Завдання для виконання роботи

Задача 1. Плановий обсяг виробництва основної продукції у ІІ кварталі 2009 р. МП “Прогрес” – 10 000 шт., фактичне виконання становило 125 %. По виробництву допоміжної продукції аналогічне співвідношення становило: 3 500 шт., 108 %. Чисельність працівників ПВП за досліджуваний період – 80 осіб, з яких службовців – 10 %. Визначити показники продуктивності праці у натуральному виразі за планом та фактично і проаналізувати темпи її зростання.

Задача 2. Розрахувати виробіток продукції деревообробного підприємства СП “Либідь” за перше півріччя 2009 р. в умовних одиницях за планом, фактично, а також темпи його зростання, якщо: план випуску продукції – 5 000 м³, фактично обсяг виробництва зріс на 17 %, трудомісткість 1 м³ – 8 люд./год.

За умовну одиницю приймається трудомісткість 1м³ продукції деревообробного підприємства. Фактична чисельність робітників у досліджуваному періоді – 135 осіб, що на 5 % більше від їх запланованої кількості.

Задача 3. У цеху виробляється три види деталей: А, В та С. Виробництво першого виду в 2 рази перевищує виробництво другого і становить 80 % виробництва третього. Виробнича програма цеху складає 18 000 виробів, а чисельність робітників – 200 осіб. Визначте продуктивність праці по кожному виробу і по цеху в цілому.

Задача 4. За результатами діяльності підприємства ТОВ “Дакар” у 2002 р. обсяг виробництва продукції склав за планом 10 000 тис. грн, фактично – на 7 % більше, нормативна трудомісткість 1 000 шт. – 4 н./год, фактично – на 5 % менше. Фактична чисельність робітників зменшилася на 2 % порівняно із плановою їх чисельністю – 150 осіб.

Обчислити продуктивність праці за трудовими показниками за планом, фактично, а також темпи її зростання.

Задача 5. Розрахувати продуктивність праці на підприємстві “Колос” за звітний рік – у вартісному виразі за планом і фактично, а також темпи її зростання, якщо: обсяг виробництва за планом 25 000 тис. грн, фактично – на 15 % більше, ціна 1 000 шт. – 55 грн. Планова чисельність працівників ПВП – 120 осіб, у тому числі 20 осіб – керівники та спеціалісти, що на 2 особи менше фактично.

Задача 6. За даними СП “Прибуток” розрахувати технологічну, виробничу та повну трудомісткість за планом та фактично, а також темпи її зростання, якщо:

– за планом чисельність основних робітників – 35 осіб, допоміжних – 10, управлінців – 5, фактично – відповідно на 3, 2, 1 особи менше;

– запланований фонд роботи на місяць у середньому на одного основного робітника – 180 год, допоміжного – 160 год, управлінця – 170 год, фактично відпрацьовано – відповідно в середньому одним основним робітником – на 10 год більше, допоміжним – на 15 год менше, управлінцем – на 3 год менше;

– обсяг випуску продукції на місяць за планом 7 000 т, фактично – на 12 % більше.

Задача 7. Обчислити показники продуктивності праці у натуральному виразі за планом і фактично та темп її зростання, якщо плановий обсяг виробів № 1 – 19 000 шт. фактично виконаний на 108 %, № 2 за планом – 24 000 шт., фактично виконаний на 104 %, чисельність працівників ПВП – 120 ос., у тому числі керівників та службовців – 15 ос., фактично робітників на 6 ос. менше.

Задача 8. Розрахувати виробіток в умовних одиницях за планом, фактично і темп його зростання, якщо

– за планом випуску сортової сталі № 1 – 6 000 тонн, фактично обсяг зріс на 8 %, трудомісткість 1 тонни сталі – 10 люд./год;

– плановий обсяг тонколистової сталі – 8 000 тонн, фактичне виконання – 107 %, трудомісткість 1 т цієї сталі – 40 люд./год;

– плановий обсяг сортової сталі № 2 – 12 000 тонн, фактичне виконання – 107 %, трудомісткість 1 т цієї сталі – 60 люд./год.

За умовну одиницю приймається трудомісткість 1 тонни сортової сталі № 1. Чисельність робітників за планом – 140 ос., фактично на 2 ос. менше.

