Завдання для розрахунку

Завдання для розрахунку

Завдання для виконання роботи

Задача 1. Визначте норму часу на партію деталей, якщо: основний час становить 5 хв, допоміжний час – 2,6 хв, час на обслуговування робочого місця – 0,15 хв, час на відпочинок робіт­ни­ка – 0,22 хв, підготовчо-завершальний час на одиницю продук­ції – 0,5 хв, кількість деталей у партії – 80 шт.

Задача 2. Як зміниться норма часу (відсотків, хвилин), якщо норма виробітку збільшилась з 72 до 85 деталей за зміну тривалістю 480 хв?

Задача 3. Використовуючи дані табл. 3, складіть нормативний баланс робочого часу за кожним з варіантів за умови, що Тпз – 7 % від Тзм., Тобсл. – 4 % від Т_ОП, Твоп – 20 хв, визначте втрати робочого часу. З’ясуйте, на скільки відсотків (хвилин) можна ущільнити робочий день, якщо К1 – 0,68, К2 – 0,12, “приховані” втрати мають бути скорочені на 60 %. Розрахуйте коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт завантаження робітника та коефіцієнт підвищення продуктивності праці.

Таблиця 3

№ з/п	Що спостерігалось	Поточний час
І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант	ІV варіант
1.	Початок спостереження	16-00	16-00	16-00	16-00
2.	Початок роботи	16-00	16-03	16-05	16-01
3.	Отримання інстумента	16-06	16-10	16-11	16-08
4.	Розмова з майстром	16-09	16-11	16-15	16-10
5.	Розмова з сусідом	16-14	16-15	16-19	16-14
6.	Наладка устаткування	16-24	16-30	16-26	16-22
7.	Обробка деталей	17-03	17-12	17-01	18-00
8.	Зміна інструмента	17-06	17-12	17-08	18-04
9.	Обробка деталей	17-55	17-49	18-04	18-12
10.	Пошуки тари	18-00	18-00	18-04	18-12
11.	Розмова з сусідом	18-06	18-02	18-10	18-10
12.	Обробка деталей	18-31	19-04	19-02	19-20
13.	Ремонт устаткування	18-58	19-20	19-10	19-26
14.	Обробка деталей	19-31	19-46	19-38	19-45
15.	Здавання деталей представнику ВТК	19-46	19-50	19-45	19-50
16.	Отримання від майстра нового завдання	19-58	19-54	19-56	19-58
	Обідня перерва (60 хв)	20-00	20-00	20-00	20-00
17.	Повернення з обіду	21-02	21-00	21-04	21-00
18.	Переналадка обладнання	21-12	21-09	21-13	21-08
19.	Розмова з сусідом	21-15	21-21	21-16	21-10
20.	Обробка деталей	22-14	22-10	22-22	22-24
21.	Задоволення особистих потреб	22-14	22-14	22-26	22-29
22.	Обробка деталей	22-48	22-55	22-58	23-00
23.	Відсутність електроенергії	23-06	23-06	23-06	23-06
24.	Обробка деталей	23-40	23-36	23-40	23-46
25.	Прибирання робочого місця	23-55	23-56	23-54	23-55
26.	Закінчення роботи	24-00	24-00	24-00	24-00
27.	Закінчення спостережень	24-00	24-00	24-00	24-00

Задача 4. Визначте норму штучно-калькуляційного часу, якщо: основний час становить 6 хв, допоміжний час – 3 хв, час на обслуговування робочого місця – 4 % від оперативного часу, час на відпочинок – 5 % від оперативного часу, підготовчо-завер­шальний час на зміну – 40 хв, тривалість зміни – 480 хв.

Задача 5. Обробіть дані фотографії робочого часу методом моментних спостережень, якщо К-0,74, Р-2 %, кількість об’єктів – 30, тривалість одного обходу – 25 хв в умовах стабільного виробничого процесу за даними таблиці 4 за варіантами.

Таблиця 4

№ з/п	Затрати робочого часу	І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант
М	Затрати часу (%)	М	Затрати часу (%)	М	Затрати часу (%)
1.	ТПЗ			?
2.	ТОП
3.	Тобс.
4.	ТНР
5.	ТПН	?
6.	ТПР					?
	Тзм.	М		М		М

Задача 6. Розрахуйте кількість моментоспостережень, обходів і тривалість усього спостереження в умовах нестабільного виробничого процесу за даними таблиці 5 за варіантами.

