Місце і роль промисловості в сучасній економіці України. Структура та провідні галузі. Форми територіальної організації промисловості

Промисловість, як провідна галузь економіки України, визначає рівень її господарського розвитку, спеціалізацію економіки, ступень участі країни в територіальному поділі праці, інтенсивність територіально-економічних зв’язків. У промисловості задіяне 29,2% промислово-виробничих фондів, 27,4% промислово-виробничого персоналу (1990 р. – 30,4%). Обсяг промислової продукції серед галузей економіки сягає 47% (1990 р. – 50,7%).

Зараз першочерговою є задача забезпечення країни товарами власного виробництва, особливо тих галузей, продукція яких має попит на внутрішньому ринку – це харчова, легка промисловість, сільськогосподарське, транспортне машинобудування, виробництво добрив, побутової техніки, будівельних матеріалів тощо. Важливе розширення виробництва експортної продукції, яку виробляють чорна й кольорова металургія (титан, алюміній, цирконій), суднобудування, літакобудування, космічний комплекс, окремі галузі ВПК, харчової, хімічної (добрива, сода, кухонна сіль, сірка) та будівельної (цемент) промисловості.

За 1990–2005 роки в промисловості України відбулися структурні зміни. Зросла питома вага ПЕК з 8,9% до 22,2%, чорної металургії з 11,0% до 27,4%, а частка машинобудування зменшилася з 30,7% до 13,4%, легкої промисловості – з 10,8% до 1,6%, харчової – з 18,6% до 18,5%.

За останній період налагоджено виробництво нових видів продукції: тролейбусів, трамваїв, мікроавтобусів, комп’ютерів нового покоління, телевізорів, засобів зв’язку, літаків, продовольчих товарів тощо.

Поки що технічний стан виробництва поліпшується повільно, а тому рівень розвитку галузей промисловості відстає від рівня високорозвинених країн світу.

Протягом останніх років досягнуто найвищих темпів зростання промислового виробництва особливо у харчовій, переробній, деревообробній галузях, машинобудуванні.

Україна на світовому ринку є постачальником залізної й марганцевої руди, прокату, чорних металів, труб, суден, літаків, вантажних вагонів, продукції енергетичного машинобудування, верстатів, мінеральних добрив, соди тощо.

Структурними підрозділами промисловості є міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний (паливна промисловість й електроенергетика); машинобудівний; комплекс галузей, які виробляють сировину й матеріали (хіміко-лісовий, чорна й кольорова мета­лургія, промисловість будівельних матеріалів); галузі, які виробляють предмети споживання (легка та харчова промисловості). Виділяються й мен­ші за розміром міжгалузеві комплекси – виробничі (ВО) і науково-виробничі об'єднання (НВО), до яких, крім основного ви­робництва та об'єктів обслуговуючої інфраструктури, належать й наукові організації. До міжгалузевих об'єднань належать також концерни і холдингові компанії. Утворюються й найпрогресивніші формування – фінансово-промислові групи, які об'єднують підприємства різних, взаємопов'язаних галузей, банки й інші фінансові структури.

Територіальна організація промисловості зумовлена формуванням виробничо-територіальних об'єднань: промислових угруповань та про­мислових комплексів.

Промислові угруповання – це сукупність кількох підприємств, об'єднаних транспортно-гео­графічним положенням, спільністю використання об'єктів інфраструктури і системи обслуговування. Такий промисловий комплекс характеризують тісні виробничо-технологічні зв'язки, які виникають на основі послідовної й комплексної переробки сировини, відходів виробництва та спільного випуску готової продукції.

Дата добавления: 2015-05-22