Задача 9. Обчислити продуктивність праці за трудовими показниками за планом та фактично і темп її зростання, якщо:

– обсяг виробів № 1 за планом 7 000 тис. грн, фактично на 9 % більше, нормативна трудомісткість 1 000 шт. – 3 нормо-год., фактично на 10 % менше;

– обсяг виробів № 2 за планом 15 000 тис. грн фактично на 7 % більше, нормативна трудомісткість 1 000 шт. – 2 нормо-год., фактично на 15 % менше.

Чисельність робітників за планом 80 ос., фактично на 3 ос. менше.

Задача 10. На хімічному підприємстві, яке займається виготовленням лакофарбової промисловості, валова продукція за звітний рік становила 21 584 тис. грн, а в базовому періоді вона дорівнювала 20 698 тис. грн. Чисельність промислово-виробничого персоналу у звітному періоді становила 2 800 осіб, а в базовому періоді – 2 650 осіб. Необхідно визначити структурні зрушення в продуктивності праці і вплив кожного із зазначених факторів.

Задача 11. Визначте індекс зменшення трудомісткості виробництва продукції, якщо продуктивність праці в цілому по підприємству зростає на 25 %.

Задача 12. На підприємстві працюють 1 200 працівників, якими виготовлено продукції в звітному періоді на 10 млн грн. За цей рік робітниками відпрацьовано 275 тис. людино-днів або 2 100 тис. людино-годин. У попередньому році в середньому на одного працівника виробіток становив 8 000 грн, середньоденний виробіток становив 35 грн, середньогодинний – 4,5 грн. Визначте, як зміниться середньогодинний, середньоденний та річний виробіток на одного працівника у звітному періоді.

Задача 13. Необхідно встановити різницю у рівні продуктивності праці при визначенні її за вартісним методом та його різновидами: чистою та умовно-чистою продукцією, за даними табл. 6:

Таблиця 6

Показники	Базовий період	Звітний період
Валова продукція, тис. грн
Матеріальні витрати, тис. грн
Амортизація, тис. грн
Чисельність працівників, осіб

Задача 14. Продуктивність виробничих верстатів на заводі становить 2 тонни готової продукції на годину, ефективний фонд їх завантаження – 3 476 годин на рік, їх загальна чисельність – 25 агрегатів. Вартість тонни готової сировини становить 22 800 грн. Як визначити продуктивність праці в цілому по підприємству, якщо у виробництві зайнято 1 215 працівників. Як зміниться продуктивність праці, якщо додатково встановлять 2 агрегати продуктивністю 3 тонни готової продукції на годину кожний і залучать до виробництва ще 15 осіб?

Задача 15. Кількість зайнятих на підприємстві становить 2 500 осіб. Чиста продукція за підзвітний період становила 2 250 тис. грн, матеріальні витрати – 1 750 тис. грн, амортизаційні відрахування – 1 000 тис. грн. Визначте продуктивність праці на підприємстві та її зміну, якщо зайнятих стане більше на 20 осіб, а матеріальні витрати зменшаться на 85 тис. грн.

Задача 16. Виробіток на одного працівника цеху в базовому періоді за рік становить 670 тис. грн, чисельність працюючих – 254 особи. Обсяг товарної продукції в плановому році збільшиться на 8 %, питома вага купованих напівфабрикатів у вартості продукції зменшиться на 4 %. За штатним розкладом передбачається скорочення 35 осіб. Визначте планові показники виробітку на одного працюючого і зміну продуктивності праці. Зробіть висновки.

Задача 17. Планом промислового підприємства передбачено виготовлення товарної продукції в обсязі 40 млн грн. На підприємстві протягом року працюватиме 2 500 працівників. Кількість робочих днів на рік становить 234, середня тривалість робочого дня становить 8 годин. З наведених даних слід розрахувати середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток на одного працівника.

Семінарсько-практичне заняття за Т. 14

Тема. Форми та системи оплати праці

Мета роботи:

Навчальна – відпрацювати вміння та навички визначення тарифних ставок, середніх тарифних розрядів, коефіцієнтів, ставок та заробітної плати за тарифною системою, посадовими окладами з урахуванням доплат та надбавок; розрахунків заробітної плати за відрядної та погодинної форми оплати праці та їх системами.

