Символ - модель, що породжує поведінку

Регуляція дій символом

Зворотний вплив предмета на діяча - процес неусвідомлений.

Людина, створюючи предмет, в той же час створює і себе. Створення предмета - процес усвідомлений: має мету, засоби і умови, які ведуть до створення бажаного предмета.

Це неминуче і закономірно.

Втілення своїх здатностей у формі або властивостях предмета-перший процес; другий, зворотний - відкриття властивостей і сутності створюваного, а в собі - започаткування розвитку здатностей.

Втілення відбувається в напрямку від людини в предмет, а другий процес - відкриття, навпаки, людина добуває з предмета невідоме і створює думку про нього. Ми ж розділяємо ці два процеси лише умовно, з метою дослідження: а в дійсності вони неподільні і цілісні, як і сама дія.

Втілення своїх здатностей у предмет, який ми виробляємо, - це перетворення здобутків душі в його властивості. Діючи, ви перетворюєте і свої психічні стани (гармонії або дисгармонії), почуття і образи, підсилені думкою, у властивості предмета.

Ось чому людина здатна із бездушного музичного інструмента викликати звуки, сповнені життя і пристрастей; ось чому під рукою скульптора оживає мармур, починає дихати, набуває властивостей живої істоти.

Символ заряджений майже нескінченною енергією і інформацією.

Символ не лише відображає (це добре робиться і словом, і поняттям та іншими знаковими системами) предмети і явища, а й несе в собі - у згорнутому вигляді - всі можливі конкретизації проявів того, що символізує.

Цим символ відкриває людині багатозначну смислову перспективу предметів і явищ у діяльності. Дає людині ключ для впливу на довкілля з метою його перебудови в більш досконалі і гармонійні форми.

Приваблююча, захоплююча і породжуюча сила символу в тому, що він є:

1) образом, який сполучає в собі переживання творця і риси, взяті
і перетворені в ньому з багатьох людей або подій;

2) каналом зв'язку між думкою і почуттям предмета, що пізнаєть
ся; каналом перетворення думки про предмет або явище в дещо від
мінне від них - в ідею;

3) ідеєю - смислом і закликом до дій у певному напрямі;

4) закликом, який починається з прислуховування до стану душі,
де звучить в далеких її глибинах кінетична музика наступних дій, шлях
до нових мелодій і ще не народжених можливостей;

5) кодом, що викликає музику душі, а в ній міститься, як у зерні,
майбутня індивідуальність, нове знання.

Привабливість символу ще і в тому, що він - особливий образ, в якому почуттєво започаткований потяг до порівняння образу, який він нам несе, з життям. Наслідок порівняння виражається не прямо (словами або формами матеріальних конструкцій), а тільки відчувається людиною, припускається як таємниця.

Тому символ примушує думати про таємницю - задачу і викликає прагнення збагнути її потаємний смисл. Він вимагає активності, щоб його пережити. Необхідно душею почути символічний смисл, а психомоторикою його матеріалізувати.

Символ впливає не стільки на почуття і уяву людини (читача або глядача), скільки на мислення, на її проникливість, він дає натяк на можливість, яка існує потенційно, але ще не має чіткого вираження.

Тому символ - багатозначна мовна цілісність. Він може означати для автора - одне, для читача - друге, і третє - для глядача, і кожен із них намагатиметься в ньому зрозуміти щось інше, своє. Ось чому символ не може рухати мислення, почуття та уяву різних людей в одному раз і назавжди заданому напрямі: він відчиняє простір руху в нескінченність.

А чому це так? Тому, що символ - особлива, опосередкована форма відображення: в ньому ніколи предмети не називаються власними іменами.

Навпаки, символ подає нашим почуттям відображення предметів у завуальованій формі (вони першими захоплюються енергією із символу): одні сторони - докладно розкриває, а інші - теж невідомі - покриває завісою, яка знижує контрастність зображеного і робить його таємницею. Символ дає людині завдання: в його будові треба зна-

йти передусім задачу дії. І в той же час символ - маяк, освітлює нам шлях до майбутнього, бо задає спосіб розв'язання закодованої в собі задачі. Символ - принцип побудови діяльності.

Отже, символ - і джерело насолоди для душі, і установка мислення, і вихователь почуттів, чим і спрямовує характер, спосіб дій на досягнення бажаного майбутнього.

Дата добавления: 2015-05-22