Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Варіант 4. 1. Представники європейського Просвітництва наполягали на тому, що знання законів природи ма* вирішальне значення для людини




Читайте также:
  1. III Варіант
  2. III варіант
  3. IV Варіант
  4. V Варіант
  5. Багатоваріантна самостійна робота
  6. Варіант
  7. Варіант
  8. Варіант
  9. Варіант
  10. Варіант
  11. Варіант
  12. Варіант

1. Представники європейського Просвітництва наполягали на тому, що знання законів природи ма* вирішальне значення для людини. Так

2. Позитивізм вважав, що філософія повинна стати науковою і вивчати логіку і мову конкретних Так

3. Сократ вважав, що усі речі складаються з атомів і порожнечі. Ні

4. Середньовічна філософія розвивалась в активному діалозі із іншими науками. Ні

5. У філософії XX ст. спостерігалась тенденція до утворення єдиної філософії. Так Ні

6. За Р.Декартом теза "Мислю, отже існую" повинна бути прийнятою у філософії як: в) вихідний пункт для моральної поведінки людини.

7. До характерних рис філософського мислення слід віднести: а)гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови свого змісту, самоусвідомлення думки;

8. Етика А.Шопенгауера носить переважно: в) песимістичний характер.

9. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають: в) переповідання, що стосуються начал світу, богів та героїв.

10. Вчення про категоричний імператив, розроблене І.Кантом, стосується: в) всезагального закону моральної людської поведінки.

ТЕСТИ В. 1.Філософія у період панування в Європі християнського релігійного світобачення (епоха середньовіччя) не втратила статусу важливої сфери знань тому, що: А) вона розробляла та переконливо формулювала основні догмати релігії, впо­рядковувала тексти Святого Письма, доводила першість релігії і церкви щодо повноважень світської влади.

2. Г.Гегель зміг розробити цілісне філософське вчення про розвиток усіх основних сфер буття та людської суспільної історії завдяки тому, що: А) він поклав у засади буття самочинний рух абсолютної ідеї, яка завдяки внутрішнім суперечностям проходила послідовно стадії тотож­ності, відмінності та синте­зу, розгортаючи і демонст­руючи усе багатство можли­вих визначень буття; тому усе вчення Регеля було змістовно єдиним та предметно різноманітним.

Тести Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„Ми в усьому обмежені, і положення між двох крайнощів визначило

а) До антропологічного, тому що автор змальовує становище людини у світі, її обмеженості в крайнощах оточення. Завжди щось залишається недосяжним для розуміння. Людина не може осягнути та відчути нічого надмірного.
б) Основною думкою фрагмента є суперечність між бажанням людини до чогось сталого, стабільного та її природною долею, в якій немає нічого непорушного. Розуміння людини, що все «занадто» мале чи велике, старе чи мале, далеке чи близьке є дорогою у безвихідь.

в) На мою думку, якщо людина прийме дані міркування як свою життєву позицію, життєві завдання в неї полягатимуть в спокої та керуванні своїми бажаннями та гонитвою за якоюсь впевненістю та стабільністю. Потрібно розуміти, що ніщо не є досяжним, та кінцеве не буде мати якоїсь міцної основи. Людина наче обмежена в максимумах і мінімумах життя. Людина наче не існує для них, вони не існують для людини. Недосяжні, невідомі, неіснуючі.

г)Агностицизм, за якого не можливо вибудувати істинну всеосяжну систему знань. Людина не може досягнути того, що є для неї надто…Воно вислизає від нас, ми – від нього…





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1414; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.001 сек.