Виховна – формувати економічне мислення у процесі застосування елементів тарифної системи з метою поліпшення мотивації праці; виховувати відповідальність за виконання розрахунків.

Методичні рекомендації до виконання роботи

Тарифна сітка – це певна кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифна сітка використовується для визначення співвідношення в оплаті праці різної складності.

Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, віщій кваліфікації відповідає вищий розряд тарифної сітки.

Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду.

; (54)

I = 1 …n,

де К _{тар і} – тарифний коефіцієнт 1-го розряду;

Т _{грн і} – тарифна ставка і-го розряду;

Т _{грн. 1-го} – тарифна ставка першого розряду.

Тарифні коефіцієнти та їх діапазон можуть встановлюватись галузевими угодами.

За допомогою тарифної сітки можна встановити рівень середньої кваліфікації робітників та складності роботи.

Середня кваліфікація робітників підприємства у цілому, цеху або дільниці характеризується середнім тарифним розрядом.

Середній тарифний коефіцієнт (К_с) розраховується за формулою:

, (55)

де К_і – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Ч_рі – чисельність робітників того самого розряду;

Ч_р – загальна чисельність робітників.

Середній тарифний розряд (Р_с) визначається за формулами:

; (56)

, (57)

де Р_м, Р_б – тарифні розряди, які відповідають меншому і більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий коефіцієнт;

К_м, К_б – менший та більший із двох тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт, визначається за формулою:

, (58)

де К – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Тр – трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;

ΣТр – сумарна трудомісткість робіт, нормо-год.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається так само, як і для робітників.

Середній тарифний коефіцієнт можна визначити через середній тарифний розряд за формулою:

; (59)

, (60)

де Р_с і Р_м – середній і менший із двох суміжних розрядів, між якими знаходиться відомий середній тарифний розряд.

Тарифні ставки та посадові оклади працівників

Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Тарифні ставки диференціюють за складністю праці, кваліфікацією робітників, інтенсивністю та умовами праці.

Тарифні ставки можуть бути годинні, денні і місячні (оклади).

Годинні ставки застосовують у галузях, де завдання робітникам встановлюється у вигляді норм часу на одиницю виробу або операцію.

Денні тарифні ставки встановлюються для певних категорій допоміжних робітників (водії, ліфтери).

Методика встановлення тарифних ставок полягає в тому, що встановлюється тарифна ставка 1-го розряду – це мінімальна заробітна плата за просту, некваліфіковану працю. А тарифні ставки наступних за 1-м розрядом розрядів збільшуються на коефіцієнт, який відповідає даному розряду.

Тарифні ставки певних розрядів визначаються за формулою:

, (61)

де Т₁ – тарифна ставка 1-го розряду;

К_n – тарифний коефіцієнт n-го розряду.

Середню тарифну ставку також можна визначити за середнім тарифним коефіцієнтом або середнім тарифним розрядом:

, (62)

де К_{тар.сер} – середній тарифний коефіцієнт.

, (63)

де Т_б, Т_м – тарифні ставки, які відповідають більшому і меншому із двох суміжних розрядів, між якими знаходиться відомий середній розряд.

Заробіток робітника () розраховується за формулою:

, (64)

де Ф_ч – фонд часу, годин.

Оплата праці у святкові дні (Дсв) розраховується за формулою:

, (65)

де Д_св – доплата за роботу у святкові дні, грн.;

Ф_св – час, відпрацьований у святкові дні, години.

Доплати за роботу у нічний час (Д_н) розраховуються за формулою:

, (66)

де Ф_н – тривалість роботи у нічний час, год;

Д_н – доплати у нічний час у відсотках до ставки, %.

Сума премії розраховується за формулою:

, (67)

де П – відсоток премії від З _тар;

П _сум – сума премії, грн.

Загальний заробіток робітників (З_заг) з урахуванням премій, доплат за роботу у нічний час і святкові дні розраховується за формулою:

, (68)

Оплата праці працівників, спеціалістів і службовців здійснюється за допомогою посадових окладів, основою яких є мінімальна тарифна ставка.

Заробітна плата керівників чи службовців розраховується за формулою:

, (69)

де О_пос – посадовий оклад;

Д_н і Д_ф – кількість планова та фактична;

О_факт – фактичний оклад;

П – розмір премії у відсотках.