Таблиця 5

Варіант	К	Р (%)	Кількість об’єктів	Тривалість одного обходу (хв)	М	Кількість обходів	Тривалість спостереження
І	0,9
ІІ	0,65
ІІІ	0,72
IV	0,75
V	0,84
VI	0,7

Задача 7 Визначте норму штучно-калькуляційного часу, якщо: основний час становить 6 хв, допоміжний час – 3 хв, час на обслуговування робочого місця – 4 % від оперативного часу, час на відпочинок – 5 % від оперативного часу, підготовчо-завершальний час на зміну – 40 хв, тривалість зміни – 480 хв.

Задача 8. Як зміниться норма часу (відсотків, хвилин), якщо норма виробітку збільшилась з 72 до 85 деталей за зміну тривалістю 480 хв?

Задача 9. Визначити штучну, штучно-калькуляційну норму часу на виготовлення однієї деталі та на партію виробів, якщо час основний 10 хв, допоміжний – 6 хв, у тому числі перекриваємий – 2 хв, час обслуговування робочого місця 7 % і на відпочинок та особисті потреби 5 % від оперативного, час підготовчо-завершальний 15 хв на зміну, кількість виробів у партії 60 шт.

Задача 10. Визначити виробіток за нормою і фактично, а також темп його зростання і відсоток зменшення трудомісткості, якщо тривалість зміни 8 годин, час підготовчо-завершальний за нормою 25 хв, фактично – на 15 хв менше; час обслуговування – 8 хв, час на відпочинок та особисті потреби – 18 хв на зміну; час оперативний – 4 хв на один виріб.

Задача 11. Основний час на 1 деталь – 7 хв, допоміжний неперекриваємий – 3 хв, час на обслуговування робочого місця 12 хв, на зміну, підготовчо-завершальний – 15 хв на зміну, на відпочинок та особисті потреби – 8 % від оперативного, час підготовчо-завершальний – 16 хв на зміну. Розрахувати планову та фактичну норму виробітку, як зміниться норма часу, якщо час підготовчо-завершальний скоротити на 6 хв?

Задача 12. Основний час на 1 виріб 17 хв., допоміжний – 6 хв, час на обслуговування робочого місця 10 %, а на відпочинок та особисті потреби 8 % від оперативного, час підготовчо-завершальний – 16 хв на зміну. Розрахувати планову та фактичну норму виробітку, як зміниться норма часу, якщо час підготовчо-завершальний скоротити на 6 хв?

Задача 13. Штучна норма часу на 1 деталь 20 хв, тривалість зміни 8 год., підготовчо-завершальний час на зміну 28 хв, фактично на 18 хв менше. Розрахувати плановий та фактичний виробіток за зміну, а також на скільки відсотків зменшиться норма штучного часу?

Задача 14. Визначте рівень виконання норм часу (виробітку), якщо робітник протягом місяця виготовив: 1) деталей «А» – 120 шт. (за норми часу 1,2 н/годин на деталь; 2) деталь «В» – 30 шт. (2,3 н/годин на деталь); 3) деталей «С» – 11 шт. (0,7 н/годин на деталь); при цьому було відпрацьовано 23 робочих дні, тривалість зміни – 8 год.

Задача 15. Визначте рівень виконання норм часу за змінним та фактично відпрацьованим часом, якщо було виготовлено продукції на 175 н/годин, відпрацьовано 22 робочих дні по 8 год, при цьому 15 год – надурочної роботи, 30 год – простоїв з різних причин, 12 год було витрачено на виправлення браку не з вини робітника.

Семінарсько-практичне заняття за Т. 11

Тема. Продуктивність та ефективність праці

Мета роботи:

Навчальна – відпрацювати методику визначення рівня продуктивності праці за різними методами та темпів зростання продуктивності праці, навчитись аналізувати матеріали.

Виховна – навчитись самостійно працювати, розвивати економічне мислення під час аналізу та виявлення резервів підвищення продуктивності праці.

Методичні вказівки до виконання роботи

1.1 Продуктивність праці – це показник, що характеризує ефективність праці і визначається співвідношенням обсягу продукції чи послуг та кількістю праці витраченої на виробництво цього обсягу.

