Чиста монополія: сутність, види та наслідки. Антимонопольна політика

Ринок недосконалої конкуренції та його особливості

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються умови чистої конкуренції. Головна ознака недосконалої конкуренції – здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.Розрізняють 3 ринкові моделі недосконалої конкуренції: ринок абсолютної монополії, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополістичної конкуренції.Під монополією розуміють володіння найбільшою або 100% ринковою часткою однієї фірми. Монополія - один виробник і продавець на ринку. Ринок монополії у порівнянні з ринком чистої конкуренції має такі риси, як:- один товаровиробник;- наявність бар'єрів для входу і виходу з ринку;- залежність товаровиробників;- ціну встановлює монополіст.Для сучасного ринку переважаючими є монополістична конкуренція та олігополія. Ринок монополістичної конкуренції і ринок олігополії являють собою моделі недосконалої конкуренції. Вони можуть бути охарактеризовані за наступними критеріями:- кількість товаровиробників;- наявність бар'єрів для входу і виходу з ринку;- наявність диференціації продукції;- процес ціноутворення.Зіставлення ринків монополістичної конкуренції та олігополії дано в таблиці:Форми синтезу монополії та конкуренції

Критерії стану ринку	Монополістична конкуренція	Олігополія
1. Число продавців. 2. Бар'єри для входу в ринок і виходу з нього. 3. Диференціація продукту. 4. Участь фірм у контролі над цінами.	Ні   Є     Ціна індивідуалізованого продукту контролюється	Мало Звичайно є   Можлива   Нелегальний контроль

Під монополією розуміють володіння найбільшою або 100% ринковою часткою однієї фірми. Монополія - один виробник і продавець на ринку. Ринок монополії у порівнянні з ринком чистої конкуренції має такі риси, як:

- один товаровиробник;- наявність бар'єрів для входу і виходу з ринку;- залежність товаровиробників;- ціну встановлює монополіст.Монополії класифікуються наступним чином:а) По суб'єктам ринку:- з боку пропозицій - монополія;- з боку попиту - монопсонія;б) За охопленням ринку виділяють:- Чисту монополію (у масштабах сфери або галузі);- Абсолютну монополію (у масштабах держави);в) За характером монополії діляться на:- Природні, що володіють природними ресурсами або одержують економію від масштабів виробництва (енергогенеруючі компанії, газонафтопроводи и др.);

- Легальні, які виникають під впливом держави, в результаті його прямого втручання у господарську діяльність через патенти, авторські права, торгові марки, за допомогою яких держава захищає товаровиробників;- Штучні, що утворюються у результаті концентрації і централізації капіталу на ринку і що реалізуються в таких формах як: картель, синдикат, трест концерн.Монополії спотворюють процес ціноутворення на ринку, встановлюючи монопольно високі або низькі ціни, у результаті чого вони отримують додаткові надприбутки, які покриваються за рахунок покупців або фірм - аутсайдерів. Однак монополії на сьогодні - не типове явище, причиною чого є активне обмеження державою ступеня монополізації ринку за рахунок антимонопольного законодавства.Антимонопольна політика – комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямований на припинення, попередження й обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.Перший антимонопольний (антитрестівський) закон – так званий закон Шермана – був прийнятий у США у 1890.У країнах Східної Європи антимонопольне законодавство почали розробляти наприкінці 80-х років ХХ ст..Однак американська і європейська антимонопольна політика мають свої особливості:американська – спрямована, головним чином, проти монополії як структурної одиниці; європейська має регулятивний характер і спрямовується головним чином, на протидію негативним проявам ринкової влади монополій.

Сьогодні в Україні створено цілісну систему правових та організаційних механізмів антимонопольної діяльності, яка відповідає сучасним нормам ЄС і загальносвітовим тенденціям.Антимонопольне законодавство в Україні представлено Законами України: «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» (1992), «Про захист недобросовісної конкуренції) (1996), «Про природні монополії» (2000), «Про захист економічної конкуренції» (2001), «Про антимонопольний комітет України» (1993) та ін..У нових соціально-економічних умовах основною проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а створення ефективного конкурентного середовища, здатного забезпечити стале економічне зростання і стабільне підвищення життєвого рівня народу.

Дата добавления: 2015-05-22