На підприємствах застосовують різні доплати й надбавки, які є змінною частиною тарифної системи і залежать від виробничих умов.

Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінювання фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. На підприємствах установлюються такі розміри доплат: за роботу у важких і шкідливих умовах – до 12 %, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці – до 24 % тарифної ставки (посадового окладу).

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Для обчислення додаткової оплати праці за роботу в нічний час погодинні тарифні ставки визначаються для робітників, праця яких оплачується за денними тарифними ставками, діленням денної ставки на відповідну тривалість робочого дня (в годинах), установлену для даної категорії робітників законодавством. Для робітників, праця яких оплачується за місячними ставками (окладами), погодинні тарифні ставки розраховуються діленням місячної ставки (окладу) на кількість робочих годин згідно з календарем у даному місяці.

Доплата за суміщення професій (посад) і виконання обов’яз­ків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.

У разі застосування бригадної форми організації праці здійснюється доплата бригадирам, які не звільнені від основної роботи за керівництво бригадою. Ці доплати за чисельності бригади від 5-ти до 10-ти осіб становлять 10 % і понад 10 осіб – 15 % тарифної ставки за умови виконання всією бригадою норм виробітку в середньому за місяць.

Розмір доплат за професійну майстерність має визначатися двома – трьома кількісними показниками.

Висококваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, які потребують високої професійної мобільності і великого виробничого досвіду, розміри доплат можуть бути збільшені: робітникам IV розряду – до 16 %, V – до 20 %, VI – до 24 % тарифної ставки.

Приклад 1. Необхідно визначити загальну суму заробітної плати працівника ІІІ розряду, якщо він за місяць відпрацював 22 зміни по 7,2 години і за цей час виробив та здав 200 виробів при нормі часу на одиницю виробу 1,09 людино-годин. Годинна тарифна ставка першого розряду становить 1,3 грн, а тарифний коефіцієнт ІІІ розряду – 1,33. Усі вироби, що працівник виготовив понаднормово, оплачуються за потрійними розцінками. Також за шкідливі умови праці йому встановлено надбавку в розмірі 12 % тарифної ставки.

Розв’язання

1. Розраховуємо тарифну ставку ІІІ розряду:

Тст_ІІІ = Т₁·К_ІІІ = 1,3·1,33 = 1,729 грн.

2. Розраховуємо фонд часу відпрацьованого робітником за місяць відповідно до плану:

Фч_ПЛ = N·Тзм = 22·7,2 = 158,4 год.

3. Розраховуємо фонд часу відпрацьованого робітником за місяць фактично:

Фч_Ф = Q·Нч₁ = 200·1,09 = 218 год.

Отже, працівник перевиконав своє завдання на 59,6 год. (218–158,4), або виготовив 55 виробів понаднормово (59,6/1,09).

4. Розраховуємо суму заробітної плати працівника:

а) за планове виконання роботи:

З_ТАР = Тст_ІІІ·Фч_ПЛ = 1,729·158,4 = 273,87 грн;

б) за понаднормове виконання (премія):

П = 3·Тст_ІІІ(Фч_Ф–Фч_ПЛ) = 3·1,729·59,6 = 309,15 грн;

в) доплата за шкідливі умови праці:

Д = З_ТАР·0,12 = 273,87·0,12 = 32,86 грн.

Отже, загальний заробіток працівника становить:

З_ЗАГ = З_ТАР + П + Д = 273,87 + 309,15 + 32,86 = 615,88 грн.

Відповідь: 615,88 грн.

Для оплати праці застосовують дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі – відрядна та погодинна.

Відрядна та погодинна форми оплати праці поділяються на кілька систем.

Відрядна поділяється на системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна.

Сутність прямої системи оплати праці полягає в тому, що розмір заробітної плати залежить від кількості виробленої продукції відповідної якості і розцінки.

Загальний відрядний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці розраховується за формулою:

, (70)

де N_i – обсяг виготовленої продукції певного виду;

P_i – розцінка за одиницю продукції певного виду.

Відрядна розцінка (P_в) визначається за формулами:

1. На основі норм виробітку:

, (71)

де Т_ст – годинна чи денна тарифна ставка відповідного розряду;

Н_вир – норма виробітку за одиницю часу.

