Негативний вплив групи на особистість

Позитивний вплив групи на індивіда

Відомо, що група впливає на психологію й поведінку індивіда. Частина змін, породжуваних психологічним впливом групи, зникає, як тільки-но людина виходить зі сфери впливу групи, інші зміни продовжують зберігатися, помітно впливаючи на особистість й перетворюючись за певних умов в особистісні риси й форми соціальної поведінки.

Факти, що свідчать про позитивний вплив групи на індивіда.

1. У групі індивід зустрічається з людьми, які є для нього основним джерелом культури.

2. Стосунки між людьми, що складаються в групах, несуть у собі позитивні соціальні норми й ціннісні орієнтації, які засвоюються особистістю.

3. Група є місцем, де індивід засвоює й удосконалює свої комунікативні вміння й навички.

4. Від учасників різних груп індивід одержує інформацію, яка дозволяє йому правильно сприймати й оцінювати себе, зберігати й зміцнювати все позитивне у своїй особистості, позбуватися від негативного.

5. Група надає індивіду систему позитивних емоційних підкріплень, необхідних для його розвитку.

6. Постійне спілкування індивіда з більше розвиненими, ніж він, особистостями, які володіють цінними знаннями, уміннями й навичками, забезпечує йому можливість прилучення до відповідних знань і духовних цінностей. Майже кожній людині є чому навчитися в інших людей, і практично в кожній соціальній групі вона зустрічає таких людей.

7. Тільки через пряме спілкування й особисті контакти з іншими людьми в соціальних групах одні люди передають іншим свій життєвий досвід. Цей досвід містить у собі практично все людське в сучасній людині, починаючи з елементарних гігієнічних навичок і користування мовою й завершуючи моральними цінностями й здібностями до різних видів діяльності.

8. Ніде, крім групи, людина не в змозі засвоїти мову й навчитися користуватися нею. Дитина навчається розмовляти тільки завдяки тому, що всі в родині, де вона народилася, говорять рідною мовою. І не просто говорять, а постійно звертаються до неї, вимагають відповідної реакції й усіляко її заохочують. Стимулювання мовного розвитку індивіда з боку групи відбувається й далі. Установлено, що між рівнем володіння мовою й участю індивіда в діяльності різних груп існує пряма залежність.

Причини знеособлювання (деіндивідуалізації), а також її психологічні й поведінкові наслідки.

Ситуаційні причини деіндивідуалізації:

– анонімність;

– високий рівень емоційної збудженості;

– зосередженість уваги людини не на власній поведінці, а на тому, що відбувається навколо.

Соціально-психологічні стани, що призводять до посилення деіндивідуалізації, яка вже виникла в силу зазначених вище причин:

– висока згуртованість групи, у якій виявився індивід, її єдність;

– знижений рівень самосвідомості й самоконтролю індивіда.

Наслідки деіндивідуалізації:

– вияв імпульсивності поведінки;

– зросла чутливість до зовнішніх впливів;

– підвищена реактивність;

– нездатність керувати власну поведінку;

– знижений інтерес до оцінок оточуючих людей;

– нездатність виважено оцінювати й розумно планувати поведінку.

Референтні групи й особистість

Часто в літературі зустрі­чається й розподіл малих груп на групи членства та рефе­рентні групи. Підґрунтям для такої класифікації є ступінь значимості групи для окремого індивіда з погляду його орієнтації на групові норми, рівень впливу групи на систе­му особистісних установок. Якщо група є лише місцем “перебування” індивіда в соціальному середовищі, а її цін­ності й установки не інтеріоризуються ним, то йдеться про групи членства. В іншому випадку, коли людина повністю поділяє групові норми та цінності, співвідносить із групою свої установки, ми маємо справу із референтною групою, причому в такому випадку зовсім не обов'язково, щоб лю­дина формально була членом такої групи (О.В. Волянська, A.M. Ніколаєвська).

Референтна група виконує загалом дві функції: нормативну і порів­няльну. Нормативна функція виявляється в мотивуючому впливі референтної групи, що виступає джерелом норм поведінки, соці­альних установок і ціннісних орієнтації індивіда. Порівняльна функція референтної групи виявляється в перцептивних процесах.

Референтна (еталонна) група – це група, погляди, норми та цінності якої є зразком, еталоном для особистості, і за ними вона формує свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки. Особистість може бути членом групи, яка водночас постає для неї як референтна. За цих умов гармонізуються стосунки з групою, створюються психологічно комфортні умови для успішного розвитку особистості в певному напрямі. У школяра може бути кілька референтних груп, і не завжди нею є колектив класу. Найкраще для виховання, коли референт­ною є формальна група.

Значущість нових референтних груп особливо зростає у підлітків. Референтна група підлітка складається з його ровесників, саме з ними він проводить більшу частину часу. Ізольовані групи однолітків у підлітковому віці набувають більшої стійкості, стосунки в них починають підкорятися більш суворим правилам. Спільність інтересів і проблем, які хвилюють підлітків, можливість відкрито їх обговорювати, робить атмосферу в таких групах більш привабливою для школярів.

Референтна група може бути реальною або уявною. Коли підрос­таюча особистість пов'язує свої норми лише з уявною групою, то може виникнути небезпека однобічного її розвитку, тому що зво­ротній зв'язок відсутній. Важливо, щоб референтна група була не лише реальною, а й мала соціальне спрямування. Так, у підлітків-правопорушників, як правило, клас не був референтною групою. Слід запобігати створенню референтних груп людей з низьким рів­нем вихованості.

Іноді у людини дві чи більше референтних груп. Це добре, то­му що особа, як правило, збагачується в цих об'єднаннях. За умо­ви, якщо референтні групи суперечать одна одній, виникає кон­флікт, який може закінчитися втратою певної референтної групи. Наприклад, батьки не схвалюють проведення вільного часу своєї дитини-підлітка у компанії однолітків, вважаючи, що таке спілку­вання - марна трата часу, яка "до добра не доводить". Загострення стосунків в такому випадку призведе до відходу підлітка від сім'ї або від компанії. Слід також зазначити, що референтність сприяє цілісності та стабільності малої групи.

Активний пошук підлітком своєї референтної групи стимулюється прагненням самоствердженням, демонстративністю, потребою в наявності аудиторії, друзів, які визнають його “дорослість” і рівноправність. Деякий час референта група може існувати лише в уяві підлітка. Саме взаємовідносини підлітка з референтною групою і утворюють стрижневу характеристику соціальної системи його розвитку.

Дата добавления: 2015-05-22