Залежно від їх прямого чи оберненого співвідношення рівень продуктивності праці на підприємстві характеризується двома показниками:

виробіток

(27)

або:

(28)

де Q – обсяг виготовленої продукції (наданих послуг);

– середня облікова (спискова) чисельність промислово-виробничого персоналу (робітників);

– трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн. годинах).

Розрізняють показники виробітку залежно від одиниці виміру робочого часу.

годинний виробіток – це виробіток на одну відпрацьовану людино-годину, який розраховується за формулою:

(29)

(30)

де _(ф) – плановий (фактичний) годинний виробіток на одну відпрацьовану людино-годину;

Q_{пл (ф)} – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання;

Т_{еф грн (ф)} – ефективний фонд одного працівника або робітника в годинах за рік

Ч _{плп.пл (ф)} – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників.

1.2. Денний виробіток – це виробіток на один відпрацьований люд./день, що визначається за формулою:

(31)

(32)

де _(ф) – виробіток на один відпрацьований люд./день;

_(ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт, вироблених за день, у відповідних одиницях вимірювання;

– ефективний фонд 1-го працівника або робітника в днях за рік.

1.3. Річний виробіток – (квартальний, місячний) – це виробіток на одного середньооблікового працівника, розраховується за формулою:

(33)

(34)

де В_{річ (кварт., грн. міс)пл (ф)} – виробіток на одного середньооблікового працівника на рік;

Q_{річ.пл (ф)} – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання за рік, квартал, місяць;

Ч _{пвп.пл (ф)} – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників за рік, квартал, місяць.

2. Трудомісткість

Трудомісткість – це обернений показник виробітку, характеризує витрати часу на одиницю продукції та розраховується за формулою:

(35)

де – трудомісткість на одиницю продукції нормо-годин або грн/год;

Т – трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн/год).

Залежно від складу трудових витрат існують такі види трудомісткості: технологічна, трудомісткість обслуговування виробництва, виробнича, трудомісткість керування виробництвом.

Технологічна трудомісткість ( ) – це витрати праці робітників, що здійснюють технологічний вплив на предмети праці, визначається за формулою:

(36)

де – витрати праці основних робітників-відрядників;

– витрати праці основних робітників-погодинників.

Виробнича трудо м істкість (Т_рв) – це витрати праці всіх робітників (основних допоміжних цехів), визначається за формулою:

(37)

Трудомісткість управління виробництвом (Т_ру) – це витрати праці керівників, фахівців, службовців, охорони.

Повна трудомісткість продукції (Т_рп) включає трудові витрати всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства та визначається за формулами:

(38)

або

(39)

або

(40)

Залежно від способу визначення обсягів виробленої продукції розрізняють такі методи вимірювання продуктивності праці:

– натуральний, різновид: умовно-натуральний метод;

– трудовий метод;

– вартісний (грошовий) метод.

Натуральний метод – передбачає вимірювання продуктивності праці у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) та розраховується за формулою:

(41)

де n – асортимент виготовленої продукції;

– продуктивність продукції у натуральному вимірюванні (штуки, тонни, метри/грн);

– обсяг продукції за асортиментом у натуральному вимірюванні (грн, тонн, метрів тощо за певний період);

– середньооблікова чисельність робітників (основних та допоміжних), грн.

Різновидом натурального методу є умовно-натуральний, сутність якого полягає у тому, що обсяг продукції вимірюється в умовно-натуральних одиницях, що характеризують ту чи іншу спільну ознаку продукції.

Продуктивність праці за цим методом визначається за формулою:

(42)

де – продуктивність праці в умовних одиницях;

– кількість умовних одиниць, які відповідають певним видам продукції за асортиментом.

Трудовий метод – полягає у тому, що для вимірювання продуктивності праці обсяг продукції оцінюється у нормо-(людино)-годинах і розраховується за формулою:

(43)

де t_н – нормативна трудомісткість одиниці продукції, нормо – год. на одиницю.

Вартісний метод – характеризується тим, що обсяг продукції визначається за формулою:

(44)

де Ц_i – ціна відповідного виду продукції;

– продуктивність праці у вартісному вимірюванні, грн/грн.

1.1. Продуктивність праці за день

(45)

де Ф_н – номінальний фонд робочого часу.

1.2. Продуктивність праці за годину

(46)

де Ф_еф – ефективний фонд робочого часу.

Дата добавления: 2015-05-22