2. На основі норми часу:

, (72)

де Н_ч – норма часу, хв.

Приклад 2. Необхідно визначити заробіток токаря за місяць, якщо відомо, що він протягом цього періоду виконав такий обсяг робіт: валикі ступінчасті – 100 шт. за встановленою розцінкою 1,26 грн за грн, втулки конічні – 500 шт. за розцінкою 98 к. за грн, болти – 300 шт. за розцінкою 72 к. за грн.

Розв’язання:

Нараховуємо заробітну плату працівнику за прямою відрядною системою оплати праці, скориставшись формулою (4.1.):

Звідр. = 1,26·100 + 0,98·500 + 0,72·300 = 832 грн.

Відповідь: 832 грн.

Відрядно-преміальна система оплати праці, сутність якої полягає у тому, що, крім відрядного заробітку, робітникові нараховується премія за виконання та перевиконання певних показників.

Розмір премії встановлюється у відсотках до відрядного чи тарифного заробітку.

Загальний заробіток за відрядно-преміальної системи оплати праці розраховується за формулою:

, (73)

де З_в. З_пог. – заробіток відрядний чи погодинний;

П₁, П₂, П_n – розмір премії у відсотках до відповідного заробітку.

Приклад 3. Необхідно визначити вид та розмір заробітної плати фрезерувальника, якщо він за місяць виготовив 173 вироби при завданні 130. Норма часу на виконання операції становить 1,4 нормо-годин, а годинна тарифна ставка становить 1,8 грн. Процент доплат за виконання плану становить 9 %, а процент доплат за кожен процент перевиконання плану – 1,5 %.

Розв’язання:

Обчислюємо розцінку за один виріб за формулою (4.3.):

Рв = 1,8·1,4 = 2,52 грн за виріб.

Знайдемо ступінь перевиконання плану виробництва у відсотках:

(173/130·100 %)–100 % = 33 %

Використовуючи формулу (4.4.), розраховуємо розмір заробітної плати фрезерувальника за місяць за відрядно-преміальною системою:

Зв.п. = (2,52·130)(1 + (9 + 1,5·33)/100)) = 519,25 грн.

Відповідь: 519,25 грн.

Сутність відрядно-прогресивної системи оплати праці полягає у тому, що заробіток за виконання завдання у межах норми виплачується за постійними розцінками, а виробіток понад завдання (норми) – за підвищеними розцінками, які збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.

Загальний заробіток при застосуванні цієї системи визначається за формулою (З_заг):

, (74)

де N_н – обсяг продукції у межах завдання;

∆N – збільшення обсягу продукції понад норми;

Р _пост. – постійна розцінка;

Р_пр – прогресивна розцінка.

Знаходимо постійну розцінку:

, (75)

де Н_ч – норма часу на один виріб.

Розцінка прогресивна:

, (76)

де К_збіль. – збільшення розцінки на вироби (100 + %).

Також загальний виробіток за відрядно-прогресивною системою розраховується за формулою:

, (77)

де – вихідна база для нарахування прогресивних доплат, виражена у відсотках виконання норм виробітку, частка одиниці;

– коефіцієнт виконання норм виробітку;

– коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.

Приклад 4. Визначити вид оплати праці та розмір зарплати працівника, якщо він за місяць виготовив 220 виробів при завданні 180. Вихідна база для нарахування доплат – 110 % виконання плану. Трудомісткість виробництва продукції становить 1,1 нормо-години. Якщо план перевиконано в інтервалі від 1 до 10 %, розцінка зростає на 25 %, якщо в інтервалі 11-25 % – на 50 %, якщо в інтервалі 26–40 % – на 75 %, якщо більше 40 % – на 100 %. Годинна тарифна ставка, згідно з трудовими нормативами, становить 3,6 грн.

Розв’язання:

Визначаємо відрядну розцінку на один виріб за формулою (4.3.):

Рв = 3,6·1,1 = 3,96 грн за виріб

Обчислюємо коефіцієнт виконання норм виробітку:

220/180 = 1,22.

Отже, план перевиконано на 22 %. Тому за понаднормово виготовлені вироби розцінка зростає на 50 % відповідно до наведеної шкали.

Вихідна база для нарахування доплат – 110 % виконання плану, тобто k_вих = 1,1.

