужбовцями, які мають ознаки НПН, необхідно організувати профілактичну роботу, основними напрямами якої є:

—уважне і чуйне ставлення до підлеглих, повага їхніх почуттів, думок, суджень, недопущення щодо них різких образливих висловлювань, несправедливості;

—створення у військових підрозділах здорового морально -
психологічного клімату;

—створення умов для нормального побуту, задоволення духовних і матеріальних потреб військовослужбовців, боротьба з такими антисоціальними явищами, як пияцтво, наркоманія і токсикоманія;

—звільнення (часткове, повне, кількаразове) таких військовослужбовців від екстремальних видів військової діяльності та переведення у підрозділи господарчого обслуговування;

—особисте здійснення з ними психокорекцїйної і психореабі-
літаційної роботи, допомога їм у визначенні життєвого смислу і позитивних життєвих орієнтирів заступником командира виховної роботи, психологом і медичним працівником.

Так само слід уважно і ретельно досліджувати й інші психічні якості особистості військовослужбовця, для чого можна запропонувати таку послідовність їх психологічного вивчення (табл. 16-3).

Отже, вивчення особистості воїна психологом та іншими посадовими особами складається з таких послідовних етапі в діяльності:

—ППВ воїнів;

—вивчення молодого поповнення па етапі його адаптації до
військового середовища;

—поглиблене вивчення особистості воїна;

—подальше вивчення особистості воїна.

Етапи	Завдання, що вирішуються	Суб 'єк- ти	Місце	Періодичність і час
Індивідуальна психодіагностика
І) професій - но-психо- логічний відбір (ППВ)	визначення рівня про- фесійної придатності призовника до вій- ськової служби	група ППВ призов- ної комі- сії	вій- сько- вий ко- міса- ріат	під час призову на військову службу
2) первинне вивчення	отримання первинної інформації про осо- бистість воїна; вияв- лення осіб з низьким рівнем НПН	посадові особи військо- вої час- тини, психо- лог	пункт прийо- му мо- лодого попов- нення	після прибуття особового складу до частини протягом місяця
3) поглиб-ленне вивчення	всебічне вивчення особистості воїна, з'ясування її індиві- дуально-психічних особливостей, визначення основних напрямів подальшої з ним роботи	психо- лог, ме- дик	кабінет психо- логіч- ного кон- сульту- вання	під час самостійного звернення воїна до психолога; при виявленні у воїна низького рівня НПН; при направленні посадовими особами воїна до психолога
4) наступне вивчення	визначення рівня пси- хологічної готовності воїна до військово- професійної діяльно- сті: підбір кандидатів на конкретні посади та спеціальності; оцін- ка відповідності воїна посаді, яку він займає	коман- дири, офіцери органів виховної роботи, ПСИ- ХОЛОГ	у під- розділі, на за- няттях, на вах- ті та і н.	у процесі повсякденної, бойової, навчально-бойової та інших видах діяльності протягом всієї військової служби

В результаті вивчення особистості воїна у військовому підрозділі скла­дається Картка соціально-психічних якостей особистості воїна:

Питання 5.2. Картка соціально-психічних якостей особистості воїна (Додаток)

*************

Так само творчо слід ставитися до вивчення соціально-психологічних явищ у військовому підрозділі, що організується і провадиться заступником командира з виховної роботи (психологом) разом з іншими офіцерами. Воно включає первинне і наступне поглиблене вивчення (табл. 16-4).

Вивчення соціально-психологічних процесів у сформованих підрозділах провадиться через 4-6 тижнів після їх комплектування. Динаміка процесів оцінюється за результатами повторного дослідження, а також на підставі постійного вивчення, яке здійснюється офіцерами підрозділу. Отримані результати доповідаються командирові підрозділу та частини у вигляді доповіді-довідки.

Психологічне дослідження військового підрозділу поряд з параметричним описом підрозділу (функціональне призначення, композиція, соціально-демографічні характеристики, рівень професійної підготовки, досвід бойової і навчально-бойової діяльності) включає:

— оцінку групових соціально-психологічних процесів, характер спілкування, з'ясування внутрішньоколективної поведінки окремих членів колективу; — оцінку динаміки розвитку колективу;

— оцінку групових позитивних і деструктивних соціально-психологічних явищ тощо.

Найзагальнішим комплексним показником згуртованості військового підрозділу є позитивний морально-психічний стан особового складу, його психологічна готовність до військово-професійної діяльності, потенційна спроможність ефективно розв'язувати конкретні завдання

Табл. 16-4. Етапи соціально-психологічного дослідження колективу військового підрозділу та його зміст

Етапи	Завдання, що розв 'язуються	Суб 'єк-ти	Місце	Періодичність і час
[)первинне дослідження	— оцінка сумісності і задоволеності воїнів;	психо­лог	під­роз­діл	через 4-6 тижнів після комплектування
2) наступне поглиб-лене дослідження	— оцінка сумісності, згуртованості воїнів, характеру міжособистісних взаємин; — оцінка рівня психологічної готовності підрозділу до виконання бойових. навчально-бойових та інших завдань; — прогнозування розвитку соціально-психологічних процесів у підрозділі та обгрунту­вання пропозицій щодо управління ними	ПСИХО­ЛОГ спільно з командирами підрозділів та їхніми заступ­никами 3 виховної роботи	під­роз­діл	2-3 рази в період навчання, а також за вказівкою командира частини, на прохання командирів підрозділів та їхніх заступників

бойової, навчально-бойової і службової діяльності та інших повсякденних проблем життєдіяльності військового підрозділу.

Під час дослідження соціально-психологічних явищ військового підрозділу психолог, як правило, зосереджує основну увагу на:

—співвідношенні офіційної та неофіційної структур міжособистісного спілкування воїнів;

—наявності та характеристиці мікрогруп різної спрямованості та виявленні їх лідерів;

—загальній оцінці колективної згуртованості.

Для вивчення соціально-психологічних явищ військового колективу заступник командира підрозділу з виховної роботи (психолог) зазвичай користується методами спостереження, опитування, аналізу результатів групової діяльності, узагальнення незалежних характеристик, соціометрії, референтометрії, шкалою прийнятності та ін.

Питання 6. Завдання і зміст психологічного відбору

Дата добавления: 2015-05-22