Як його успішно скласти

ЯК ГОТУВАТИСЯ ДО ЕКЗАМЕНУ І

УСНИЙ ВИСТУП

НА СЕМІНАРІ, СТУДЕНТСЬКІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

Студентам може бути запропоновано виступити з повідомленням чи доповіддю на семінарському занятті або студентській науково-теоретичній конференції. За основу для такого виступу, як правило, береться вже написаний реферат. Проте слід застерегти доповідачів, що просто зачитувати готовий текст реферату не рекомендується. По-перше, через те, що час, що відводиться зазвичай на усний виступ, дуже обмежений (не більш як 7-10 хв.), по-друге, усна мова дещо відрізняється від письмової. Усний виступ краще сприймається аудиторією, якщо він емоційний, якщо мова є образною, яскравою, індивідуальною, але конструкція речень водночас є максимально спрощеною. А тому доповідачам можна порекомендувати на основі реферату готувати спеціальні тези повідомлення (7 хв.) чи доповіді (понад 7 хв.). При цьому студенту-доповідачу слід насамперед звернутися при підготовці тез до вступної частини реферату, потім відібрати з реферату найбільш цікаві факти та дискусійні судження, а на закінчення взяти загальні висновки вивчення проблеми.

Доповідь або повідомлення також краще сприймається в аудиторії, якщо доповідач викладає свої думки усно, дивлячись в очі присутнім, а не читає «по написаному».

Важливою складовою частиною навчального процесу є контроль знань. Він здійснюється, по-перше, в ході навчання на семінарських заняттях, колоквіумах, у формі контрольних робіт, в тому числі «ректорських», по-друге, під час поточного контролю, під час сесії на екзамені.

Найкращий шлях до успішного складання екзамену – це регулярна підготовка до семінарських занять, активна участь на семінарі в обговоренні визначених викладачем питань. Для підготовки до семінару студенти використовують не тільки конспекти лекції і навчальні посібники, але й, бажано, додаткову літературу, список якої подається в даному посібнику. Для вивчення кожної теми рекомендуємо написати тези або розгорнутий план свого виступу у спеціальному зошиті. Можна також підготувати цікаві факти, наприклад, статистичні дані, цитати тощо, щоб використати цей матеріал якщо не в основному виступі, то у вигляді доповнення до виступу іншого студента. Після вивчення тем кожного модуля – обов’язкова контрольна робота. Цьому в значній мірі допоможуть рекомендовані контрольні запитання до кожної теми та контрольні питання до кожного з трьох модульних контролів.

Головне – ніколи не залишати підготовку до іспитів на останні дні, тим більше на останню ніч, як подеколи роблять деякі недолугі студенти. Готуватися слід регулярно. Заздалегідь до іспитів можна вивчити хронологію, адже знання історичних дат є обов’язковим елементом знання історії, зокрема етнополітичної історії України. Крім того, хронологічні дати непогано виконують функцію опорних знаків, що допомагають відтворити в своїй пам’яті ту чи іншу історичну подію. Не буде зайвим протягом усього семестру читати якусь наукову-популярну або навіть художньо-історичну літературу. По-перше, це просто цікаво, а по-друге, у студента виникне слушна нагода приємно здивувати екзаменатора своїм інтересом до вітчизняної історії, заслужити у такий спосіб його більш благодушне ставлення до себе.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкова оцінка по дисципліні “Історія України” виставляється одночасно за системою ПДАБтаА, національною шкалою та шкалою ECTS:

Значення оцінки	Оцінка за системою ПДАБтаА (бали)	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Відмінно	90–100		А
Дуже добре	82–89		В
Добре	75–81	С
Задовільно	69–74		D
Задовільно	60–68	E
Не прийнято	35–59		FX
Не прийнято	1–34	F

Підсумкова оцінка виставляється з урахуванням оцінок модульного контролю знань та оцінки письмового іспиту у наступній послідовності:

1). За 100-бальною шкалою виставляється оцінка за вивчення кожного з 3-х модулів:

– до 30 балів – за ґрунтовні виступи на семінарських заняттях, колоквіумах, участь у олімпіадах, конкурсах, за написання та захист рефератів, творів-ессе згідно з вимогами кафедри;

– до 20 балів – за конспект, який містить:

– лекції викладача;

– самостійно опрацьовані джерела при підготовці до аудиторних занять та контрольних робіт;

– опрацьовані розділи курсу, які не викладаються на лекціях;

– записи при підготовці до складання підсумкового контролю;

– до 20 балів – за систематичне відвідування лекцій та практичних занять (семінарів, колоквіумів тощо);

– до 30 балів – зал. підсумкову контрольну роботу після вивчення змісту програми модуля.

2). За 100 бальною шкалою визначається середньоарифметична оцінка вивчення всіх модулів. Наприклад, за 1 модуль – 60 балів, за ІІ – 65, за ІІІ – 70; 60 + 65 + 70 = 195; 195: 3 = 65.

3). За 100 бальною шкалою виставляється оцінка за письмовий іспит.

4). За результатами модульного контролю і письмового іспиту виставляється за 100 – бальною шкалою підсумкова оцінка по дисципліні. Наприклад, результат модульного контролю – 65 балів, іспит – 85; 85 + 65 = 130; 130: 2 = 75 балів.

Дата добавления: 2015-05-22