Розраховуємо заробітну плату працівника за відрядно-прогресивною системою оплати праці (1.5.2.):

Ззаг = 3,69·180(1 + (1,1·0,5)/1,22) = 1034,14 грн.

Відповідь: 10 34,14 грн.

Загальний заробіток при непрямій-відрядній системі оплати праці визначається за формулами:

, (78)

де Р_непр – непряма відрядна розцінка;

N_факт – фактичний обсяг виконаного завдання.

Непряма відрядна розцінка розраховується за формулою:

, (79)

де Т_{ден.доп.} – денна тарифна ставка допоміжного робітника, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою, грн;

Н_об. – кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами;

В_пл. – планова норма виробітку, яка встановлена для кожного виробничого об’єкта.

, (80)

де Т_ст – тарифна ставка допоміжного робітника;

Н_{вир.сер.} – середній показник виконання норм виробітку робітників.

Приклад 5. Необхідно визначити заробітну плату чергового робітника та вид оплати його праці, якщо він обслуговує 20 робітників, зайнятих в основному виробництві. Його годинна тарифна ставка становить 3,3 грн. Фактичне виконання завдання за робочими об’єктами обслуговування становить 18 200 виробів. Планова норма виробітку, встановлена для кожного обслуговуваного виробничого об’єкта, становить 8 виробів на годину.

Розв’язання:

Обчислюємо непряму відрядну розцінку за формулою (4.7.):

Р_непр = 3,3/(20·8) = 0,02 грн за виріб

Обчислюємо заробітну за непрямою системою оплати праці:

З_заг = 18200·0,02 = 364 грн.

Відповідь: 364 грн.

Сутність акордної системи оплати праці полягає в тому, що відрядна розцінка встановлюється не на окрему операцію, а на весь комплекс робіт загалом на основі діючих норм часу. При цій системі заздалегідь визначаються обсяг і строк їх виконання.

Погодинна форма оплати праці має дві системи:

Пряма погодинна, за якою заробітна плата обчислюється за годинними та денними тарифними ставками і фактично відпрацьованим часом за формулою:

, (81)

де Т_ст – годинна чи денна тарифна ставка;

Ф_ф – фактично відпрацьований час.

Приклад 6. За місяць токар ІІІ розряду відпрацював 22 дні. Тривалість робочої зміни становить 8 годин. Тарифна ставка І розряду робіт – 2,4 грн на годину. Тарифний коефіцієнт, винайдений за тарифною сіткою відповідно до умов праці, має значення 1,33. Необхідно обчислити суму заробітної плати токаря за місяць.

Розв’язання:

Нараховуємо суму заробітної плати за прямою погодинною системою оплати праці:

З_поч = 22·8·2,4·1,33 = 561,79 грн.

Відповідь: 561,79 грн.

Погодинно-преміальна система передбачає, крім погодинної оплати праці, премії за виконання і перевиконання встановлених показників.

, (82)

де – відсоток премії, встановлений керівництвом підприємства за досягнення певних кількісних і якісних показників до тарифного заробітку.

Приклад 7. За місяць слюсар V розряду відпрацював 20 днів. Тривалість робочої зміни становить у середньому 7–8 годин. Тарифна ставка І розряду робіт – 2,5 грн на годину. Тарифний коефіцієнт, винайдений за тарифною сіткою відповідно до умов праці, має значення 1,4. Необхідно обчислити суму заробітної плати токаря за місяць. За якісне виконання виробничого завдання слюсарю нараховується премія в розмірі 20 % до тарифного заробітку.

Розв’язання:

Нараховуємо суму заробітної плати за погодинно-преміальною системою оплати праці:

З_поч.пр. = 20·7,8·2,5·1,4·1,2 = 655,2 грн.

Відповідь: 655,2 грн.

Для оплати праці колективу (бригади) застосовується як відрядна, так і погодинна форма оплати праці.

Колективна відрядна розцінка визначається за формулами (Рк):

; (83)

де ∑Т – сума тарифних ставок членів бригади, грн;

Н_вир.бр. – бригадна норма виробітку.

, (84)

де ∑Т•Н_ч – сума добутку тарифних ставок, які відповідають розряду робіт, грн. та норм часу;

Н_ч – норми часу відповідно по кожному розряду на кожен виріб.

