Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Воля, страждання, уявлення





Загальне поняття волюнтаризму

Під волюнтаризмом у широкому смислі можна ро­зуміти світоглядну установку, відповідно до якої воля як прагнення до досягнення певної мети є вищим нача­лом буття людини і світу.

Волюнтаризм у строгому смислі — це філософська течія XIXст., що зробила поняття волі своїм головним принципом філософування і протиставила стихію волі раціональному освоєнню світу.

Якщо в системах німецької класичної філософії воля визначалася через розум, а свобода волі означала свободу усвідомленого вибору, то такі мислителі, як Шопенгауер, а за ним Гартман і Ніцше, утверджують первинність волі стосовно всіх інших проявів духовного життя, в тому числі й стосовно розуму.

Звільнившись від розуму і піднявшись над ним, воля перетворюється в дивну похмуру стихію, що пронизує світ подібно пантеїстичному Богу.

 

§ 114. Філософія Артура Шопенгауера:

 

Артур Шопенгауер (1788—1860 рр.) у своїй основ­ній праці «Світ як воля й уявлення» говорить про «волю до життя» як універсальний принцип існуван­ня світу. За Шопенгауером, світ на всіх етапах розвит­ку є не що інше, як матеріалізація й об'єктивізація во­лі до життя. Кожна з форм волі, в якій втілилася уні­версальна воля до життя, прагне повного панування над іншими формами волі, тому що кожна форма волі може утвердитися лише всупереч іншим, які стихійно і наосліп діють поряд з нею.

Людина — це вищий прояв валі до життя,тому що усвідомлює її. Сліпа воля в людському існуванні від­криває очі і дивиться на себе. Цей погляд приводить до розуміння егоїзму, який, на думку Шопенгауера, виступає фундаментальною властивістю людини.

На цій підставі проростає песимізм Шопенгауера. Тому що будь-яка перемога ілюзорна, її пронизує страждання як нудьга пересичення.Страждання — ось універсальний результат волі до життя. Воно її вічний супутник, який робить похмурим будь-яке щастя. Щастя «не може бути тривалим задоволен­ням і насолодою, — пише Шопенгауер, — а завжди тільки звільняє від якого-небудь страждання і по­терпання, за якими повинне прийти або нове стра­ждання, або... безпредметна туга і нудьга... Всякий епічний або драматичний твір може зображуватитільки боротьбу, прагнення, битву за щастя, але ні­коли саме щастя, постійне й остаточне»18.

--

18 Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Антология мировой философии: В 4 т. - М., 1971. - Т. 3. - С. 698.

 

Як позбутися страждання? Для цього, вважає Шо­пенгауер, необхідно відкинути волю. Це означає кі­нець світу як об'єктивації волі. Це означає ніщо.

Але тільки таким шляхом можливе щире й абсо­лютне подолання страждання. Цей шлях починається зі співчуття — переповненості всім стражданням іс­нуючого, для того, щоб, переживши його, відмовитися від світу, породжуваного волею. «Воля відвертається від життя; вона здригається тепер перед його радоща­ми... Людина доходить до стану добровільного зречен­ня.., щирої безтурботності і абсолютної відсутності бажань».



Це шлях людей, «в яких воля, досягнувши пов­ної самосвідомості, знову знайшла себе в усьому і потім вільно сама себе відсунула і які чекають тіль­ки моменту, коли вони побачать, як зникне її остання іскра і з нею тіло, яке вона животворить... Замість невпинної боротьби і метушні, замість віч­ного переходу від бажання до страху і від радості до страждання, замість ніколи невдоволеної і ніколи незавмираючої надії, у чому й минає сон життя лю­дини, що воліє, — замість усього цього перед нами постане світ, що вищий за будь-який розум, повна тиша духу, глибокий спочинок, непохитне сподіван­ня на ясність»19.

--

19 Там же. - С. 701, 703.

 

Отже, ми бачимо, що вчення Шопенгауера ди­вовижно нагадує буддійську філософію. Проте тут є і глибока відмінність. Шопенгауер відмовляється від волі, щоб уникнути страждання. Але якщо цього до­сить, щоб піднятися над світом страждання на Схо­ді, то на Заході цей шлях приводить до нового страждання; саме тому Шопенгауер впадає в песи­мізм як нову форму страждання. На противагу Буд­ді, який відмовившись від бажань і волі, приходить до радості та заспокоєності в нірвані, Шопенгауер одержує «чисте пізнання», отруєне песимізмом.

Справа в тому, що у Будди є вище бажання — входження в нірвану, яка є потойбічним буттям. Шопенгауер же має єдину реальність, якарозчинена у світі — світову волю, начало, що породжує еволю­цію матерії. Світова воля трансцендентна світу лише через свійвсезагальний характер; і сама вона є стра­ждання страждань, позбавленням від якого може бу­ти тільки смерть... У Шопенгауера немає тієї потой­бічної реальності, з якою він хотів би з'єднатися. Це породжує непозбутний песимізм, світову тугу у Все­світі, де на місце Бога поставлена Воля...

§ 115. Фрідріх Ніцше:





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 340; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.