Варіант 6

1. А.Шопенгауер вважав, що розуміння сутності людини дозволяє сприймати життя оптимістично. Ні

2. Гуманізм обгрунтував думку про найпершу цінність земного життя та земних вчинків людини.*"Так

3. Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужйицю філософії Ні

4. За допомогою тези "Мислю, отже існую" Р.Декарт зміг подати людину у визначенні суб'єкта пізнання і діяльності. Так

5.Марксизм наполягав на тому, що філософія повинна стати науковою. Ні

6. Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати методами науки, а лише через внутрішнє переживання" належить: а) С.К'єркегору;

7. Хто з філософів Нового часу розробив вчення про ідоли, що заважають пізнанню? б) Ф.Бекон;

8. Погляд на світ як невпинний рух та потік змін запровадив: а)Геракліт Ефеський;.

9. Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією: в) Аристотеля.

10. Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг: б) німецькою класичною філософією;

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.

1. Тезу „Немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях" слід розуміти так: А) людський розум від на­родження нагадує чисту дошку, тобто не містить в собі ніяких ідей, ніякого по­переднього знання, тому все, що він може вибудову­вати та опрацьовувати, він отримує через відчуття.

2. Міфологічний світогляд, що панував тисячоліттями, почина\ розкладатичь та зникати внаслідок таких основних причин А) філософія почала прояв­ляти себе як найбільш вип­равдана та ефективна форма і світогляду та пізнавальної діяльності; саме вона поча­ла боротися із міфологією та І витісняти її із сфери і духовної культури.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„...Значно краще ніколи не думати про розшуки істини будь-якої речі, аніж робити це без методу:

а) Основною ідеєю даного фрагмента можна вважати метод пізнання істини та його значення. Позиція автора полягає у методі пізнання, який базується на певних правилах, суворо дотримуючись яких людина не сплутає істини з хибним, а буде примножувати знання, щоб пізнати те, що вона здатна пізнати.

б) Основні кроки пізнавальної діяльності полягає у розташуванні тих речей, на які потрібно звернути увагу, щоб дійти до певної істини. Потрібно важчі положення зводити до більш простих, і тоді пізнавати їх. Таким чином можна пізнати й усі інші. Такі кроки мають сучасне значення. Бо будь-яке важке завдання справді можна звести до декількох малих, і подолавши їх в комплексі отримати вирішення даного завдання.

в) У даному фрагменті метод пізнання зводиться до певних правил, яких людина повинна дотримуватись, щоб пізнати істину. У сучасному світі, на мою думку, має місце таке визначення, адже, щоб дійти до істини, справді зручно розбити сутність пошуку на певні фрагменти, і подолавши їх, можна вийти на істину.

г) На мою думку, автор фрагменту так високо підносить значення методу для пізнання, бо вбачає в цьому єдиний шлях для отримання пізнання та більш достовірних та, як наслідок, ширших здібностей людського розуму.

Автором пропонується принцип раціоналізму, в якому наголошується вагомість та компетентність розуму та логічного ходу міркувань у пошуках істини.

Дата добавления: 2015-05-22