Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Найвідоміші літературні твори стародавньої Греції та Риму




Сатири

Римська література багатша сатириками. Перший сатиричний поет Гай Луцилий (помер в 102 р. до н.е.) об'єднав в одному жанрі пародію, ямбографов і стиль Мениппа. Від його 30 (!) Книг збереглося лише близько тисячі фрагментів, дуже незначних за величиною. У наступному столітті нам відомий теж тільки один сатирик - Квінт Горацій Флакк (65 - 8 рр.. Н.е.). До нас дійшли його збірка ямбографіческіх віршів «Елада» і дві збірки сатир. Від I століття нашої ери збереглося два сатирика - Авл Персії Флакк (34 - 62 рр..) І Марк Валерій Марціал (42 - 101 рр..). Персії написав всього 6 сатир, які були видані (?!) Вже посмертно за участю Корнута. Марціал писав уже епіграми. Імовірно до I століття відноситься і Петроній Арбітр з його «Сатирикон». Наступним був Децим Юній Ювенал (50 - 127 рр.).. Його сатири знали вже гуманісти XV століття. Оньібене та Лонич писав до нього коментарі, а Григорій Санок у 1439 році в Краківському університеті викладав Ювенала поряд з іншими античними авторами. За Ювеналом йде знаменитий Апулей (нар. 124 р.), яким і закінчується список сатириків.

Трагедії Римська трагедія налічує всього п'ять авторів. Перша драма була поставлена ​​в 240 р. до н.е. Зливою Андроніком (помер близько 204 р. до н.е.). Біля цього ж року почав свою драматичну діяльність другої римський поет Гней Невій. Трохи пізніше жив Квінт Енній (239 - 169 рр.. До н.е.), фрагменти трагедій якого дійшли до нас. Трагічним поетом був і його племінник Пакувий (220 - 130 рр.. До н.е.). Останній класик римської трагедії - Акцій (170 - 90 рр.. До н.е.). Його трагедії ставили ще довго після його смерті.

Комедії. У Римі комедії писали ті ж Лівії Андроник і Гней Невій, які перекладали на латинську мову трагедії. За ними йде Плавт (помер близько 184 р. до н.е.) - перший римський автор, від творчості якого дійшли цільні твори. У його час жили також Цецилій Стацій (помер в 168 р. до н.е.) і Теренцій Публій Афр (195-159 рр.. До н.е.), від творчості якого збереглося 6 комедій. У кінці II століття до н.е. жили комедійні автори Афраний, Титиний, Атта, від яких дійшли фрагменти. Відомі ще Помпоній та Ліберії.

Іліа́да — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів, і приписується Гомеру, найдавніша зі збережених пам'яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою і об'єднанням численних сказань Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.

Дія віднесена до десятого року облоги Трої (Іліону) об'єднаним ополченням грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Олени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само як і результат війни (загибель Трої), передбачаються в Іліаді відомими. Іліада охоплює лише незначний проміжок часу, епізод з історії облоги Трої.

Текст «Іліади» зберігся у редакції олександрійських філологів, які розділили поему на 24 пісні у 3 ст.до н.е.: кількість пісень в «Іліаді» була пов'язана з кількістю літер у давньогрецькому алфавіті: і тих, і тих було по 24. Епічні оповіді, оброблені в «Іліаді», мають за собою довгу історію. Розкопки Шлімана в Трої виявили культуру, яка відповідає описам «Іліади» і відноситься до кінця 2 тисячоліття до н. е. Дешифровані хетські написи також свідчать про існування могутньої ахейської держави в 13 столітті і навіть містять низку імен, до сих пір відомих лише з давньогрецького епосу.

В «Іліаді» зображуються соціальні відносини «гомерівського періоду», проте в ній збереглися також і рудименти мікенської доби. Наприклад, більшість персонажів «Іліади» представляють собою давніх, а іноді ще догрецьких богів, видозмінених у процесі схрещення місцевих культів із релігією Зевса — бога нових завойовників. За Узенером, в самому циклі сказань про взяття Трої («Священного Іліону») і наступному поверненні грецьких воїнів можна побачити відлуння прадавніх міфів. Мотиви, що мають базисне значення у побудові сюжету «Іліади» теж запозичені з інших сказань: «гнів Ахілла» — з епосу про гніві Мелеагра, а мотив розколу між Зевсом та Герою — з циклу міфів про Геракла.

Одіссе́я — епічна поема Гомера, що описує поневіряння та повернення на батьківщину героя троянської війни,царя Ітаки Одіссея. Будучи закінченою пізніше «Іліади», «Одіссея» слідує за більш раннім епосом, однак не є безпосереднім продовженням «Іліади».

Як «Іліада», «Одіссея» — епос епохи становлення античної суспільно-економічної формації. Відповідно до цього «Одіссея» створює для героїв набагато менш архаїчне культурне тло, ніж «Іліада», досить близько відображаючи сучасність: час падіння царської влади в грецьких громадах і початкові періоди розвитку іонійської торгівлі та мореплавання.

Більшість дослідників відносить час оформлення «Одіссеї» до 7 століття до н. е. «Хитромудрий» і «багатостраждальний» Одіссейє вже героєм зовсім іншого типу, ніж богатирі «Іліади»; поле поетичного зору розширюється підвищеним інтересом до чужих земель, до побуту дрібного люду, до психології жінки; світовідчування Одіссея не позбавлене нальоту сентиментальності. У той час як «Іліада» побудована на переказах героїчної саги, в «Одіссеї» переважає матеріал побутовий та казковий, власне кажучи не пов'язаний з героїчною сагою




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 640; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.