Ефективним методом розподілу заробітної плати є врахування кількості та якості праці.

Є кілька методів розподілу заробітку:

відповідно до встановлених розрядів і відпрацьованого часу;

за тарифними коефіцієнтами і відпрацьованим часом (тобто відрядний заробіток, який припадає на 1 коефіцієнт – годину).

за присвоєними розрядами і відпрацьованим часом, враховуючи коефіцієнт трудової участі (КТУ).

Сутність першого методу полягає у тому, що розраховується відрядний заробіток та премії, також тарифний заробіток кожного члена бригади та у цілому – бригади за фактично відпрацьований час; потім визначається коефіцієнт відрядного заробітку за формулою:

, (85)

де З_в, З_тар. – відповідно відрядний і тарифний заробітки бригади, грн.

Фактичний заробіток кожного члена бригади розраховується множенням його тарифного заробітку на коефіцієнт відрядного заробітку (К_з).

За другим методом розподіл бригадного заробітку між членами бригади здійснюється множенням тарифного коефіцієнта на кількість відпрацьованих годин; вартість 1-ї коефіцієнт-години визначається діленням загальної суми бригадного заробітку на загальну кількість коефіцієнт-годин; сума заробітку кожного члена бригади розраховується множенням кількості його коефіцієнт-годин на вартість 1-ї коефіцієнт-години.

За третім методом з урахуванням КТУ є два методи:

Перший метод. Послідовність розрахунку заробітної плати кожного члена бригади наступна:

1. Визначається загальний бригадний заробіток (З_бр.заг.), в який включається відрядний заробіток, усі види премій, економія по фонду заробітної плати бригади та інші види колективної оплати, за формулою:

; (86)

де N – обсяг роботи, виконаний бригадою;

P_i – розцінка за відповідний вид продукції;

П – премії бригади;

Е _з – економія по фонду оплати праці;

Д _інш. – інші види колективної оплати.

2. Розраховується тарифний заробіток кожного члена бригади і у цілому:

; (87)

, (88)

де Т_ст – погодинна тарифна ставка кожного члена бригади;

Ф_фі – фактично відпрацьований час кожним членом бригади;

n – кількість членів бригади.

3. Визначається сума заробітку колективу ∆З_бр., яка розділяється пропорційно розрахунковому заробітку – це відрядний приробіток, сума премій, економія по фонду заробітної плати та інші колективні доплати:

. (89)

4. Визначається розрахунковий заробіток бригади у цілому і кожного робітника за формулою:

, (90)

де КТУ – коефіцієнт трудової участі окремого робітника.

. (91)

5. Розраховується коефіцієнт відношення відрядного приробітку, премій, економії по фонду заробітної плати та інших доплат до розрахункового заробітку (К _розр):

. (92)

6. Визначається відрядний приробіток, премія, економія по фонду заробітної плати та інші доплати кожного члена бригади:

. (93)

7. Розраховується загальна заробітна плата кожного члена бригади:

. (94)

Другий метод. У бригадах, укомплектованих робітниками одного розряду, які, однак, фактично відпрацювали різний час, сума, яка підлягає розподілу, ділиться на суму КТУ – годин усієї бригади. Одержана величина множиться на кількість КТУ – годин кожного робітника.

Індивідуальна з/п кожного працівника при безтарифній системі – це його частка (пай) у фонді з/п, який зароблений усім колективом.

Формула розрахунку:

, (95)

де ЗП_і – індивідуальна заробітна плата, грн;

ФОПкп – фонд оплати праці колективу (дільниці цеху), який підлягає розподілу між працівниками, грн;

К_і – коефіцієнт кваліфікованого рівня, який присвоєно і-му працівникові трудовим колективом у момент введення “безтарифної” системи (в балах, частинах одиниці або інших умовних одиницях);

КТУ_і – коефіцієнт трудової участі в поточних результатах діяльності, який присвоюють і-му працівникові трудовим колективом на період, за який здійснюється оплата;

Т_і – кількість робочого часу, відпрацьованого і-м працівником за період, за який здійснюється оплата (год., дні);

i = 1, 2, …, n – кількість працівників, які беруть участь у розподілі фонду оплати праці, осіб.

Дата добавления: 2015-05-22