Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського

Гетьманство П.Скоропадського і проблема демократії, диктатури, анархії та монархії в політичній боротьбі.

Характерною рисою кадрової політики П.Скоропадського було те, що на відміну від попереднього періоду вона була майже позбавлена ідеологізації, вузькопартійного впливу. Основний акцент робився на професійній підготовці, фаховому рівні, принциповості та патріотизмі працівників.

Енергійними діями нової влади були зміцнені державний бюджет, українська валюта. Відновилося міське й земське самоуправління. Одним з найвизначніших досягнень гетьманату стало наполегливе національно-культурне будівництво. За дуже короткий час і в дуже складних умовах було відкрито майже 150 україномовних гімназій.

Промисловість

• Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості

• Відновлення права приватної власності

• Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації

• Збільшення робочого дня до 12 годин

• Заборона страйків

• Налагодження торговельних відносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною

Державний апарат

• Формування Ради Міністрів на основі ділових якостей.

• Українізація державного апарату

• Розбудова органів місцевої влади

• Відновлення земств

Сільське господарство

• Відновлення приватної власності на землю

• Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві»

• Відновлення поміщицького землеволодіння; повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків. Поміщики отримали право використовувати примусову працю. Створення хлібного бюро для упорядкування збору продовольства для Німеччини

• Опублікування Проекту загальних основ земельної реформи (липень 1918 р.), за якою максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу, а поміщикам буде надано право продавати землю державному банкові

Збройні сили

• Формування державної варти (поліції)

• Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях

• Згода Німеччини у вересні 1918 р. на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 тис. осіб. Реально було створено: декілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія, Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців тощо (загальна кількість 65 тис. осіб)

За гетьмана Укр. мала дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Польщею, Фінляндією, Кримом, Францією, Англією, Румунією. Дипломатичні відносини підтримувались також з РФ, Доном і Кубанню. Вдалі кроки було зроблено у формуванні власної банківської мережі і встановлення укр. грошової системи. Були налагоджені залізничні шляхи і мости, відремонтовано локомотиви. Було покращено роботу судової системи, реформи суду, укладання нових законів.

Гетьманський уряд розробив аграрне законодавство і опублікував у липні 1918. В промисловості відновлювалися старі порядки, підприємці відкидали всі ті зміни, що внесла лютнева революція. Була обмежена свобода профспілкової діяльності, хазяйка на свій розсуд визначали рівень заробітної плати. Швидко збільшувалося безробіття.

Таким чином ми бачимо, що правління гетьмана Скоропадського має позитивну і негативну сторони. Позитивною стороною є те, що він реформував та розвив культуру і освіту в Укр., а негативною те, що при всіх цих реформах він не зважав на народні маси.

Дата добавления: 2015-05-22