Варіант 8. 1. Сократ був учнем і послідовником софістів

1. Сократ був учнем і послідовником софістів. Ні

2. Дао є вихідним поняттям конфуціанства і позначає в ньому шляхетну людину. Так

3. Християнська апологетика була заключним, вищим етапом розвитку патристики. Ні

4. Філософська антропологія виникла в епоху Відродження. Ні

5.Платон розділив дійсність на світ ідей та світ речей, радикально протиставивши їх між собою. Ні

6. Гасло „Факти є живлення науки" відповідає позиції: а) емпіризму;

7. Пізня антична філософія найбільше прагнула: б) захистити індивіда та звільнити його від страхів життя;

8. Згідно І.Канта людина пізнає: а) явища;

9. За переконанням філософів-екзистенціалістів людина постає: б) неузасадненою, закинутою в світ;

10. Проголошення. симфонії розуму та віри у філософії XX ст. характеризує позицію: В

ТЕСТИ В. 1. Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую" постала результатом: А) проведення принципу методичного сумніву з ме­тою піддати критичному перегляду усі знання та здобути незаперечний відправний пункт для здійснення процедур дедуктивного виведення всіх можливих істин із очевидних та незаперечних положень (засновків).

2. До вихідних тез філософії Ф. Ніцше слід віднести наступні: В) все, із чим стикається людина, постає лише різновидами життя, тому в світі панують закони виживання і боротьби за існування, де повинні перемагати сильніші; заклик підтримувати слабких знесилює та послаблює життя.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

“... Благородна істина про страждання: народження – страждання,

А) Істина про страждання чітко дає нам зрозуміти, що страждання є невід*ємною частиною нашого життя і воно дане для того, щоб ми цінували радість і щастя, щоб ми боролися, мислили і ставали кращими та сильнішими. Щодо походження страждання, то воно вказує нам на жагу (нестримне бажання, надмірність). Саме воно рухає нас щось робити, здобувати, досягати… І під час цього ми наштовхуємося на перешкоди, які в більшій чи меншій степені змушують нас страждати (фізично чи душевно). Знищення жаги життя означатиме знищення бажання рости, розвиватися, ставати кращим, але це в жодному разі не означає самогубство (яке в деякій мірі можна охарактеризувати жагою смерті). Життя, позбавлене природніх властивостей жаги буде спокійним, але водночас і нудним, бо все буде без надмірностей, в якихось певних межах. Людина привикне до цього і життя поступово втрачатиме інтерес.

Б) Якщо взяти за основу поняття «існування» унікальну особистісну сутність людини, що втілює в собі неповторність особи, то знищення жаги існування призведе до повного знищення будь-яких проявів особистості: її почуття, емоції, переживання, бажання, прагнення, потребу в самореалізації, власної точки зору. Навіть при максимальному пригніченні особистості (тобто знищення основних її особистісних проявів) вона все ж на підсвідомому рівні буде зберігати свою особистісну сутність (хай навіть частково). Саме тому повне знищення жаги існування практично неможливе. І якщо б це трапилося, життя такої особи теж буде частковим, тобто позбавленим кольорів, радості та щастя. Це була б особа без особистості.
В) У даному тексті домінує раціонально-логічний тип мислення, тому що викладені в тексті ідеї пов*язані між собою, описані точно, послідовно, без протиріччя, кожна частина тексту логічно зв*язана з наступною частиною і загалом всі частини утворюють єдину систему.

Г) В даному тексті сутність людського буття ототожнюють стражданню. Але насправді наше життя є таким, яким ми його робимо і бачимо самі. Нам просто потрібно навчитись цінувати і знаходити ті прекрасні та веселі миті, які заставляють жити дальше. Тому у цьому тексті нас наштовхують на правильне бачення світу(сприйняття світу таким, яким він є), на правильну думку (без осуду), на правильну мову (без брехні, образ та брудних слів), правильну дію (без вчинення зла іншим), правильне життя (допомога іншим), правильне зусилля (тратити зусилля на те, що дійсно варте цього) тощо. Саме завдяки цьому, світ не здаватиметься таким сірим і жорстоким.

Дата добавления: 2015-05-22